Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/7684/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/7684/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 06 березня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки; - зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.03.2022 року із застосуванням при її розрахунку середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2022 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій з 28.03.2022 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 12.08.2011 по 01.09.2011 позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XIІ від 05.11.1991. 14.09.2011 позивачка звернулася з заявою в зв`язку з працевлаштуванням та надала копію трудової книжки, згідно якої з 01.09.2011 позичку прийнято на посаду викладача класу домри та гітари Хмельницької дитячої музичної школи № 1. 28.03.2022 позивачка звернулась із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 28.03.2022 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності приймало головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області. При переведенні на пенсію за віком для обчислення розміру пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (3764,40 грн.), збільшений 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х1,14 = 6186,32 грн. Розмір пенсії позивача з 28.03.2022 склав 5574,12 грн. Розрахунок наступний: 6186,32 грн (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2014 2016 роки 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 та 1,14) х 2,03505 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) = 12589,47 грн (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) х 0,43167 (коефіцієнт страхового стажу) = 5434,50 грн (розмір пенсії за віком) + 139,62 грн (доплата за понаднормативний стаж 13 років, 1074,00 грн х 13%) = 5574,12 грн. На звернення позивача від 30.05,2022 р, щодо призначення пенсії за віком, із застосуванням при її обчисленні середньої заробітної плати за 2019-2021 листом від 14.06.2022, відповідач відмовив, мотивуючи тим, що раніше позивачу було призначено пенсію за вислугою років і, саме тому управління здійснило переведення її пенсії з одного виду на інший, а не провело призначення за віком. Не погоджуючись з таким розрахунком, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав. Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV. Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). Згідно частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У той же час, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17. Разом з тим, позивачу з 12.08.2011 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулась вперше 28.03.2022, а тому в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058. Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV. Така правова позиція підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у праві № 876/5312/17, а також Верховним Судом у постановах від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 24 червня 2021 року у справі №243/8903/16-а від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17. Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення", із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Наведене спростовує доводи апелянта про те, що позивачу було призначено пенсію за вислугою років обчислену згідно Закону №1058. Оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше, тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058 слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Таким чином, при призначенні позивачу в березні 2022 року пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, згідно з частиною 2 статті 40 цього закону. Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до даних правовідносин ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум. Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції проігноровано клопотання відповідача про залучення третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, то слід зазначити, що у рішенні від 29.09.2022 судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача, оскільки відповідачем у клопотанні не наведено яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.