Постанова 4824 № 376/2770/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 376/2770/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/2794/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Віговський С.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І. секретар - Ольшевський П.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 червня 2021 року, встановив: у червні 2021 року заявник звернувся до суду із заявою, у якій просив поновити строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання, посилаючись на те, що його було пропущено з поважних причин. Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 18 червня 2021 року заяву було задоволено, поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Не погоджуючись з ухвалою, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року було задоволено позов ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 1 323 411 грн. 08 коп. Вказане заочне рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2018 року стягувача ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було замінено на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». У червні 2021 року стягувач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на те, що постановою державного виконавця від 29 вересня 2016 року виконавчий лист було повернуто первісному стягувачеві, однак направлено на адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» копію вказаної постанови разом із оригіналом виконавчого листа лише у вересні 2019 року. Зазначав, що заявнику виконавчий лист було передано 15 жовтня 2019 року, тобто вже після спливу строку для пред`явлення його до виконання. За таких обставин вважав, що строк пропущено з поважних причин і просив його поновити. Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 18 червня 2021 року заяву було задоволено, поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відбувся з підстав, не залежних від нього, а тому підлягає поновленню. Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає встановленим у справі обставинам та зроблений із порушенням норм процесуального права. У своїй апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, вказані заявником, не можна визнати поважними. Вказувала, що докази, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем свої процесуальних прав та належне виконання процесуальних обовязків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявником не надані. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV). Відповідно до ст. 22 вказаного Закону в редакції, чинній на момент ухвалення рішення, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Як вбачається з матеріалів справи, рішення Сквирського районного суду Київської області від 08 грудня 2014 року набрало законної сили 19 грудня 2014 року. Виконавчий лист було пред`явлено до виконання, однак постановою державного виконавця Сквирського районного відділу державної виконавчої служби від 29 вересня 2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення. Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа, визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Зі змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувачу вбачається, що його може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 29 вересня 2017 року. Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При зверненні до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявником було надано світлокопію конверту, направленого зі Сквирського РВДВС ГТУЮ у київській області на адресу ПАТ «Райффайзен банк Аваль». При цьому, з вказаної світлокопії конверту неможливо встановити, що саме було направлено у вказаному конверті. ПАТ «Райффайзен банк Аваль» є юридичною особою - стягувачем у багатьох виконавчих провадження, а тому надана світлокопія конверту не може бути беззаперечним доказом того, що у ньому було направлено саме постанову від 29 вересня 2016 року, а не документи іншого виконавчого провадження. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за твердженням заявника оригінал виконавчого листа разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві було отримано ним 15 жовтня 2019 року, однак заява про поновлення строку для пред`явлення його до виконання подана у червні 2021 року. Доводів про те, у зв`язку з чим будучи обізнаним про повернення виконавчого документа і пропуску строку для його повторного пред`явлення, заявник звернувся із заявою про поновлення строку лише через рік та вісім місяців, подана заява не містить. Також суд звертає увагу на те, що ТОВ «ФК «Довіра та Гаратія» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження і ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2018 року стягувача ПАТ «Райффайзен банк Аваль» було замінено на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Заявник не вказував у зв`язку з чим він, не будучи за його твердженням обізнаним про повернення виконавчого листа та отримавши у березні 2018 року ухвалу суду про заміну стягувача, не звернувся до державного виконавця із заявою про заміну стягувача та не з`ясував, на якій стадії перебуває виконавче провадження. В даному випадку заявником не наведено достатніх підстав поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Саме по собі посилання заявника на те, що виконавчий лист було отримано ним вже після спливу строку для пред`явлення його до виконання, також не є підставою для задоволення заяви про поновлення строку, оскільки при укладенні договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до відступлення ним права вимоги на користь заявника, а відступлення права вимоги не є самостійною підставою для переривання строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для поновлення заявникові строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відсутні. Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволення вимог заяви. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 червня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2023 року. Головуючий Судді