Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2957/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2957/22 пров. № А/857/16290/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката Думич Оксани Іванівни, діючої на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022р. в адміністративній справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських (суддя суду І інстанції: Кафарський В.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13.10.2022р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 13.10.2022р.),- В С Т А Н О В И В: 22.07.2022р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач Національна академія внутрішніх справ /НАВС/ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 вартість витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, в розмірі 68818 грн. 73 коп., а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати в розмірі 2481 грн. сплаченого судового збору (а.с.1-6, 51, 81). Ухвалою суду від 16.06.2021р. вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.65-66). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022р. заявлений позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача НАВС вартість витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, в сумі 68818 грн. 73 коп. (а.с.209-215). Не погодившись із рішенням суду, його оскаржила представник адвокат Думич О.І., діюча на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявленого позову (а.с.218-221). В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що суд провів поверхневий судовий розгляд, проігнорував абсолютну більшість аргументів сторони відповідача та виніс незаконне рішення. Звернення позивача до суду із розглядуваним позовом є передчасним, оскільки відповідачу не вручено у встановленому законодавством порядку повідомлення про необхідність відшкодування витрат із зазначенням розміру таких. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами дійсний розмір витрат, що стягуються. У матеріалах справи є відсутніми докази дійсного понесення НАВС витрат та їх конкретний розмір; всі довідки про розмір понесених витрат, які долучені до позову, складені виключно позивачем, а інших підтверджуючих документів немає. Окрім цього, в матеріалах справи є відсутніми договори на споживання комунальних послуг, відомості про постачальників комунальних послуг, обсяг їх споживання, що унеможливлює перевірку правильності перерахунку сум, заявлених до стягнення. При обчисленні сум комунальних послуг застосовані тарифи для бюджетних установ, у той час як діючим законодавством передбачено застосування тарифів для населення. Комунальні послуги нараховуються позивачем двічі - за забезпечення навчального процесу та за проживання на казарменному положенні, що суперечить законодавству, оскільки можливості стягнення витрат на оплату комунальних послуг на забезпечення навчального процесу не передбачено. Також стягнення грошового забезпечення заборонено в силу норм ст.1215 ЦК України, оскільки таке грошове забезпечення є прирівняним до заробітної плати. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, відповідно до витягу з наказу НАВС № 114 о/с від 23.07.2017р. відповідач ОСОБА_1 зарахована з 14.08.2017р. курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за державним замовленням з проходженням табірного збору факультету № 3 (м.Івано-Франківськ) за спеціальністю «Право» (а.с.12). Відповідач ОСОБА_1 навчалася у НАВС відповідно до умов контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладах із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (Національній академії внутрішніх справ) № 2017/84-ІФ/14 від 17.10.2017р. (а.с.15 і на звороті). Згідно з умовами п.2.3.4 вказаного контракту відповідач зобов`язувалась після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою. Водночас, пунктом 2.3.5 цього контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в полiцiї протягом трьох років після закінчення навчання, відповідач зобов`язувалася відшкодувати Міністерству внутрішніх справ /МВС/ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, вiдповiдно до п.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до наказу № 216 о/с від 06.07.2021р. відповідача призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 (смт.Рожнятів) Калуського районного відділу поліції, на підставі наказу НАВС № 692 від 05.07.2021р. «Про завершення навчання здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра Прикарпатського факультету (м.Івано-Франківськ) (а. с.13, 17). Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл. № 275 о/с від 24.06.2022р. ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням на підставі поданого рапорту від 20.06.2022р. (а.с.16, 18). Отже, відповідач звільнена зі служби в поліції до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання у НАВС. Відповідно до Довідки від 05.07.2021р. про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ та Довідки-коригування від 16.09.2022р. про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , сума витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у НАВС з 14.08.2017р. по 05.07.2021р. становить 68881 грн. 73 коп. (а.с.14, 86). Відповідач ОСОБА_1 під підпис отримала 24.06.2022р. повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі, в якому зазначено про те, що вона протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення зобов`язана відшкодувати МВС України, в особі НАВС, вказані витрати в повному розмірі за весь період навчання. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат (не відшкодування протягом 30 діб), таке відшкодування буде здійснюватися в судовому порядку (а.с.19). Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що по причині звільнення відповідача зі служби з поліції до спливу трьох років після закінчення вищого навчального закладу в останньої виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі. Право звернення до суду із розглядуваним позовом виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати і може бути реалізовано протягом одного місяця від такої відмови. Позивач здійснив розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі; визначив узагальнену суму відшкодування, а також надав відповідачу час на добровільне відшкодування таких витрат. Оскільки відповідачем у добровільному порядку відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі, не проведено, тому заявлений позов є обґрунтованим та підставним. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача вартості витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку ч.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» та згідно Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затв. постановою КМ України № 261 від 12.04.2017р. Відповідно до ч.ч.4 і 5 ст.74 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015р. «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначений Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затв. постановою КМ України № 261 від 12.04.2017р. Зокрема, відповідно до п.5 вказаного Порядку після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася. Згідно з п.8 зазначеного Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа. Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007р. затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Як достовірно встановлено під час судового розгляду, по причині звільнення відповідача зі служби з поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу в ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі. Також ОСОБА_1 була обізнана щодо наявності у неї обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі дострокового звільнення зі служби в поліції. Водночас, право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови. Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні аналогічних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30.09.2019р. у справі № 340/685/19, від 10.10.2019р. у справі № 140/721/19 та від 28.05.2021р. у справі № 320/7233/19. Відтак, ураховуючи наведене нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у справах з подібними правовідносинами залежить від того, чи було курсанта (поліцейського) ознайомлено із розрахунком витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, та запропоновано йому добровільно відшкодувати такі витрати. Саме із відмовою курсанта (поліцейського) добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення вищого навчального закладу, у якому навчалася особа, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку. Отож, із цільового тлумачення наведених правових норм слідує, що у вимірі спірних правовідносин НАВС була зобов`язана після отримання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції здійснити розрахунок витрат, пов`язаних з його утриманням у цьому навчальному закладі, ознайомити безпосередньо, через керівника органу поліції або шляхом скерування поштою такого розрахунку, а також обов`язково надати йому час на добровільне відшкодування таких витрат. І лише, у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного НАВС строку добровільного відшкодування, остання могла звернутися до суду. Матеріалами справи стверджується виконання зі сторони позивача вказаних вимог, при цьому відповідач ОСОБА_1 під підпис отримала 24.06.2022р. повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі, в якому зазначено про те, що вона протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення зобов`язана відшкодувати МВС України, в особі НАВС, вказані витрати в повному розмірі за весь період навчання. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат (не відшкодування протягом 30 діб), таке відшкодування буде здійснюватися в судовому порядку. Обставини вручення такого повідомлення зазначені представником відповідача у відзиві на заявлений позов та в поданій апеляційній скарзі (а.с.75, зворот а.с.219). Станом на момент звернення НАВС до суду із розглядуваним позовом доказів відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідачем не представлено. Таким чином, оскільки доказів добровільного відшкодування суми витрат на утримання відповідача у НАВС під час судового розгляду не представлено, тому у відповідності до ч.ч.4 і 5 ст.74 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015р. «Про Національну поліцію» та п.8 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затв. постановою КМ України № 261 від 12.04.2017р., є наявними законні підстави для стягнення таких витрат. В частині доводів апеляційної скарги про передчасність звернення НАВС до суду із розглядуваним позовом через відсутність чіткого розрахунку суми витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до п.3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затв. постановою КМ України № 261 від 12.04.2017р., відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Згідно довідки про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС, розмір останніх станом на 05.07.2021р. становив 71913 грн. 99 коп. Відповідно до повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у начальному закладі, розмір таких витрат не вказаний. Із змісту довідки-коригування від 18.07.2022р. фактичні витрати, пов`язані із утриманням курсанта ОСОБА_1 у НАВС, склали 69768 грн. 04 коп. Під час судового розгляду позивач уточнив суму спірних витрат станом на 16.09.2022р., яка в кінцевому підсумку склала 68881 грн. 73 коп. Аналіз вказаних обставин вказує на те, що станом на 05.07.2021р. відповідач була поінформована про суму витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС. Вказана сума відображена позивачем узагальнено, що відповідає нормам Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затв. наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007р. Обставини уточнення вказаної суми витрат не вплинули на можливість відповідача у добровільному порядку сплатити такі; також з цією метою відповідач не вживала жодних заходів, які б свідчили про її добросовісну поведінку: не зверталася із зверненнями до позивача щодо представлення реквізитів для сплати коштів, не вимагала представлення детального розрахунку спірних витрат тощо. Окрім цього, зменшення суми спірних витрат з 71913 грн. 99 коп. до 68881 грн. 73 коп. є несуттєвим і складає 4,22 % від первісної суми, а фактичне зменшення суми відшкодування не створювало будь-яких перешкод для її сплати. Доводи представника апелянта про те, що в довідці від 05.07.2021р. на час її підписання відповідачем не була визначена сума спірного відшкодування колегія суддів відхиляє, оскільки будь-яких зауважень під час підписання цієї довідки ОСОБА_1 не заявляла, із відповідним рапортом до керівництва навчального закладу не зверталася. Стосовно правильності проведеного розрахунку суми витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС, колегія суддів зазначає, що будь-яких конкретних доводів щодо допущених помилок апелянтом не наведено; водночас, загальні покликання на допущені порушення діючого законодавства не спростовують представлені позивачем розрахунки і підтверджуючі документи. Окрім цього, слід ураховувати, що у разі дострокового звільнення зі служби в поліції саме вищий навчальний заклад здійснює розрахунок фактичних витрат за видами забезпечення відповідно до правил п.п.2.1., 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затв. спільним наказом № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007р., про що складає відповідні довідки-розрахунки. Також перевірка під час розгляду цієї справи правильності обсягів споживання позивачем комунальних послуг, оплати таких послуг, застосування тарифів для бюджетних установ виходить за рамки розглядуваного спору, а відтак оцінка вказаних обставин в рамках цієї справи не здійснюється. Водночас, за змістом п.2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затв. наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007р., відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. Витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо). До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році. Відповідно до п.2.3 названого Порядку в разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ. Позивачем проведено обчислення витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 , виходячи із затвердженого розрахунку середнього обсягу споживання комунальних послуг та спожитих енергоносіїв на одну особу за добу за період її фактичного перебування в НАВС (а.с.109-110). Розрахунок середнього обсягу споживання комунальних послуг та спожитих енергоносіїв на одну особу за добу у період фактичного перебування ОСОБА_1 у НАВС, який затверджено 01.05.2018р., є дійсним по теперішній час; зазначений розрахунок використаний позивачем у довідках про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв за 2018-2021 роки. Також позивачем представлені податкові накладні про сплату НАВС послуг за водопостачання та водовідведення, за постачання електроенергії, теплопостачання за період 2017-2021 років, а також газопостачання за період з червня липня 2021 року, в яких міститься ціна одиниці послуги та обсяг наданих послуг (а.с.111-203). Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Розмір продовольчого забезпечення визначається на підставі довідок-розрахунків, складених начальником продовольчої служби (начальника/завідувача відділу харчування), за весь період навчання у розрізі «сніданки/обіди/вечері» (за винятком перебування на стажуванні, на лікуванні, у відпустках тощо, або відмови від певних видів котлового забезпечення). У довідках-розрахунках відображається кількість діб перебування на харчуванні за кожен визначений період (рік) та його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування та за їх фактичною вартістю. При цьому, позивачем НАВС враховані лише ті дні, коли відповідач харчувалась у НАВС. Підтвердженням цього є довідки складені начальником/завідувачем відділення організації харчування НАВС про фактичне перебування на харчовому забезпеченні; в довідках визначена кількість сніданків/обідів/вечерь та їх вартість (а.с.29-33). Щодо використання позивачем для вищевказаних обрахунків тарифів, що встановлені для населення і запроваджені для бюджетних установ, колегія суддів враховує, що НАВС є бюджетною установою; в період, коли ОСОБА_1 здійснювала навчальний процес в адміністративних та навчальних будівлях академії, до неї застосовувалися тарифи, що встановлені для бюджетних установ; протягом перебування відповідача в казарменому положенні (гуртожитку) до неї застосовувалися тарифи, що встановлені для населення. Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Позивачем надані відомості про доходи і нарахування курсанту ОСОБА_1 за 2017-2022 роки, якими стверджується сума виплаченого відповідачу грошового забезпечення за період її навчання (а.с.24-28). Щодо покликання представника апелянта на приписи ст.1215 ЦК України колегія суддів висновується про те, що вказані норми на спірні правовідносини не поширюються. Зокрема, відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Водночас, предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України). Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб. Відповідно до ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Оскільки в розглядуваному випадку відповідач проходила навчання у НАВС на підставі відповідного контракту, була зарахована курсантом і отримувала на законних підставах грошове забезпечення під час навчання, тому ознак безпідставного отримання майна в цьому випадку немає. Правові підстави для вказаних виплат на користь відповідача не скасовані і не визнані недійсними. Водночас, обов`язок щодо відшкодування витрат (в тому числі отриманого відповідачем грошового забезпечення за період навчання) передбачений законом, виник у відповідача через дострокове звільнення з органів поліції, а порядок такого відшкодування визначений КМ України. Інші доводи та аргументи апеляційної скарги, ураховуючи суть спірних правовідносин та зважаючи на наведені мотиви, у контексті обставин цієї справи визначального значення не мають, а тому апеляційним судом не аналізуються. Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських, через що розглядуваний позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_1 . Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника адвоката Думич Оксани Іванівни, діючої на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2022р. в адміністративній справі № 300/2957/22 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 03.03.2023р.