Постанова 4807 № 336/8993/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/8993/21 Головуючий в 1 інст. Щаслива О.В. Провадження №33/807/220/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2023 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Шевченко К.О. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп. Згідно з постановою суду, 25 жовтня 2021 року, о 13 годині 04 хвилин, ОСОБА_1 на другому кілометрі автодороги Запоріжжя-Донецьк керував транспортним засобом «ВАЗ 21083», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, на що вказували зіниці очей, які не реагували на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Шевченко К.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не погоджується із зазначеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Так, судовий розгляд справи було проведено за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника через неналежне повідомлення про день та час розгляду справи. Крім того, фактична зупинка водія ОСОБА_1 поліцією без правових підстав, встановлених законом, є незаконною. Також, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не убачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити. Всупереч чинному законодавству, водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, хоча як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, водія нібито відсторонено від керування транспортним засобом. Про даний факт свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних документів встановленої форми, а саме, акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. За вказаних вище обставин, працівниками патрульної поліції було порушено вимоги КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та Інструкції. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівниками поліції було долучено короткі відео файли у кількості 5 відео, тривалістю по 1 хв., 2хв., 3 хв., 5 хв., які не відтворюють повних обставин факту зупинки водія. Працівники поліції фактично ухилилися від проведення безперервної зйомки та зняли ті проміжки часу, які їм були вигідні. Поліцейські не проводили перевірку на ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, а у протоколі висловив незгоду з підозрою поліцейського. ОСОБА_1 заявляв клопотання на місці щодо перевірки стану у найближчому медичному закладі. На свою вимогу ОСОБА_1 отримав нічим не вмотивовану відмову. Відразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд, згідно з яким, він не перебував у стані наркотичного сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, про що були повідомлені працівники поліції та зазначено в протоколі (в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності), відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ознак сп`яніння не виявлено, то в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заявлене захисником-адвокатом Шевченко К.О. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, згідно з матеріалами справи, копію постанови суду він отримав 12 січня 2023 року, що підтверджується почтовим повідомленням, та вже 18 січня 2023 року захисником-адвокатом Шевченко К.О. подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. 02 лютого 2023 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання захисника-адвоката Шевченко К.О. про розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у зв`язку із неможливістю прибуття останнього до суду у визначений час та дату через проходження військової служби, а також за відсутності захисника-адвоката Шевченко К.О., у зв`язку із хворобою останньої. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №332903 від 25 жовтня 2021 року з якого убачається, що 25 жовтня 2021 року, о 13 годині 04 хвилин, ОСОБА_1 , на другому кілометрі автодороги Запоріжжя-Донецьк керував транспортним засобом «ВАЗ 21083», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, на що вказували зіниці очей, які не реагували на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 правил дорожнього руху України; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 жовтня 2021 року; - у довідці з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що гр. ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має. Посвідчення водія НОМЕР_2 від 29 червня 2006 року у останнього не вилучалось; - відеозаписом події. Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Касап А.К., в якому зазначено, що під час несення служби 25 жовтня 2021 року у складі екіпажу №401 у Шевченківському районі було зупинено автомобіль «ВАЗ 21083», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога у медичному закладі. Водій від проходження огляду відмовився. Про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння попереджений. У зв`язку із порушенням п.2.5 ПДР України на водія зібрано матеріали та складено протокол за ст.130 КУпАП протокол серії ААБ №332903. Посвідчення водія не вилучалось у зв`язку із тим, що водій його не передав, а лише пред`явив. Від керування відсторонений. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав, проте через захисника - адвоката Шевченко К.О. надав суду письмову заяву, в якій вказав на свою непричетність до інкримінованого йому правопорушення та просив закрити провадження через відсутність в його діях складу правопорушення. За змістом цих пояснень, ОСОБА_1 вважає, що його огляд на стан сп`яніння був проведений з грубим порушенням законодавства, тому є недійсним, виходячи з такого. Підстав для його направлення на медичний огляд під час зупинки транспортного засобу у поліцейських не було, оскільки він не виявляв жодної з наведених в протоколі ознак наркотичного сп`яніння. Разом з тим, він не відмовлявся від проходження огляду, а лише просив дати йому направлення для його проходження до Вільнянської лікарні, де він в той час проходив лікування від бронхіту, проте співробітники поліції невмотивовано відмовили в задоволенні цього прохання. При цьому, він одразу по приїзді до ОСОБА_2 самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я із заявою про проходження огляду на стан сп`яніння та отримав висновок про відсутність у нього ознак будь-якого сп`яніння. На думку апеляційного суду, доводи сторони захисту, в тому числі ті, що викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Шевеченко К.О., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та суперечать матеріалам справи. Твердження захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, є безпідставними, суперечать матеріалам справи і змісту оскаржуваної постанови. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу на таке. Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про національну поліцію». В матеріалах справи немає відомостей щодо причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Разом з цим, згідно з наявним в справі відеозаписом, ОСОБА_1 не оспорював на місці зупинки транспортного засобу законності такої зупинки, зауваження з цього приводу під час оформлення адміністративного матеріалу, в т.ч. протоколу про адміністративне правопорушення, він не подавав, дії працівників поліції в установленому законом порядку теж не оскаржував. Під час апеляційного провадження сторона захисту не заявляла клопотань про перевірку вказаного питання, в т.ч. про виклик працівників поліції, які оформляли адміністративний матеріал, тощо. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність в матеріалах справи вищевказаної інформації, на думку апеляційного суду, само по собі не свідчить про незаконність дій працівників поліції, тим більше не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення. Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а навпаки наполягав на огляді в найближчому медичному закладі, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення. Так, під час перегляду відеозапису встановлено, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. У зв`язку з такими обставинами, працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відмовився у зв`язку із відсутністю часу. Разом з тим, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, відображено в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 жовтня 2021 року, яке долучено до протоколу. Так, в направленні зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу Алкотестер Драгер 6820 не проводився у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв`язку із відмовою. Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735(в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність в неї ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, не завадило суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи, та само по собі не є підставою для скасування прийнятого в справі судового рішення, яке є правильним по суті. При апеляційному розгляді ОСОБА_1 не був позбавлений можливості реалізувати всі свої процесуальні права, в т.ч. і право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовані. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Те, що в подальшому о 14:00 годині 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння та такого стану у нього не виявлено (згідно з висновком лікаря від 25 жовтня 2021 року, який складений у цей день о 14:00 год.), також не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення. Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Зазначених вимог закону щодо порядку проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не дотримано. Примітка у висновку про те, що огляд проводився у присутності поліцейських, які не надали свої посвідчення, викликає обґрунтовані сумніви, оскільки такі обставини нічим не підтверджені та суперечать іншим доказам, в т.ч. і відеозапису, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Більш того, у вищезгаданому висновку не зазначено, що стало підставою для проведення огляду ОСОБА_1 . В свою чергу, згідно з положеннями ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Окрім того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (що відображено у Направленні), вимога працівника поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі була законною та обґрунтованою. Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається. Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, спростовуються відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та відеозаписом події, згідно з якими, від керування ОСОБА_1 відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві. Даних про те, що після оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 дозволено керувати автомобілем, в матеріалах справи немає. Доводи сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованими, оскільки вищевказаний протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Перевіряючи доводи сторони захисту щодо відсутності безперервного відеозапису події, апеляційний суд звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України "Про Національну поліцію"(ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Те, що запис складається з окремих фрагментів, жодним чином не спростовує правильності висновків суду, оскільки відеозаписом чітко зафіксовані всі обставини, що мають істотне значення для цієї справи - повідомлення працівників поліції ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки наркотичного сп`яніння, пропозиція працівників поліції пройти огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога, та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога. З відеозапису убачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, він намагався домовитись з працівниками поліції, а свою відмову від проходження огляду пояснив відсутністю часу. При цьому, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наслідки відмови, зі складеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає. Будь-яких клопотань від сторони захисту щодо дослідження чи витребування будь-якої додаткової інформації з зазначеного приводу не надходило. Ніхто не заперечує того факту, що події, які зафіксовані вказаним відеозаписом, мали місце. В свою чергу відеозапис не є єдиним доказом вини ОСОБА_1 . Вина останнього підтверджується й іншими - письмовими доказами, з якими узгоджується відеозапис. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог законну при розгляді вказаної справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: поновити захиснику-адвокату Шевченко К.О. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2022 року. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Шевченко К.О. залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 336/8993/21