Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/4182/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/4182/22 Номер провадження 33/814/670/23Головуючий у 1-й інстанції Гусач О.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Бродській В.О, - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 жовтня 2022 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави. Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 21 липня 2022 року о 14 год. 20 хв. він керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Кропивницького, 38 у м. Кременчукі з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 жовтня 2022 року, та закрити провадження стосовно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням процесуальних та матеріальних норм права, без встановлення усіх суттєвих обставин по справі. На підтвердження своєї позиції посилається на те, що жодних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не надано. До матеріалів справи додано відеозапис, на якому не зафіксовано самого факту керування ним транспортним засобом «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 . Інші докази керування до протоколу не надано. Судом безпідставно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили його доводи в цій частині. Крім того, скаржник зазначає, що огляд його на стан сп?яніння проведено з порушенням встановленого порядку. вказаний відеозапис не містить інформації щодо роз`яснення ОСОБА_4 суті вчиненого правопорушення, порядку проходження огляду на стан сп`яніння та наслідків відмови від огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вважає, що з наданого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_4 має ознаки наркотичного сп`яніння, поліцейський йому їх не повідомив, а тому були відсутні підстави для направлення ОСОБА_4 для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 та його захисник будучи належним чином та завчасно повідомленими в судове засідання не з`явилися. Адвокатом Кононенко В.А.. подано чергову заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншій справі. Дана заява є третьою, дві попередні також були аналогічного змісту. Суд апеляційної інстанції, зважаючи на обставини справи, той факт, що подана захисником заява не має відповідного документального підтвердження, вважає що заявлені адвокатом доводи не є поважними та вказують на вжиття останніми дій щодо затягування розгляду справи, а тому задоволенню вказане клопотання не підлягає, а розгляд справи може відбутися у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 21 липня 2022 року о 14 год. 20 хв. він керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Кропивницького, 38 у м. Кременчукі з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №236075 від 21.07.2022 року, рапортом поліцейського., письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , даними відеозапису, іншими матеріалами в їх сукупності. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідна наявність одночасно двох умов: 1) зафіксований належним чином факт керування транспортним засобом; 2) зафіксований належним чином факт перебування водія цього транспортного засобу в стані сп`яніння. Згідно із п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Із матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.5 ПДР України та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Доводи апелянта про те, що матеріалами справи не доводиться факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння суд відхиляє, виходячи з наступного. Із матеріалів справи вбачається, що факт керування ОСОБА_1 підтверджується наявністю сукупністю зібраних по справі доказів, а саме - протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №236075 від 21.07.2022 року, показаннями свідків, долученим відеозаписом. Факту наявності показань свідків проте, що автомобілем керував не ОСОБА_1 , судом першої інстанції надавалася належна оцінка та вірно зроблено висновок, що дані докази не підлягають увазі, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи та повністю ними спростовуються. Доводи апеляційної скарги, щодо недопустимості зібраних по справі доказів, є необґрунтованими, оскільки по справі працівниками поліції, крім протоколу та інших службових документів, зібрано інші докази, які в сукупності узгоджуються з вказаними в протоколі обставинами справи та діями ОСОБА_1 , які останнім не заперечуються. Допущенні поліцейськими процесуальні порушення при зібранні доказів, є несуттєвими, оскільки вони не перекручують та не спотворюють фактів, які мали місце 21.07.2022 року. Доводи апелянта, щодо недотримання вимог закону патрульними поліції при проведенні його огляду на стан сп?яніння, та не складання направлення до медичного закладу, зважаючи на те, що з наданого відеозапису, вбачається виконання патрульним даних вимог, не впливають на правильність прийнято судом рішення. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76). Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 жовтня 2022 року залишити без задоволення. Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин