Постанова 4823 № 742/1144/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 03 березня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/1144/18 Головуючий у першій інстанції - Циганко М. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/413/23 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Мамонової О.Є., суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., із секретарем: Шкарупою Ю.В. учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Прилуцький відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 листопада 2022 року (проголошено о 10:16) у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за кордон, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 травня 2020 року. Заяву обґрунтовував тим, що зазначеною ухвалою суду задоволено подання заступника начальника Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про тимчасове обмеження відносно нього у праві виїзду за межі України. Безперервне обмеження у праві його виїзду за межі України триває 896 днів, порушує статтю 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та позбавляє права виїхати в іншу країну, працевлаштуватись там, отримувати дохід та сплачувати борги. Зазначав, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за кордон з метою невиконання цього рішення. Вважав, що існування в нього боргу за судовим рішенням, факт невиконання судового рішення боржником в добровільному порядку, не може вважатись ухиленням від виконання чи перешкоджання в його виконанні та виправдовувати потребу в обмеженні на протязі тривалого часу. Указував, що ухвалами суду від 10.06.2021, 06.09.2021 та 15.06.2022 у задоволенні його заяв про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України було відмовлено. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 листопада 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за кордон відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального закону. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що законом встановлено можливість лише тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Указує на те, що тривале обмеження у праві виїзду за межі України, яке триває з 14.05.2020 по 13.12.2022 і становить 943 дні, не може виправдовувати потребу в обмеженні на протязі тривалого періоду, навіть при наявності боргу. Звертає увагу, що тимчасове обмеження у праві його виїзду за межі України ухвалено в рамках виконавчого провадження № 57086639, яке згідно даних АСВП завершено. Наголошує, що на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам України від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, однак суд не проаналізував доцільність продовження застосованого до нього обмеження за наявності аналогічного. У відзиві на апеляційну скаргу стягувач ОСОБА_2 просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що за п`ять років ОСОБА_1 маючи можливість погасити борг не сплатив і десятої його частини. Зазначає, що кошти на погашення боргу боржник може заробити і в Україні, не виїжджаючи за її межі. У відзиві на апеляційну скаргу заінтересована особа - Прилуцький відділ державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Зазначає, що 25.01.2023 на виконанні відділу ДВС повторно надійшов виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 83 392,16 грн, проте, боржник на постанову про відкриття виконавчого провадження не відреагував, не надав декларацію про доходи та майно, не надав пояснень щодо несплати боргу. Станом на 07.02.2023 відомості про сплату боргу відсутні, рішення суду боржником самостійно не виконується та ігнорується. Отже за наявності вказаних обставин, державний виконавець зобов`язаний вживати усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, спрямованих на повне, своєчасне, ефективне виконання судового рішення, в тому числі, звертатись до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до повного виконання зобов`язань за рішенням суду. Вислухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання, покладене на боржника судовим рішенням не виконано, тому можливість виїхати за межі України може ускладнити чи зробити неможливим його виконання, у зв`язку з чим, такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон є виправданим, пропорційним та забезпечить реальне виконання рішення суду. З такими висновками Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Встановлено, що заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.05.2018 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики від 11 листопада 2017 року грошові кошти в розмірі 3000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 22.05.2018 становить 78 443,89 грн, 779, 40 грн судового збору та 7600 грн витрат на правову допомогу (а. с. 46-47 т. 1). Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.12.2018 вказане заочне рішення залишено без змін (а. с. 111-117 т. 1). 21.08.2018 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області на виконання вказаного заочного рішення суду виданий виконавчий лист №2/742/586/18 (а.с. 184 т. 1). 31.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57086639 за вищевказаним виконавчим документом (а. с. 185 т. 1) та того ж дня боржнику направлено виклик державного виконавця з вимогою з`явитись до відділу ДВС з питання виконання рішення суду (а. с. 186 т.1). Згідно з інформацією міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 30.11.2018 за ОСОБА_1 станом на 01 січня 2013 року право власності або користування на земельні ділянки на території м. Прилуки та Прилуцького району не зареєстровано (а. с. 193 т. 1). Також на виконанні Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 57121143 по виконанню судового наказу № 927/351/18 від 21.08.2018, виданого Господарським судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Альтернативні конструкції» 312 154 грн збитків, 4 682,31 грн судового збору та 10 000 грн витрат на правничу допомогу адвоката (а. с. 191, 192, 195 т. 1). При виконанні зазначеного виконавчого провадження було арештовано та передано на реалізацію нерухоме майно - 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 159,6 м.кв, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте, передане на реалізацію майно, не було реалізоване, прилюдні торги не відбулися, а вказане нерухоме майно знято з продажу (а. с. 195, 198, 199 т. 1). Відповідно до акту передачі майна стягувачу від 10.04.2020 в рахунок боргу ТОВ «Альтернативні конструкції» отримало 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 159,6 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 56 т. 2). Постановою заступника начальника відділу Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 25.05.2020 повернуто виконавчий документ №2/742/586/18 у зв`язку з відмовою стягувача залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення та за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення(а. с. 50 т. 3). Постановою старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.06.2021 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2/742/586/18, виданого 22.05.2018 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за рішення суду від 22.05.2018 (ВП № 65615412) (а. с. 31 т. 3). Із довідки Прилуцького міського відділу Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області ДМС України вбачається, що ОСОБА_1 згідно обліків Прилуцького МВ УДМС України в Чернігівській області документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий органом 7426 від 19.02.2016 терміном дії до 19.02.2026(а. с. 194 т. 1). Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.05.2020 задоволено подання заступника начальника Прилуцького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ярущенко М.І., про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України до виконання зобов`язань за виконавчим провадженням № 57086639 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики від 11.11.2017 грошових коштів в розмірі 3000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 22.05.2018 становить 78443,89 грн, 779, 40 грн судового збору та 7600 грн витрат на правову допомогу за виконавчим листом, виданим Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 21 серпня 2018 року у цивільному провадженні № 2/742/586/18 (єдиний унікальний №742/1144/18) (а. с. 202-203 т. 1). Копія закордонного паспорту ОСОБА_1 свідчить, що останній починаючи з 2018 року по 2021 рік регулярно перетинав кордон України та має візу Республіки Польща, яка є дійсною до 14.06.2021 року (а. с. 248-256 т. 1). Згідно з квитанцією № 12647 від 03.06.2021 ОСОБА_1 сплачено 2 522,04 грн боргу в рамках виконавчого провадження № 65615412, а 14.06.2021 сплачено ще 909,09 грн за квитанцією № 13481 (а. с. 39, 41 т. 2). Розрахунок заборгованості за виконавчим листом № 2/742/586/18 станом на 01.09.2021 свідчить, що борг ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 складає 83 392,16 грн (а. с. 43 т. 2). Будь-яких доказів про виконання рішення суду заявником після зазначеної дати матеріали справи не містять. Також із матеріалів даної справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з заявами про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, проте, ухвалами Прилуцького міськрайонного суду від 27.05.2021, 10.06.2021, 06.09.2021 та 15.06.2022 у задоволенні його заяв відмовлено. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. За змістом статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Також виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33 Конституції України). Таким чином, установлене Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами право вільно залишати територію України може бути обмежене відносно боржника-фізичної особи за судовим рішенням шляхом установлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням суду. Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Тобто тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, як захід для виконання рішення суду підлягає скасуванню у разі закінчення виконавчого провадження, а також повернення виконавчого листа до суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що боржник - ОСОБА_1 не виконує рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 боргу тривалий час, те, що він періодично подає до суду заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон свідчить про ухилення від виконання своїх майнових зобов`язань та зловживання своїми процесуальними правами і у випадку, якщо йому надати можливість виїзду за межі України, виконання рішення буде утрудненим (неможливим) та порушить права стягувача на своєчасне та повне його виконання. Державним виконавцем вжито усіх заходів для виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», не зважаючи на те, що боржник після ухвалення рішення перебував за кордоном. Усі заходи були спрямовані на повне, своєчасне, ефективне виконання судового рішення і такий захід, як тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України, в даному випадку, відповідає вимогам закону, є виправданим та реальним. Судом враховано, що заявником не надано документальних доказів на підтвердження неможливості працевлаштування на території України без виїзду за її межі, його фінансової неспроможності. За таким, посилання заявника лише на тривалість обмеження у праві виїзду за межі України, яке становить 943 дні, зважаючи на поведінку боржника, не може бути підставою для його скасування. Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на те, що тимчасове обмеження у праві його виїзду за межі України ухвалено в рамках виконавчого провадження № 57086639, яке завершено, оскільки постановою держаного виконавця від 01.06.2021 відкрито виконавче провадження № 65615412 з виконання виконавчого листа від 22.05.2018 № 2/742/586/18, до виконання зобов`язань за яким і має діяти тимчасове обмеження, встановлене ухвалою Прилуцького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2020 року і яке на час розгляду даної заяви судом першої інстанції тривало. Судом першої інстанції дана оцінка аргументам ОСОБА_1 щодо доцільності продовження застосованого до нього судом обмеження за наявності законодавчих обмежень у виїзді за межі України на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам України від 18 до 60 років, із посиланням на те, що останнім не надано доказів, що він не підлягає призову на військову службу. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 листопада 2022 року відповідає вимогам закону та скасуванню не підлягає. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 03 березня 2023 року. Головуюча О.Є. Мамонова Судді: Н.В. Висоцька Н.В. Шитченко