Постанова 4850 № 200/4303/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2023 року справа №200/4303/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року (повне судове рішення складено 16 листопада 2022 року) у справі № 200/4303/22 (суддя в І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач-1, Мінветеранів), у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Мінветеранів, оформлене протоколом від 23 грудня 2021 року № 14, про відмову ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551); - зобов`язати Мінветеранів призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 3551 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності з урахуванням раніше виплаченої Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області суми. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15 вересня 2021 року він звернувся до Мінветеранів з заявою про призначення одноразової грошової допомоги на підставі Закону № 3551 як учаснику бойових дій та особі з інвалідністю внаслідок війни. Своє звернення обґрунтовував погіршенням стану здоров`я та встановленням інвалідності ІІ групи. Листом від 29 грудня 2021 року № 13650/04/09.1-12 Мінветеранів повідомило, що його заява розглянута Міжвідомчою комісією та прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що така допомога йому вже виплачена Головним управлінням Національної поліції України після встановлення інвалідності ІІІ групи. Рішення оформлене протоколом від 23 грудня 2021 року №

14. Вважаючи це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду. Позивач покликався норми на п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580) та стверджував, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Приписами ч. 3 ст. 100 Закону № 580 передбачено, що у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені. Позивач зазначав, що 02 лютого 2021 року при звільненні з органів Національної поліції йому первинно була встановлена інвалідність ІІІ групи з причини «захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції», у зв`язку з чим Головне управління Національної поліції в Донецькій області виплатило йому одноразову грошову допомогу. Однак правовий статус ветеранів війни та учасників бойових дій визначений Законом № 3551 та відповідно до ст. 7 цього Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизан, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини. До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю, до яких серед інших, віднесено поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах та у період здійснення зазначених заходів (п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551). Позивач вказував на те, що під час первинного огляду йому встановлена інвалідність ІІІ групи, причиною якої зазначено «захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції», з 13 квітня 2021 року йому встановлена інвалідність ІІІ групи з причини «захворювання, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», а з 09 вересня 2021 року змінено групу інвалідності з ІІІ на ІІ із зазначенням причини «захворювання одержано під час безпосередньої участі в проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення». Позивач покликався на п. 6 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 336 (далі Порядок № 336), відповідно до якого, якщо протягом двох років особам, зазначеним в абз.абз.2-5 п. 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. При цьому, у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги, що передбачено ч. 7 ст. 16-3 Закону № 3551 та п. 4 Порядку №

336. З огляду на викладене позивач вважав своє звернення до Мінветеранів з заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок «захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», обґрунтованим та законним. На переконання позивача, факт попередньої виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності 3 групи під час проходження служби в поліції не є підставою для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, а лише вказує на необхідність виплати одноразової грошової допомоги з урахування попередньої виплати, що була здійснена Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області. Просив задовольнити позов. Слід зазначити, що ухвалою місцевого суду від 28 жовтня 2022 року залучено до участі у справі як другого відповідача Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 грудня 2021 року № 14/ІІІ/20/1. Зобов`язано Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону № 3551 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2021 року про призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме не з`ясовано, що підставою для відмови міжвідомчою комісією у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги був факт отримання Позивачем цієї грошової допомоги відповідно до іншого закону, що виключає повторне її призначення відповідно до Закону № 3551. Крім того, судом порушено норми матеріального права, а саме: - пункт 17 Порядку № 336, відповідно до якого призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит; - частину сьому статті 13 Закону № 3551 в частині наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, не зважаючи на встановлений факт виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до Закону № 580; - застосовано Закон № 580, який не розповсюджується на спірні правовідносини; - визначення недійсною довідки МСЕК, на яку посилається суд першої інстанції, як обґрунтування позовних вимог не є предметом розгляду позовних вимог у даній справі; Також наголошує, що судом порушено норми процесуального права, а саме судом першої інстанції із незрозумілих причин не взято до уваги доводи, які були зазначені у відзиві міжвідомчої комісії, поданого у строки, передбачені процесуальним законодавством України. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 . З 12 жовтня 2001 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті. Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції. В періоди з 01 лютого 2015 року до 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, що підтверджено довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, яка видана Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області 06 вересня 2019 року за № 5414/05/12-2019. Наказом від 27 листопада 2020 року № 503о/с «По особовому складу» старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , дільничний офіцер поліції сектору превенції Слов`янського відділу поліції, був звільнений зі служби в поліції з 01 грудня 2020 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції). Вислуга років на 01 грудня 2020 року складала: у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги 17 років 03 місяці 21 день, у пільговому обчисленні 23 роки 08 місяців 03 дні. Наказ від 27 листопада 2020 року № 503о/с виданий на підставі рапорту ОСОБА_1 від 17 листопада 2020 року, свідоцтва про хворобу № 667/СНП, виданого медичною (військово-лікарською) комісією державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» 02 листопада 2020 року. 02 лютого 2021 року Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками первинного огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 23 грудня 2020 року інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782819. Також позивачу первинно одноразово встановлений ступінь втрати професійної працездатності 40% на 02 лютого 2021 року; причина втрати працездатності: «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції», про що свідчить довідка визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 13 ААА № 050012, видана на підставі акта огляду МСЕК № 48. 12 березня 2021 року на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 та протоколу засідання МВЛК від 12 березня 2021 року № 5 медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» прийняла постанову № 5, згідно з якою старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на час звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 01 грудня 2020 року, одночасно мав: 1. ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»; 2. ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції». Крім того постанова МВЛК від 12 березня 2021 року № 5 передбачала скасування п. 11 у свідоцтві про хворобу від 02 листопада 2020 року № 667/СНП. 13 квітня 2021 року Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 06 квітня 2021 року інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782908. Також позивачу повторно одноразово встановлений ступінь втрати професійної працездатності 40% на 12 березня 2021 року; причина втрати працездатності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 050036, видана на підставі акта огляду МСЕК № 170. 09 вересня 2021 року Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 07 вересня 2021 року інвалідність ІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 369051. Також позивачу повторно одноразово встановлений ступінь втрати професійної працездатності 80% на 12 березня 2021 року; причина втрати працездатності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 050191, видана на підставі акта огляду МСЕК № 401. 15 вересня 2021 року Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради видало ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_3 , яке підтверджує, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни. Відповідач-1 Міністерство у справах ветеранів України (ідентифікаційний код: 42657144) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис. Згідно з п. 1 Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1175 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року № 276) (далі Положення № 1175) Мінветеранів є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності (далі ветерани), членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (далі члени сімей ветеранів). Мінветеранів відповідно до покладених на нього завдань організовує та координує роботу з питань надання, позбавлення статусу учасника бойових дій та призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону № 3551, що передбачено пп.14 п.4 Положення № 1175. Відповідач-2 Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Міжвідомча комісія діє на підставі Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Мінветеранів від 26 лютого 2021 року № 43 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено (далі Положення № 43). Положення № 43 визначає порядок створення, організації та роботи, основні функції та завдання Міжвідомчої комісії. Згідно з п. 2 розділу І Положення № 43 Міжвідомчу комісію утворює Мінветеранів відповідно до п. 5 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, п. 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройного конфлікту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 604, п. 7 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 336, та п. 3 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №

203. Одним із основних завдань Міжвідомчої комісії є призначення одноразової грошової допомоги особам, зазначеним у п. п. 11-14 ч. 2 ст. 17 Закону № 3551, у зв`язку з встановленням інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (пп.6 п. 1 розділу ІІ Положення № 43). Серед іншого Міжвідомча комісія має право розглядати документи, надіслані особами, зазначеними в п. п. 11-14 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 щодо призначення одноразової грошової допомоги; уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких подано документи, заслуховувати пояснення цих осіб, свідків та представників державних органів; приймати рішення про призначення (відмову в призначенні) особам одноразової грошової допомоги, зазначеної у пп.пп.5, 6 п. 1 цього розділу; повертати документи щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі, якщо інвалідність не пов`язана з обставинами, визначеними в п. п. 11-14 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 (пп.пп.5, 6, 9, 13 п. 2 розділу ІІ Положення № 43 Відповідно до п. 1 розділу V Положення № 43 рішення про призначення одноразової грошової допомоги в разі […] інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання деяких категорій осіб відповідно до Закону № 3551 міжвідомча комісія приймає на підставі поданих […] особами, зазначеними в п. п. 11-14 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551, документів, визначених п. п. 7, 8 Порядку №

336. Згідно з п. 2 розділу V Положення № 43 Міжвідомча комісія розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551, стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснений запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані такі документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення. Відповідно до пп.7 п. 4 розділу V Положення № 43 Міжвідомча комісія відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі виявлення факту призначення особі одноразової грошової допомоги відповідно до Закону (крім випадку, передбаченого абз.6 п. 6 Порядку № 336) або інших законів України. П. 6 розділу V Положення № 43 передбачено, що рішення міжвідомчої комісії про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене в судовому порядку. Міжвідомча комісія складається з голови, який є представником Міністерства у справах ветеранів України, першого заступника голови, заступника голови, секретаря та інших членів міжвідомчої комісії (п. 1 розділу VІ Положення № 43). Відповідно до п. 2 розділу VІ Положення № 43 до складу міжвідомчої комісії входять представники Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної фіскальної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби. Персональний склад міжвідомчої комісії на підставі пропозицій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади чи інших державних органів і представників громадських об`єднань, зазначених у п. 2 цього розділу, затверджується наказом Міністерства у справах ветеранів України (п. 3 розділу VІ Положення № 43). Відповідно до п. 1 розділу VІІ Положення № 43 формою роботи міжвідомчої комісії є засідання, які проводять щонайменше один раз на місяць (за наявності документів для розгляду). Згідно з п. 2 розділу VІІ Положення № 43 організацію проведення засідань міжвідомчої комісії здійснює Міністерство у справах ветеранів України. Рішення міжвідомчої комісії ухвалюються відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів міжвідомчої комісії, присутніх на засіданні (п. 5 розділу VІІ Положення № 43). 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Міжвідомчої комісії з заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551 у зв`язку з тим, що 09 вересня 2021 року йому встановлена ІІ група інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності 80%. Заявник зазначив, що одноразову грошову допомогу раніше отримував 15 червня 2021 року від Головного управління Національної поліції в Донецькій області у зв`язку з встановленням 02 лютого 2021 року інвалідності ІІІ групи. Разом з заявою від 15 вересня 2021 року позивач надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ; картку фізичної особи платника податків; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи серії НОМЕР_4 ; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 369051; довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 050191. Листом від 08 жовтня 2021 року № 10592/09/09.1-21 Мінветеранів повідомило позивачеві, що на підставі п. 9 Порядку № 336 звернулося до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради для уточнення інформації щодо підстав надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Мінветеранів роз`яснило позивачеві, що після надходження уточненої інформації його заяву розгляне Міжвідомча комісія на своєму засіданні та прийме відповідне рішення, про яке позивач буде повідомлений додатково. У відповідь на запит Мінветеранів від 27 вересня 2021 року № 10017/09/09.1-21 листом від 30 вересня 2021 року № 4589/29/2/03-2021 Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України повідомив, що за інформацією, наданою Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, відповідно до ст. ст. 97, 99 Закону № 580 у 2021 році ОСОБА_1 призначена та виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, в сумі 158 900,00 грн. 23 грудня 2021 року Міжвідомча комісія на своєму засіданні розглянула заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (протокол від 23 грудня 2021 року № 14). Як свідчить п. 20 протоколу від 23 грудня 2021 року № 14, Міжвідомча комісія вирішила відмовити позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551 у зв`язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 30 вересня 2021 року № 4589/29/2/03-2021). 23 грудня 2021 року Міжвідомча комісія прийняла рішення № 14/ІІІ/20/1, яким відмовила ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пп.2 п.17 Порядку № 336 у зв`язку з отриманням від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит. Підстава: лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 30 вересня 2021 року № 4589/29/2/03-2021; протокол Міжвідомчої комісії від 23 грудня 2021 року №

14. Листом від 29 грудня 2021 року № 13650/04/09.1-21 Мінветеранів повідомило позивачеві про розгляд його заяви від 15 вересня 2021 року на засіданні Міжвідомчої комісії та прийняття нею рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності. Міністерство покликалося на ч.7 ст.13 Закону № 3551, відповідно до якої особам, зазначеним у п.п.11-15 ч.2 ст.7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності. Зазначило, що відповідно до п. 4 Порядку № 336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги. Крім того, згідно з пп.2 п.17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит. Враховуючи викладене, Міністерство повідомило ОСОБА_1 , що згідно з протоколом Міжвідомчої комісії від 23 грудня 2021 року № 14 прийнято рішення відмовити в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551 у зв`язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» (лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 30 вересня 2021 року № 4589/29/2/03-2021). Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з такого. Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін. Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон № 580 визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Соціальний захист поліцейських регламентує розділ ІХ Закону №

580. Ст. 97 Закону № 580 передбачена одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону № 580 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580); визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580). Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, що передбачено ч. 2 ст. 97 Закону №

580. Розміри одноразової грошової допомоги визначені ст. 99 Закону №

580. Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 Закону № 580 розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у п. 3, інвалідності: а) I групи 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у п. 4, інвалідності: а) I групи 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Призначення одноразової допомоги регламентує ст. 100 Закону №

580. При цьому, ч. 5 ст. 100 Закону № 580 визначено, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року № 788), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року № 163/28293, (далі Порядок та умови № 788). Відповідно до п. 8 Порядку та умов № 788 якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД. Згідно з п. 9 Порядку та умов № 788 у разі коли одержувачі ОГД одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 580, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших актів законодавства України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав, за вибором одержувача одноразової грошової допомоги. Судами встановлено, що у зв`язку з встановленням 02 лютого 2021 року інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, у ОСОБА_1 виникло право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до приписів Закону №

580. Позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених Законом № 580, що підтверджено листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 30 вересня 2021 року № 4589/29/2/03-2021, згідно з яким в 2021 році Головне управління Національної поліції в Донецькій області виплатило йому одноразову грошову допомогу в розмірі 158 900,00 грн. Ця обставина визнається сторонами. 158 900,00 грн, тобто 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений в розмірі 2 270,00 грн), це сума одноразової грошової допомоги, яка призначалася внаслідок визначення поліцейському інвалідності ІІІ групи з причин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580, тобто внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. При цьому суд вважає за необхідне відзначити те, що на час встановлення інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, ОСОБА_1 не мав можливості скористатися передбаченим ч. 5 ст. 100 Закону № 580 правом вибору підстави, за якою мали здійснюватися призначення та виплата одноразової грошової допомоги. Цей висновок суду ґрунтується на тому, що за результатами первинного огляду МСЕК 02 лютого 2021 року позивачу була встановлені інвалідність ІІІ групи лише внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, тобто з 02 лютого 2021 року у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності тільки з підстав, передбачених Законом № 580, а не іншими законам. В подальшому, а саме 12 березня 2021 року, медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» прийняла постанову № 5, згідно з якою ОСОБА_1 на час звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 01 грудня 2020 року, одночасно мав: ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»; ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції». Крім того постанова МВЛК від 12 березня 2021 року № 5 передбачала скасування п. 11 в свідоцтві про хворобу від 02 листопада 2020 року № 667/СНП, на підставі якого був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. 13 квітня 2021 року Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 06 квітня 2021 року інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782908. Встановлення інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, надавало ОСОБА_1 , по-перше, право на одноразову грошову допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату відповідно до пп.«в» п. 3 ч. 1 ст. 99 та п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580; по-друге, право на одноразову грошову допомогу не лише за Законом № 580, але й за Законом № 3551, та, як наслідок, право вибору підстави, за якою має призначатися така допомога (ч. 5 ст. 100 Закону № 580). Однак позивач був позбавлений цих прав через помилковість висновків щодо причин настання інвалідності, допущених під час його первинного огляду МСЕК. Закон № 3551визначає правовий статус ветеранів війни. На час виникнення спірних правовідносин Закон № 3551 діяв в редакції від 01 серпня 2021 року. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час. П. 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни визначає ст. 13 Закону № 3551. Згідно з ч. 7 ст. 13 Закону № 3551 особам, зазначеним у п. п. 11-15 ч. 2 ст. 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному пп. «б» п.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». П. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в редакції від 01 серпня 2021 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (пп. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону). При цьому, ч. 7 ст. 13 Закону № 3351 передбачено, якщо особа у зв`язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статуту» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №

336. На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 336 діяв в редакції від 03 квітня 2021 року. П. 2 Порядку № 336 визначає одержувачів одноразової грошової допомоги. Згідно з абз.2 п. 2 Порядку № 336 до одержувачів одноразової грошової допомоги належать категорії осіб, які перелічені в п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3351. Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 336 одноразова грошова допомога призначається у разі встановлення інвалідності особам, зазначеним в абз.абз.2, 3, 4 та 5 п. 2 цього Порядку, - з дати, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно з п. 4 Порядку № 336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги. Відповідно до п. 6 Порядку № 336 одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання призначається та виплачується особам, зазначеним в абз.абз.2, 3, 4 та 5 п. 2 цього Порядку, залежно від групи інвалідності в таких розмірах: 400 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи. Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання особам, зазначеним в абз.абз.2, 3, 4 та 5 п. 2 цього Порядку, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність. Якщо протягом двох років особам, зазначеним в абз.абз.2-5 п. 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Згідно з абз.1 п. 8 Порядку № 336 особи, зазначені в абз.абз.2, 3, 4 та 5 п. 2 цього Порядку, подають міжвідомчій комісії заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності. До заяви додаються копії таких документів: посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів і має відповідну відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою). Відповідно до п. 9 Порядку № 336 Міжвідомча комісія розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3351, стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні. Згідно з п. 10 Порядку № 336 Міжвідомча комісія протягом трьох робочих днів після прийняття рішення інформує органи, уповноважені виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551, про осіб, щодо яких прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги, та подає Мінветеранів рішення і списки осіб, щодо яких прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги (далі - списки), із зазначенням обсягу коштів, необхідних для виплати такої допомоги, за формою згідно з додатками 1 та 2 до цього Порядку. Відповідно до п. 11 Порядку № 336 Мінветеранів не пізніше ніж через 14 робочих днів подає відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415, Кабінетові Міністрів України звернення та списки з відповідними розрахунками для виділення коштів із резервного фонду державного бюджету. Мінветеранів після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для виплати одноразової грошової допомоги та їх надходження на рахунок Мінветеранів перераховує відповідні кошти структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) для подальшого їх спрямування структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчим органам міських рад з питань соціального захисту населення (далі орган соціального захисту населення) (п. 12 Порядку № 336). Згідно з п. 13 Порядку № 336 Міжвідомча комісія не пізніше ніж через п`ять робочих днів після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для виплати одноразової грошової допомоги надсилає структурним підрозділам з питань соціального захисту населення рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідним особам. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочих дні надсилають зазначене рішення органам соціального захисту населення. Органи соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочих дні письмово повідомляють осіб, зазначених у рішенні міжвідомчої комісії, про надходження такого рішення та необхідність звернення за отриманням одноразової грошової допомоги. Відповідно до п. 14 Порядку № 336 одноразова грошова допомога виплачується на підставі рішення міжвідомчої комісії щодо призначення одноразової грошової допомоги органами соціального захисту населення за місцем реєстрації проживання або перебування: осіб, зазначених в абз.абз.2, 3, 4 та 5 п. 2 цього Порядку, - уразі настання інвалідності. П. 17 Порядку № 336 визначені випадки, за яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться. Зокрема, згідно з пп. 2 п. 17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит. Відповідно до п. 18 Порядку № 336 рішення міжвідомчої комісії про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене в судовому порядку. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Міжвідомчою комісією рішення від 23 грудня 2021 року № 14/ІІІ/20/1, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пп. 2 п. 17 Порядку № 336 у зв`язку з отриманням від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит. Саме рішення Міжвідомчої комісії від 23 грудня 2021 року № 14/ІІІ/20/1, а не протокол засідання цієї комісії, створює для позивача правові наслідки та потребує оцінки судом на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС. Судами встановлено, що 02 лютого 2021 року Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками первинного огляду ОСОБА_1 встановила йому з 23 грудня 2020 року інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782819. 12 березня 2021 року медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» прийняла постанову № 5, згідно з якою ОСОБА_1 на час звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 01 грудня 2020 року, одночасно мав: ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»; ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції». Крім того постанова МВЛК від 12 березня 2021 року № 5 передбачала скасування п. 11 в свідоцтві про хворобу від 02 листопада 2020 року № 667/СНП. 13 квітня 2021 року Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 встановила йому з 06 квітня 2021 року інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782908. 09 вересня 2021 року Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 07 вересня 2021 року інвалідність ІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 369051. 15 вересня 2021 року у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання одержаного під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, позивач звернувся до Міжвідомчої комісії з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі Закону № 3551. При цьому на момент звернення до Міжвідомчої комісії ОСОБА_1 вже отримав одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, на підставі Закону №

580. Судами враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 03 грудня 2020 року у справі № 573/1006/17, від 16 квітня 2019 року у справі 822/975/18, від 27 березня 2018 року у справі № 760/8809/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 757/35262/14-а, де вказано, що правова природа одноразової грошової допомоги полягає у наданні державою, крім основних видів соціального захисту, передбачених ст. 46 Конституції України, права особі одноразово скористатися отриманням грошової суми коштів, як додатковою компенсацією за Законом № 580 або іншим законом, зокрема, Законом № 3551. Принцип правової визначеності у правовідносинах, пов`язаних з отриманням одноразової грошової допомоги полягає у тому, що скориставшись таким правом, зокрема, відповідно до Закону № 580, особа позбавлена можливості у майбутньому повторно претендувати на отримання такого ж виду соціальної допомоги, як одноразова грошова допомога відповідно до інших законів, зокрема, Закону № 3551. Водночас поза увагою Міжвідомчої комісії залишився той факт, що ОСОБА_1 внаслідок помилкового висновку МСЕК щодо причини інвалідності був позбавлений можливості реалізувати своє право на вибір підстави, за якою має намір отримати одноразову грошову допомогу. Праву ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у належному розмірі кореспондує обов`язок уповноважених державою органів забезпечити реалізацію цього права шляхом прийняття рішення про проведення відповідної виплати, а факт попередньої виплати йому такою допомоги у неналежному розмірі (70 розмірів прожиткового мінімуму, установлених законом для працездатних осіб, замість 250 розмірів прожиткового мінімуму, установлених законом для працездатних осіб) через помилку, допущену при визначенні причини інвалідності, не може бути підставою для відмови у здійсненні спірної виплати у розмірі, на який має право позивач за станом здоров`я у відповідності до законодавчо встановлених гарантій. Крім того, Міжвідомча комісія не надала оцінку тій обставині, що за наслідками повторного огляду МСЕК 09 вересня 2021 року, тобто в межах дворічного строку після первинного встановлення інвалідності, ОСОБА_1 встановлена вища група інвалідності (ІІ замість ІІІ), що відповідно до п. 6 Порядку № 336 дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі та зумовлює виникнення у Міжвідомчої комісії обов`язку прийняти рішення про проведення виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми. Факт попередньої виплати особі одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІІ групи у зв`язку з захворюванням, яке внаслідок проходження служби в поліції, не є причиною для відмови у здійсненні запитуваної виплати, а вказує лише на необхідність виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми. Підсумовуючи викладене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що рішення Міжвідомчої комісії від 23 грудня 2021 року № 14/ІІІ/20/1 не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки воно прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС), а тому підлягає визнанню протиправним і скасуванню. Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС, з метою забезпечення повного та ефективного відновлення порушеного права позивача також належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання Міжвідомчої комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні. Покладаючи цей обов`язок на Міжвідомчу комісію, суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно з Положенням № 336 та Положенням № 43 вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги належить до повноважень саме цього суб`єкта владних повноважень. Також враховано ту обставину, що підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги є проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону № 580, а не дотримання умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, визначених п. 8 Порядку № 336, тому належним способом захисту порушеного права позивача є покладання на Міжвідомчу комісію обов`язку повторно розглянути заяву позивача, а не призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 3551 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності з урахуванням раніше виплаченої Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області суми. Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року в справі № 200/4303/22 залишити без змін. Повне судове рішення 28 лютого 2023 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук