Постанова 4824 № 753/9442/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/3284/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 753/9442/21 03 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Курічової В.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, - в с т а н о в и в: 12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. В обгрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року з нього було стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання дитини- сна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від його заробітку щомісячно, починаючи з 23 вересня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що аліменти в такому розмірі сплачувати він не має можливості у зв`язку із погіршенням його матеріального становища та зміну сімейного стану. Вказує на те, що 04 вересня 2017 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 та в цьому шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син- ОСОБА_5 . Зазначає, що наразі його дружина та син від другого шлюбу знаходяться на його матеріальному утриманні. Окрім того, у зв`язку з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19 його батьки перехворіли і їх стан здоров`я погіршився, а тому він систематично допомагає батькам матеріально. Вказує на те, що з березня 2021 року у зв`язку з пандемією він тривалий час не здійснює фінансово- господарську діяльність, як самозайнята особа, та не має іншого місця роботи. З огляду на вище викладене, просив суд зменшити розмір аліментів, стягнутимх з нього за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частинидо 1/8 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 03 серпня 2021 року ОСОБА_6 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів. В обгрунтування заявлених вимог зазначала, що з 2007 року по 2014 рік вона з ОСОБА_1 перебувала у шлюбі. Від шлюбу у них народилась спільна дитина - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2014 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.07.2017 року визначене місце проживання дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним чотирнадцятирічного віку разом з матір`ю - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти з 23.09.2016 року у зв`язку з чим,станом на 13.03.2020 року, виникла заборгованість за алсментами у сумі 120 702 грн. 33 коп. Вказує на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року,яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 120 702 грн. 33 коп. в рахунок стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_7 . Зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого старшим державним виконавцем Чорноморського міського відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паршенко О.О. заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на березень 2021 року складає 134 225, 03 грн. Вказує на те, що позивачем належними доказами не підтверджено погіршення його матеріального стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Повідомляє, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна у власності ОСОБА_1 перебуває шість об`єктів нерухомості, а у власності його дружини перебуває вісім об`єктів нерухомості. Окрім того, відповідно до Державного реєстру транспотних засобів Міністрерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 має у власності три транспортні засоби. Вказує на те, що дружина позивача була бенефіціарним власником ТОВ "ССС". Відповідно до фінансововї звітності за 2020 рік дохід ТОВ "ССС" становить 200 118 900, 00 грн., чистий прибуток 3 371 600,00 грн., активи 16 016 900,00 грн. З урахуванням вище викладеного, на думку ОСОБА_2 ,доводи позивача, про погіршення його матеріального становища є безпідставними. Вказує на те, вона самостійно, власними силами матеріально забезпечує та виховує неповнолітнього сина, а також виконує всі інші обов"язки, покладені на неї законом, якінеобхідні для належного утримання дитини. Зазначає, що наразі її син перейшов навчатися до восьмого класу Київської інженерної гімназії та відвідує з 2018 року заняття з репетитором, загальна вартість яких становить 33 995,00 грн. З огляду на вище викладене, просила суд збільшити розмір аліментів, стягнутих на утримання дитини- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/2 частини щомісячно, з всіх видів заробітку( доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та судові витрати. 16 грудня 2021 року ОСОБА_2 подала до Дарницького районного суду м. Києва заяву про зміну предмета позову. В обгрунтування вимог вказаної заяви зазначала, що розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на утриманння їх сина щомісячно становить суму від 2 912,25 грн. до 3209,50 грн. Відповідно до даних Міністерства фінансів України розмір середньої заробітної плати в м. Києві у вересні 2021 року становить 20 658,00 грн., таким чином 1/4 частка від середньої заробітної плати в м. Києві у вересні 2021 року становить 5 164,50 грн. З огляду на вище викладене, просида суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дитини- сина ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на дитину задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 200,00 грн.. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 02 вересня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Нікіпелова Катерина Євгенівна поштою направила до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року та ухвалити нове судове рішення , яким позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на дитину - у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. відмовити. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовані обставин справи. Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріальне становище ОСОБА_1 після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки від його заробітку ( доходу) щомісячно не погіршилось, він є власником рухомого та нерухомого майна, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 6000,00 грн. щомісячно. Зазначає, що з наданих суду та досліджених доказів вбачається, що після ухвалення рішення Дарницького районного суду м.Кмєва від 18 липня 2017 року про стягнення аліментів відбулися зміни у сімейному стані ОСОБА_1 , так як він одружився з ОСОБА_8 та у цьому шлюбі у них народився син - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує на те, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 травня 2022 року його шлюб з ОСОБА_8 було розірвано та наразі Овідіопольським районним судом Одеської області розглядається справа про поділ майна колишнього подружжя. В подальшому також буде вирішуватись питання щодо сплати аліментів на другу дитину. Також звертає увагу суду, що ОСОБА_1 приймає участь в утриманні своїх батьків- ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . У 2016 році його мати перенесла тяжке захворювання у зв`язку з чим він витратив на її лікування всі свої заощадження. Зазначає, що з серпня 2022 року у ОСОБА_1 також погіршився стан здоров`я у зв`язку з чим з 09 серпня 2022 року по 19 серпня 2022 року він потрапив до лікарні, знаходився на стаціонарному лікуванні та поніс додаткові витрати. Звертає увагу суду, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2 про оспорювання батьківства. Що стосується наявності у власності позивача рухомого та нерухомого майна, зазначає, що більша частина вказаного майна: квартира АДРЕСА_2 ; парко-місце № 3 відокремленої автостоянки за адресоою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення-комора за № У1-8 за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5123782000:02:004:4645 за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира АДРЕСА_5 уже була зареєстрована за ОСОБА_1 на час ухвалення рішення про стягнення аліментів 18 липня 2017 року. В рамках виконавчого провадження N° 56901257 щодо примусового виконання виконавчого листа No 753/17443/16-ц Дарницького районного суду м. Києва, 1/2 частини садового будинку апелянта, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , було реалізовано на прилюдних торгах за ціною 119 130,90 грн., а кошти від реалізації вказаного майна у безготівковій формі були перераховані відповідачці. Тобто, на дату винесення судом оскаржуваного рішення, даний об`єкт нерухомості вже вибув із власності апелянта 30.08.2021 року. Вказує на те, що в квартирі АДРЕСА_5 , проживає та зареєстрована відповідачказ неповнолітнім сином ОСОБА_7 в інтересах якого стягуються аліменти - з 10.08.2018 року. Не враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення і ту обставину, що ОСОБА_1 працевлаштований до ФОП ОСОБА_11 на посаду продавця-консультанта на під ставки із заробітною платою- 3000,00 грн. з 17.11.2021 року. З 01.03.2022 року по 01.08.2022 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану. 23 січня 2023 року від представника ОСОБА_2 адвоката Альберт Ольги Володимирівни до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Також у відзиві представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Альберт Ольга Володимирівнапросила суд поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу. Зазначає, що ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року було відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 13 грудня 2022 року, проте, копію апеляційної скарги відповідач отримала лише 29 грудня 2022 року. З урахуванням вище викладеного, просила суд поновити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Альберт Ольги Володимирівни про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року було відкрито апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів. Встановлено учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 13 грудня 2022 року. Згідно вимог ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Оскільки копія ухвали Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, якою було відкрито апеляційне провадження в даній цивільній справі, та копія апеляційної скарги були отримані відповідачем 20 грудня 2022 року(а.с. 77), а відзив на апеляційну скаргу представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Альберт Ольгою Володимирівною був поданий на адресу апеляційного суду 18 січня 2023 року, суд вважає за можливе поновитипредставнику відповідача строк на подання відзивуна апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки зазначає, що твердження апелянта щодо погіршення його матеріального стану, зокрема, через народження дитини у другому шлюбі, на думку представника відповідача, є неправдивим, оскільки такі доводи не підтверджені доказами. Окрім того, молодший син позивача ОСОБА_5 і до його розлучення з другою дружиною ОСОБА_8 перебував на утриманні позивача, про що останній зазначав в позовній заяві. Щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, за адресою: АДРЕСА_1 зазначає, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 753/1983/22 за позовом ОСОБА_2 , поданої в інтересах сина ОСОБА_7 , до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_12 . Зазначає, що відповідно до обставин цієї справи, апелянт до розірвання шлюбу, 29 серпня 2014 року, діючи як законний представник дитини та за письмової згоди ОСОБА_2 , уклав договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна та придбав для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 95,6 кв.м., житловою площею 56,4 кв.м., про що до Державного реєстру прав речових прав на нерухоме майно було внесено запис номер 6833157. 05 лютого 2019 року, переглядаючи інформацію з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 довідалась про скасування права власності дитини на вказаний об`єкт нерухомого майна. Зазначає, що з приводу незаконного позбавлення дитини - ОСОБА_7 , права власності на дану квартиру, його мати звернулась до Дарницького УП ГУНП в м. Києві. Стосовно вибуття з права власності апелянта частини садового будинку з господарськими будівлями та спорудами зазначає, що дане вибуття відбулось внаслідок примусової реалізації цього майна в рахунок погашення суми заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_7 в рамках виконавчого провадження № 56901257. З огляду на вище викладене, вважає, що апелянтом не доведено погіршення його матеріального стану у такій мірі, що він, враховуючи у нього наявність ще однієї неповнолітньої дитини, буде невзмозі сплачувати аліменти на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 у розмірі 6 000,00 грн. Звертає увагу суду, що спільна дитина сторін ОСОБА_7 перебуває повністю на утриманні матері- ОСОБА_2 , яка наразі не працює. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_7 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва. (а.с. 47) Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року у справі № 753/17443/16-ц з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 04.09.2017 року Приморським районним в м. Одесі відділом РАЦС ГТУЮ в Одеській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_13 змінила прізвище на « ОСОБА_14 ». (а.с. 8) Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03.10.2018 року Київським районним в м. Одесі відділі РАЦС ГТУЮ в Одеській області, актовий запис № 1352, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_5 , батьками якого є: ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .( а.с. 9) Згідно витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано наступні об`єкти нерухомості: 1/2 частини садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , будинок № НОМЕР_4 ; квартира за адресою: АДРЕСА_7 ; парко-місце №3 відокремленої автостоянки за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення-комора за № VI-8, за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, кадастровий номер 5123782000:02:004:4645, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 також є власником трьох транспортних засобів, а саме: автомобіля ВАЗ 212140, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , білого кольору; автомобіля BMW 760LI, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , чорного кольору ; автомобіля Maserati Granturismo , 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_7 , сірого кольору. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного старшим державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 05.04.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим листом № 753/17443/16-ц, виданим 01.06.2018 року Дарницьким районним судом м.Києва, станом на 31.03.2021 року становить 134 225,03 грн. Згідно з довідкою, виданою ФОП « ОСОБА_15 » № 5 від 29.07.2021 року, ОСОБА_7 навчався англійській мові з 06.11.2018 року по березень 2020 року, графік: двічі на тиждень, загальна вартість навчань 18 425,00 грн. Згідно з довідкою, виданою ФОП ОСОБА_16 № 02 від 29.07.2021 року, ОСОБА_7 навчався англійській мові та математиці у ФОП ОСОБА_16 з 08 лютого по травень 2020 року, графік: двічі на тиждень, загальна вартість навчань 15 570,00 грн. Згідно з копією результатів аналізу, випискою з медкарти стаціонарного хворого, ОСОБА_2 проходила стаціонарне лікування з 29.06.2021 року по 09.07.2021 року, лікар ОСОБА_17 . Згідно з копією наказу № 18/11/21 від 17.11.2021 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду продавця-консультанта до ФОП ОСОБА_18 на півставки з окладом 3 000,00 грн. Згідно з копією наказу ФОП ОСОБА_18 від 01.03.2022 року, ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період воєнного стану з 01.03.2022 року по 01.08.2022 року, тривалістю 150 календарних днів. Відповідно до копії акта державного виконавця про проведені електронні торги № 550629 ДП «СЕТАМ» від 30.08.2021 року, при примусовому виконанні виконавчого листа № 753/17443/16-ц, виданого 01.06.2018 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення аліментів, в межах виконавчого провадження № 56901257 за ціною 119 130,90 грн. продано 1/2 частини садового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Відповідно до постанови старшого державного виконавця Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паршенко Ольги Олександрівни про скасування тимчасового обмеження боржника у праві полювання, заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі та станом на 13 жовтня 2021 року відсутня. Відповідно до копії наказу Боярської міської ради Київської області № 74-Т/21/1 від 06.08.2021 року ОСОБА_2 звільнено з посади спеціаліста 1 кат. Управління науки і освіти Боярської міської ради з 06.09.2021року за згодою сторін. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 18 липня 2017 року у розмрі 1/4 частки з усіх видів доходів до 1/8 частки та, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд першої інстанції посилався на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення його матеріального стану у такій мірі, щоб стягнуті з нього за рішенням суму аліменти у розмірі 1/4 частки його доходів були зменшені до 1/8 частки його доходів щомісячно. Пр цьому вимоги зустрчного позову ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів з частки на тверду грошову суму щомісячно та збільшення розміру аліментів до 6000,00 грн. щомісячно є доведеними та обгрунтованими. З такими висновами суду першої інстанції колегія судді в повній мірі погодитись не може, з огляду на наступне. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. З наданих до суду першої інстанції ОСОБА_1 доказів вбачається, що після ухвалення заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року, яким з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ОСОБА_1 дійсно одружився і у нього народилась друга дитина- син ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, ОСОБА_1 у власність було придбано три автомобілі, а саме: 12.12.2017 року - ВАЗ 212140, 2010 року випуску, 08.08.2018 року-BMW 760LI, 2004 року випуску, 01.08.2017 року- Maserati Granturismo, 2008 року випуску. ОСОБА_1 не надано до суду доказів того, що він за станом здоров`я не може працювати та сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі - 1/4 частки з усіх видів його заробітку ( доходів ) щомісячно на утриманння сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 18 липня 2017 року з 1/4 частки до 1/8 частки з усіх видів його зароьітку ( доходу) щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції посилася на те, що у відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 стабільно хороший матеріальний стан, однак мінливий щомісячний дохід, тому щомісячна сплата відповідачем аліментів саме у твердій грошовій сумі буде відповідати найкращим інтересам дитини, а їх розмір - 6 000,00 гривень - не буде непомірним тягарем для відповідача, відповідатиме його майновому стану та забезпечуватиме потреби дитини. З зустрічної позовної та уточненої зустрічної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 фактично просить суд змінити і спосіб стягнення аліментів з частки на тверду грошову суму, і розмір аліментів, збільшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 до 6 000,00 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів з частки на тверду грошову суму, оскільки це є правом стягувача аліментів, яким є ОСОБА_2 , та яка звернулась до суду з такою вимогою у зустрічному позові. Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення розміру аліментів до 6 000,00 грн. щомісячно з огляду на надані суду та досліджені в судовому засіданні докази, які свідчать про матеріальний та сімейний стан платника аліментів. З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 працює У ФОП ОСОБА_20 на пів ставки на посаді продавця- консультанта та його розмір заробітної плати складає 3 000,00 грн. Окрім того, з 01.03.2022 року по 01.08.2022 року ОСОБА_1 перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану. Також з матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 на утриманні крім сина від першого шлюбу ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває також дитина від другого шлюбу- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому колегія суддів приходить до висновку, що збільшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 за рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18.07.2017 року з 1/4 частки, що становило згідно розрахунку заборгованості- 2912,25 грн. щомісячно, до 6000,00 грн., буде в два рази перевищувати розмір його щомісячного доходу, що є надмірним тягарем. Окрім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 6 000,00 грн., оскільки аліменти на утримання дитини- сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 вже були стягнуті заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року у справі № 753/17443/16-ц і ОСОБА_2 у свому зустрічному позові просила суд змінити спосіб стягнення аліментів та збільшити їх розмір. З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року в частині задоволенння зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на дитину та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку скасувати за ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволенння зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та розміру аліментів на дитину. Змінити спосіб стягнення заочним рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18 липня 2017 року аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на стягнення аліментів аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000, 00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення питанння про відшкодування понесених ОСОБА_2 витрат на правову допомогу, колегія суддів виходить з наступного. 02 серпня 2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Альберт Ольга Володимирівна подала до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про стягнення витрат на правову допомогу. В обґрунтування вимог клопотання зазначала, що з метою отримання правової допомоги ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги від 17 липня 2021 року № 01/07-21, в додатку № 1 до договору від 17 липня 2021 визначено розмір гонорару адвоката за наданні послуги. З урахуванням вище викладеного,просила суд стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правову допомогу у розмірі 8 200,00 грн. Задовольняючи клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Альберт Ольги Володимирівни про відшкодування понесених відповідачкою витрат на правову допомогу, суд першої інстанції посилався на те, що представником відповідачки (за первісним позовом) виконано обсяг роботи, який узгоджений з відповідачкою, та підтверджено фактичне понесення відповідачкою витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 8 200,00 грн, які відповідають складності справи та наданим адвокатом послугам, часу, витраченого адвокатом на надання цих послуг та їх обсягу, значенню справи для сторін. Колегія суддів в повній мірі не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом встановлено, що 17 липня 2021 року між ОСОБА_2 та адвокатом Альберт Ольгою Володимирівною було укладено договір № 01/07-21 про надання правової допомоги. Відповідно до умов вказаного договору адвокаат надає правову допомогу у вигляді: представництва інтересів клієнта в будь-яких судах, у т.ч. в будь-яких інстанціях у справі № 753/9442/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, а також в інших державних органах та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями; надання клієнта правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, окладання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно з умовами п. 3.2 зазначеного договору сторони погодили, що при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний адвокату для належного виконання доручення: ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду адвоката у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична адвоката. Відповідно до додатку № 1 до договору№ 01/07-21 про надання правової допомоги від 17 липня 2021 року сторони погодили, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами: вивчення судової практики, усна консультація, вартість послуги 500,00 грн.; підготовка позовної заяви/зустрічної позовної заяви до суду, вартість послуги 1 200,00 грн.; оформлення і подача заяви, клопотання або відзиву (з усіма додатками) до суду, вартість послуги 1000,00 грн.; участь у розгляді справи, вартість послуги 1 200,00 грн.;поздка до суду з іншої метою, вартість послуги 700,00 грн. 26 липня 2022 року між ОСОБА_22 та ОСОБА_2 було підписано акт приймання- передачі наданих послуг за договором № 01/07-21 про надання правової допомоги від 17 липня 2021 року. Сторони підтвердили, що адвокатом було надано наступні послуги: вивчення судової практики щодо існуючого спору, надання усних консультацій, витрачено часу- 2 год., загальна вартість 1 000, 00 грн.; підготовка та написання зустрічної позовної заяви витрачено часу- 2 год., загальна вартість 2 400, 00 грн.; участь у розгляді справи 09.09.2021 року, 19.11.2021 року, 20.12.2021 року та 03.08.2022 року, витрачено часу- 4 год., загальна вартість 4 800, 00 грн.; загальна вартість- 8 200,00 грн. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву - частина 8 статті 141 ЦПК України. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до вимог ч.ч.5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що після перегляду справи в суді апеляційної інстанції зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, а саме на 50%, то і витрати на правову допомогу, понесені ОСОБА_2 в суді першої інстанції підлягають частковому відшкодуванню позивачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог: а саме у розмірі 4 100,00 грн. З огляду на зазначене, колегія судлів вважає, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу необхідно змінити, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу з 8 200,00 грн. до 4 100,00 грн. В іншій частині рішення суду перешої інстанції залишити без змін. Відповідно до положень частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З результатом розгляду апеляційної скарги здійснює розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - частина 4 статті 382 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат. За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом. При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції. При поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанціївідповідачем було понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 724,00 грн. За результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни було задоволено частково на 50%. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України - частина 1 статті 141 ЦПК України. Відповідно пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Врахувавши підстави звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до закону, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 362,00 грн. підлягають стягненню на користь відповідача ОСОБА_1 з Державного бюджету України. Керуючись ст. ст. 141, 150, 180, 181, 192 СК України, ст. ст. 133, 137, 141, 263, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни задовольнити частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року в частині задоволенння зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на дитину та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку скасувати за ухвалити в цій частині нове судове рішення. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та розміру аліментів на дитину задовольнити частково. Змінити спосіб стягнення заочним рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18 липня 2017 року аліментів з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на стягнення аліментів з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000, 00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) витрат на правову допомогу змінити, зменшивши розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу з 8 200,00 грн. до 4 100,00 грн. В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року залигшити без змін. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) 1 362,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді: