Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/44416/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 460/44416/22 пров. № А/857/18071/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Большакової О.О., за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя Щербаков В.В., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Радивилівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з позовом до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо складання за матеріалами служби у справах дітей висновку від 12.08.2022 №1260/01.09-20 про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком ОСОБА_2 . Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку і просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі зазначає, що вона звернулася до суду не про оскарження висновку органу опіки, а про оскарження дій Радивилівської міської ради щодо складення за матеріалами Служби у справах дітей Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області та надання висновку від 12.08.2022 №1260/01.09 - 20 про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з огляду у тому числі на те, що голова Радивилівської міської ради Карапетян М.А., який підписав цей висновок, не являється керівником Служби у справах дітей Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області та не наділений повноваженнями видавати будь - які висновки від імені органу опіки. Отже, оскаржувані дії Радивилівської міської ради щодо надання висновку не несуть виключно інформативний характер, а містять ознаки рішення суб`єкту владних повноважень, оскільки є правовим актом індивідуальної дії, так як породжує юридичні наслідки, що впливають на права та обов`язки сторін. Висновки органу опіки, який є самостійною юридичною особою із своїм керівником, можуть бути лише затверджені чи не затверджені органом місцевого самоврядування, в особі його виконавчого комітету. Тому, у даному випадку має місце прийняття рішення органом місцевого самоврядування із перевищення своїх повноважень з метою створення для третьої особи ( ОСОБА_2 ) штучних підстав для ухилення від мобілізації під час воєнного стану в країні. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового та поспішного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначенням пунктів 1, 2 та 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно позовної заяви, позивач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, зокрема, норм КАС України та Сімейного кодексу України вказує, що оскаржуване рішення прийнято суб`єктом владних повноважень і порушує права позивача, як матері дитини. Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо надання висновку про визначення місця проживання дітей з батьком. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Відповідно до вимог частин 4, 5, 6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відсутні ознаки публічно-правового спору, а оскаржувані дії щодо надання висновку не містять ознак рішення суб`єкту владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, так як не породжує жодних юридичних наслідків, не впливає на права та обов`язки сторін, а є носієм доказування у цивільній справі, несе виключно інформативний характер і, на відміну від рішень органу опіки та піклування, має рекомендаційний характер. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження по справі №460/44416/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Ніколін О.О. Большакова повний текст складено 03.03.2023