LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд539/1011/22

від 01.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - захисника Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/1011/22 Номер провадження 33/814/638/23Головуючий у 1-й інстанції Даценко В.М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., За участю секретаря Владімірова Р.В., Захисника - адвоката Морозова В.Ю. розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою представника ОСОБА_1 - захисника Морозова Вадима Юрійовича на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 31 березня 2022 року о 19:55 год. в м. Лубни по 1-му провулку Поділ, 4, ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується медичним висновком №56 від 31.03.2022. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9г Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - захисник Морозов В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову в цій частині скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вказує на поверхневий розгляд справи судом, оскільки суддя не дослідив належним чином обставини справи, не допитав інспекторів поліції, які складали протокол та чинили психологічний тиск відносно нього під час складання матеріалів. Вважає недоведеним факт передачі керування транспортним засобом ОСОБА_2 , який сам, за власної ініціативи, без погодження з ним як власником транспортного засобу, сів за кермо автомобіля, та в ході керування ним скоїв ДТП, в той час як він сам спав на пасажирському сидінні. Також вважає помилковим зазначення в протоколі факт керування ним транспортним засобом, що не відповідає дійсності. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена та підтверджується наступними доказами: протокол серії ДПР18 №160880 складений 31.03.2022 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , з поясненнями особи «передав руль свого авто ОСОБА_2 котрий пив пиво, розбив авто та огорожу», акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, висновок КП «ЛЛІЛ» Лубенської міської ради щодо перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння, особисті пояснення ОСОБА_1 . Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані притягнутим ОСОБА_1 . Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів. Пунктом 2.9 г Правил дорожнього руху, встановлено, що водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Під час розгляду апеляційної скарги, апеляційним судом було витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , який керував належним ОСОБА_1 транспортним засобом Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння та скоїв ДТП. Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14.09.2022 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. Постанова набрала законної сили. Вказаним судовим рішенням встановлено факт керування ОСОБА_2 автомобілем Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 в стані сп`яніння та скоєння ДТП. З огляду на зміст інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягало у передачі ним як водієм керування транспортним засобом іншій особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, факт перебування ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, має суттєве значення для вирішення даної справи. З особистих пояснень ОСОБА_1 наданих як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і на окремому аркуші, останній не заперечує факт передачі керування належного йому автомобіля ОСОБА_2 , зазначаючи при цьому, що той пив пиво, а в подальшому сів за кермо його авто. Доводи в апеляційній скарзі, що він не передавав право керування ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи та свідчать про намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення. Помилковими є посилання про невірне зазначення в протоколі працівниками поліції щодо керування ним транспортним засобом, оскільки в протоколі вказано про передачу керування транспортним засобом водію ОСОБА_2 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З постанови суду вбачається, що при визначенні виду та міри адміністративного стягнення у вигляді штрафу та позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції були додержані вимоги ст. 33 КУпАП. Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - захисника Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення. Постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»