Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/2220/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2023 р. Справа № 440/2220/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2022, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.10.22 по справі № 440/2220/22 за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив: - визнати протиправною та скасувати відмову відповідача від 01.12.2021 №01-11/7070 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, що знаходиться на території Полтавської області Лубенського району с. Калайдинці, - зобов`язати відповідача надати у формі рішення дозвіл позивачу на розробку проекту відведення земельної ділянки, що знаходиться на території Полтавської області Лубенського району с. Калайдинці відповідно до наданого викопіювання площею 2-га для ведення особистого селянського особистого селянського господарства з метою набуття у власність шляхом приватизації. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежний розгляд клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність земельної ділянки. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 року позов ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Лубенської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та неприйняття рішення за результатами його розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України. Зобов`язано Лубенську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що земельна ділянка, яка зазначена Позивачем на графічному матеріалі відноситься до земель колективної власності колишнього КСП «Діброва» згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-6 від 14.02.1996 р. Представник відповідача зазначає, що у разі якщо землі колективної власності не були повернуті до земель державної чи комунальної власності і право власності на них підтверджується державним актом на право колективної власності на землю, розпорядження такими землями не належить до компетенції жодного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, визначеного статтею 122 Земельного кодексу України, а землі залишаються у колективній власності. Відсутність будь-якого законодавчого врегулювання цього питання не дозволяє дійти висновку, що землі колективної власності автоматично переходять у державну або комунальну власність. Отже, державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ-6 від 14.02.1996 р., що підтверджує право колективної власності на обрану позивачем для відведення земельну ділянку, не скасований, є діючим, тому земельна ділянка не належить до земель комунальної власності. Представник відповідача зазначає, що враховуючи, що спірна земельна ділянка належить до колективної власності, у відповідача відсутні повноваження розпоряджатися цією земельною ділянкою, в тому числі надавати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Отже, на переконання відповідача, у нього відсутні повноваження розпоряджатися такою земельною ділянкою. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Лубенської міської ради з клопотанням від 27.10.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області. До вказаного клопотання позивач додала копію паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця розташування, виконавчий лист Полтавського окружного адміністративного суду, що відповідачем у справі не заперечується. Листом виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 02.12.2021 №01-11/7070 у відповідь на клопотання позивача повідомлено, що земельна ділянка, яка зазначена у наданому графічному матеріалі не є землями комунальної власності та відноситься до земель колективної власності колишнього КСП "Діброва" згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-6 від 14.02.1996. Враховуючи викладене, Лубенська міська рада не має юридичних підстав для надання заявнику дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку з тим, що Лубенська міська рада не має права нею розпоряджатися. Крім того, додатково повідомлено, що рішенням Лубенської міської ради від 18.02.2021 встановлено тимчасовий мораторій на надання дозволів на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Також, зазначено, що додане заявником судове рішення стосується Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Лубенська міська рада не є правонаступником чи підпорядкованою зазначеному органу, а тому не несе відповідальності за його зобов`язаннями. Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача від 02.12.2021 №01-11/7070 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на території Полтавської області Лубецького району с. Калайдинці, звернувся до суду за захистом порушеного права. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що не розглянувши клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, із прийняттям відповідного рішення, відповідачем порушено законні інтереси позивача щодо позитивних сподівань стосовно розгляду її клопотання у встановленому законодавством порядку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету. Отже, виходячи з положень статей 26, 59 Закону №280/97-ВР прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту технічної документації із землеустрою належить до повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. У той же час, у спірному випадку, відповідач жодне із передбачених законодавством рішень у спосіб встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв. Тобто, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а. Колегія суддів звертає увагу, що у позивача з поданням міській раді клопотання від 27.10.2021 з`явилися законні та позитивні сподівання щодо розгляду її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою міською радою відповідно до процедури, визначеної законодавством з прийняттям відповідного рішення. Разом з тим, відповідь на клопотання позивача у формі листа від 02.12.2021 №01-11/7070, на переконання суду, за змістом та формою не може вважатися "рішенням про відмову" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що не розглянувши клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, із прийняттям відповідного рішення, відповідачем порушено законні інтереси позивача щодо позитивних сподівань стосовно розгляду її клопотання у встановленому законодавством порядку. Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з рішень за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2021. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного та ефективного поновлення порушених прав позивача необхідно, визнати протиправною бездіяльність Лубенської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та неприйняття рішення за результатами його розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України, та зобов`язати Лубенську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.10.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 року по справі № 440/2220/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 по справі № 440/2220/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко В.А. Калиновський