Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/3580/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/3580/21 пров. № А/857/17523/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №300/3580/21 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Яніс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, суддя в 1-й інстанції Шумей М.В., - час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В: Фермерське господарство «Яніс» (далі позивач, ФГ «Яніс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі апелянт 1, відповідач-1, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), Державної податкової служби України (далі апелянт 2, відповідач-2, ДПС України) про визнання протиправними і скасування рішень комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2021 за №2105525/32879060, №2105526/32879060, №2105527/32879060, №2105534/32879060, №2105535/32879060, №2105536/32879060, №2105537/32879060, №2105538/32879060, від 14.05.2021 №2654387/32879060, а також зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020. Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення про відмову ФГ «Яніс» в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Так, позивачем зазначено, що контролюючим органом у квитанціях від 19.08.2020, від 29.09.2020, від 12.10.2020, від 27.10.2020, від 30.10.2020, від 30.10.2020, від 11.11.2020, від 11.11.2020 та від 11.12.2020 не вказано які саме обставини слід довести та які конкретно документи необхідно подати, які були б достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано письмові пояснення, а також копії документів, які підтверджують проведення господарських операцій по податкових накладних. Вказані обставини були достатніми підставами для прийняття контролюючим органом відповідних рішень про реєстрацію вищевказаних податкових накладних в ЄРПН. Оскільки оскаржувані рішення порушують права позивача, звернувся до суду за їх захистом. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними і скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2021 за №2105525/32879060, №2105526/32879060, №2105527/32879060, №2105534/32879060, №2105535/32879060, №2105536/32879060, №2105537/32879060, №2105538/32879060, від 14.05.2021 №2654387/32879060; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені фермерським господарством «Яніс» накладні №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь фермерського господарства «Яніс» частину сплаченого судового збору в розмірі 20430,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фермерського господарства «Яніс» частину сплаченого судового збору в розмірі 20430,00 грн./ Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідачі оскаржили таке в апеляційному порядку, зокрема, просили скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі №300/3580/21 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. ГУ ДПС в Івано-Франківській області не погоджується із рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду, оскільки вважають його таким, що прийняте внаслідок невірного застосування норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення. В обґрунтування апеляційної скарги у тому числі вказано про те, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. На розгляд комісії не було представлено договорів щодо закупівлі (придбання) дизельного палива для здійснення в подальшому транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та повідомлено про наявність фактів, які вказують на відсутність місць зберігання пального. Крім того, будь-яких документів щодо закупівлі (придбання) дизельного палива для здійснення в подальшому транспортних послуг, товарно-транспортних накладних на перевезення дизельного палива на розгляд комісії не було надано. Вказане свідчить про відсутність місць зберігання пального. Апелянти звернули увагу на те, що до позовної заяви надано значно більший обсяг документів, які на розгляд комісії не надавалися і не могли бути враховані комісією при прийнятті спірних рішень. Тобто, позивачем надано суду документи, які не було надано на розгляд комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФГ «Яніс» зареєстроване 19.05.2004 як юридична особа та перебуває на податковому обліку, в тому числі з 27.08.2004 як платник податку на додану вартість, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 25-32). 18.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» як покупець та ФГ «Яніс» як постачальник уклали договір поставки №18/03/2020/1, згідно пункту 1.1 умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця зернові культури та похідні від них, а покупець приймає товар і оплачує його згідно до умов Договору в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у підписаних Специфікаціях та видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною (а.с. 34). Відповідно до пункту 1.2 Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі його постачальником, що проводиться відповідно до товарно-супровідних документів. Розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після поставки товару покупцю та надання відповідних рахунків та накладних (пункт 4.1 Договору). Постачання товару здійснюється узгодженими партіями на підставі замовлення покупця (пункт 5.1 Договору). Згідно з специфікацією №10 від 13.08.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця ячмінь в кількості 33,46 тонни за ціною з ПДВ 4600,00 грн., загальна вартість з ПДВ 153916,00 грн. (а.с. 40). Згідно з специфікацією №11 від 08.09.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця пшеницю в кількості 35 тонн за ціною з ПДВ 5500,00 грн., загальна вартість з ПДВ 192500,00 грн. (а.с. 52). Згідно з специфікацією №12 від 24.09.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця ячмінь в кількості 25 тонн за ціною з ПДВ 5200,00 грн., загальна вартість з ПДВ 130000,00 грн. (а.с. 65). Згідно з специфікацією №13 від 02.10.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця пшеницю в кількості 35 тонн за ціною з ПДВ 5300,00 грн., загальна вартість з ПДВ 185500,00 грн; ячмінь в кількості 30 тонн за ціною з ПДВ 6400,00 грн., загальна вартість з ПДВ 192000,00 грн. (а.с. 90). Згідно з специфікацією №14 від 16.10.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця пшеницю в кількості 60 тонн за ціною з ПДВ 6800,00 грн., загальна вартість з ПДВ 40800,00 грн. (а.с. 111). Згідно з специфікацією №15 від 20.10.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця пшеницю в кількості 30 тонн за ціною з ПДВ 6800,00 грн., загальна вартість з ПДВ 204000,00 грн. (а.с. 123). Згідно з специфікацією №16 від 12.11.2020 до Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця пшеницю в кількості 30 тонн за ціною з ПДВ 7100,00 грн., загальна вартість з ПДВ 213000,00 грн; ячмінь в кількості 30 тонн за ціною з ПДВ 6500,00 грн., загальна вартість з ПДВ 195000,00 грн. (а.с. 137). На виконання вищевказаного Договору позивач виставив Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» рахунки на оплату від 13.08.2020, 08.09.2020, 24.09.2020, 15.10.2020, 12.11.2020 а також виписано товарно-транспортну накладні. Згідно з виписками філії Чернівецького ОУ АТ «Ощадбанк» підтверджується зарахування коштів на рахунок ФГ «Яніс» від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (а.с. 44, 57, 70, 82, 95, 103, 115, 126, 143). На виконання приписів Податкового кодексу України позивачем складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020. Згідно з повідомленнями Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України вищевказані податкові накладні прийнято, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН зупинена. Зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020. В повідомленні, зокрема, зазначено: «ФГ «Яніс» надає пояснення та підтверджуючі документи щодо походження культур пшениці та ячменю: купівля насіння, власне насіння, міндобрив, сівба, обробка ґрунту, жнива, перевезення та відвантаження (реалізація). До повідомлень позивач долучив, зокрема, договори поставки, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, накладні, банківські виписки, відомості на трактори, комбайни, навантажувачі, рахунки, звіти, довіреності. За наслідками розгляду поданих документів, рішеннями комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 29.03.2021 за №2105525/32879060, №2105526/32879060, №2105527/32879060, №2105534/32879060, №2105535/32879060, №2105536/32879060, №2105537/32879060, №2105538/32879060, від 14.05.2021 №2654387/32879060 відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020 відповідно. За змістом оскаржених рішень, підставами для відмови у реєстрації є надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» вказано: в підтвердження факту придбання паливо-мастильних матеріалів ТОВ надано копію договору оренди обладнання №1/03/2019-Ор від 01.03.2019 та Акт приймання - передачі обладнання в оренду від 01 березня 2019. Причому договір укладено 01 березня 2019 року в селі Белелуя Снятинського району Івано-Франківської області, а Акт приймання - передачі обладнання в оренду від 01 березня 2019 у місті Чернівці. Даний факт ставить під сумнів місцезнаходження майна, що передається в оренду. Відповідно до інформаційних систем баз даних ДПС України встановлено, що станом на 01 березня 2019 року - на момент передачі в оренду ємності об`ємом 30 кубічних метрів в оренду, дана ємність не перебувала у власності чи користуванні у ФОП ОСОБА_1 . Аналогічно, відповідно до інформаційних баз даних ДПС дана ємність не перебувала в оренді/ оперативному користуванні у ФГ «ЯНІС». (відповідно до повідомлення №20-ОПП, відсутня ємність 30 кубічних метрів.); ТТН на придбання палива складені з порушенням вимог Правил, зокрема : не зазначено обов`язкових реквізитів (ПІБ); не надано акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання крім того, ФГ «ЯНІС» не надано договору №20ДГ від 21.01.2019 року на придбання паливо-мастильних матеріалів у ТОВ «ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС», хоча у видатковій накладній №1673 від 15.02.2019 такий договір зазначено. Позивачем подано скарги до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України на рішення комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України залишено без задоволення скарги позивача, а оскаржувані рішення без змін. Не погоджуючись з оскарженими рішеннями комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а саме не довів суду правомірність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020, при цьому, позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла оскаржені рішення від 29.03.2021 та від 14.05.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних безпідставно та необґрунтовано, а тому такі слід скасувати. За таких обставин встановлено наявність підстав для задоволення похідних вимог про зобов`язання зареєструвати відповідні накладні в ЄРПН. Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає таке. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до положень п. 185.1 ст. 185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п.188.1 ст. 188 ПК України). Згідно з нормами абзацу 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі Порядок №1246). Положеннями п. 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до пунктів 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Положеннями п. 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. За приписами п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Згідно з п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно з нормами п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165). Відповідно до п. 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Як встановлено з матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податків (позивач) відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На момент формування квитанцій відповідно до яких зупинено реєстрацію вказаних вище податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165. Пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 передбачає серед ознак ризиковості платника податку на додану вартість наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Своєю чергою доказами, долученими до матеріалів справи не підтверджено віднесення ФГ «Яніс» до переліку ризикових платників згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Ба більше відсутнє зазначення та розшифрування відповідної податкової інформації, яка зумовила віднесення платника податку до ризикових. Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року у справі №520/10372/18 зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій /ризиків платника податку у даному випадку/; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості платника податків, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені п. 11 Порядку №1165. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості платника податків, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, передбачено у наказі Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520). Згідно з положеннями п. 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Положеннями п. 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. В той же час, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520). Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Так, у відповідності до оскаржуваних рішень, згідно з якими відмовлено у реєстрації податкових накладних підставами для їх прийняття є надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» вказано: в підтвердження факту придбання паливо-мастильних матеріалів ТОВ надано копію договору оренди обладнання №1/03/2019-Ор від 01.03.2019 та Акт приймання-передачі обладнання в оренду від 01.03.2019. Причому договір укладено 01.03.2019 в селі Белелуя Снятинського району Івано-Франківської області, а Акт приймання-передачі обладнання в оренду від 01.03.2019. Даний факт ставить під сумнів місцезнаходження майна, що передається в оренду. Відповідно до інформаційних систем баз даних ДПС України встановлено, що станом на 01.03.2019 - на момент передачі в оренду ємності об`ємом 30 кубічних метрів в оренду, дана ємність не перебувала у власності чи користуванні у ФОП ОСОБА_1 . Аналогічно, відповідно до інформаційних баз даних ДПС дана ємність не перебувала в оренді/оперативному користуванні у ФГ «ЯНІС». (відповідно до повідомлення №20-ОПП, відсутня ємність 30 кубічних метрів.); ТТН на придбання палива складені з порушенням вимог Правил, зокрема: не зазначено обов`язкових реквізитів (ПІБ); не надано акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання крім того, ФГ «ЯНІС» не надано договору №20ДГ від 21.01.2019 на придбання паливо-мастильних матеріалів у ТОВ «ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС», хоча у видатковій накладній №1673 від 15.02.2019 такий договір зазначено. Надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснення та документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020, а також до повідомлення долучено, зокрема, договори поставки, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, накладні, банківські виписки, відомості на трактори, комбайни, навантажувачі, рахунки, звіти, довіреності. Тобто, позивачем подано контролюючому органу відповідні документи. Позивачем, як вірно зауважено судом першої інстанції, у відповідних повідомленнях про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено описано господарський процес вирощування ячменю та пшениці, а також долучено документи про закупівлю насіння ячменю, пшениці, паливо-мастильних матеріалів, міндобрив, роботу сільгосптехніки, перевезення зерна, міндобрив. Тобто, позивачем було подано контролюючому органу пояснення та первинні документи в підтвердження здійснення операції постачання товару, зазначеного в податкових накладних №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020. При цьому зміст операції, який зазначений у вказаних податкових накладних, відповідає предмету, що зазначеному в пункті 1.1 договору поставки №18/03/2020/1 від 18.03.2020, специфікації №10 від 13.08.2020, специфікації №11 від 08.09.2020, специфікації №12 від 24.09.2020, специфікації №13 від 02.10.2020, специфікації №14 від 16.10.2020, специфікації №15 від 20.10.2020, специфікації №16 від 12.11.2020, рахункам на оплату за поставку ячменю та пшениці (а.с. 44, 57, 70, 82, 95, 103, 115, 126, 143), видатковим накладним, товарно-транспортним накладним та банківським випискам. З огляду на вказане, не відповідає дійсності те, що позивачем не подано необхідних документів після зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020. За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних бухгалтерських та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Водночас, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи відповідача 1 щодо надання більшої кількості документів до позову, ніж до пояснень, які скеровані відповідачам разом із повідомленнями про надання пояснень, з огляду на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Враховуючи зазначене слідує, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими. Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18. Отже, зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що відповдіні документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування. Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування ФГ «Яніс» в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, судом не встановлено. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997. За приписами ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Водночас, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень дотримано не було, що свідчить про ї необґрунтованість та безпідставність. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Івано-Франківській області №2105525/32879060, №2105526/32879060, №2105527/32879060, №2105534/32879060, №2105535/32879060, №2105536/32879060, №2105537/32879060, №2105538/32879060 від 29.03.2021, №2654387/32879060 від 14.05.2021. Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положеннями пунктів 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків. Наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим. Відповідно до норм пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Таким чином, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з метою відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений слід зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 13.08.2020, №1 від 08.09.2020, №2 від 24.09.2020, №1 від 01.10.2020, №2 від 02.10.2020, №3 від 15.10.2020, №4 від 16.10.2020, №5 від 20.10.2020, №1 від 12.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оцінюючи наведені скаржниками доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідачів не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №300/3580/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 07 березня 2023 року