Ухвала КАС ВС № 560/7575/20

УХВАЛА 01 березня 2023 року м. Київ справа № 560/7575/20 адміністративне провадження № К/990/5026/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №560/7575/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 68 304, 02 грн, УСТАНОВИВ: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023, позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено повністю. 13.02.2023 Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_1 на вищезазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт третій частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ОСОБА_1 наводить довід, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив її клопотання про зупинення провадження у цій справі (№560/7575/20) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/6578/22 в частині її позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2019 №0149869-5805-2225 про визначення суми податкового зобов`язання 68304,02 грн, стягнення якої як податкового боргу стосується позов ГУ ДПС до неї у справі №560/7575/20. ОСОБА_1 доводить, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні цього клопотання, порушив норму пункту 3 частини першої статті 236 КАС та не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми у постановах від 21.12.2022 (справа №160/4454/20), від 24.02.2022 (справа №0940/2466/18), від 05.07.2021 (справа №160/9902/19). Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Згідно з абзацом першим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Застосовуючи норму пункту 3 частини першої статті 236 КАС та відмовляючи у задоволенні клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі №560/7575/20, суд апеляційної інстанції виходив із встановленого факту, що провадження у справі №640/6578/22 станом на дату апеляційного перегляду справи не відкрито, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2022 позовна заява ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення повернута, а апеляційний перегляд цієї ухвали не здійснено. Водночас, у постановах Верховного Суду, на які, як приклад іншого застосування норми пункту 3 частини першої статті 236 КАС, посилається ОСОБА_1 , ця норма застосована до інших правовідносин: у провадженні суду були справи, від вирішення яких залежав результат розгляду судом іншої справи, у якій також було відкрито провадження. Відтак, іншого правозастосування судом апеляційної інстанції, в порівнянні із наведеними у касаційній скарзі постановами Верховного Суду, немає. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Пунктом 3 частини другої статті 353 КАС передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Як вже зазначено вище, довід відповідачки щодо цієї підстави також стосується висновку суду апеляційної інстанції щодо її клопотання про зупинення провадження у справі №560/7575/20. У зв`язку з відсутністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС (виходячи із доводів у касаційній скарзі, викладених вище), відсутня і підстава касаційного оскарження, вказана у касаційній скарзі, як пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 3 частини другої статті 353 КАС. Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених нормами КАС. Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Згідно з положеннями пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №560/7575/20. Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 повернути. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЄ.А. Усенко