Постанова 4873 № 910/2852/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" лютого 2023 р. Справа№ 910/2852/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Шаптали Є.Ю. Михальської Ю.Б. за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.02.2023 у справі №910/2852/22 (в матеріалах справи) розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, повний текст якого складений 19.12.2022 у справі № 910/2852/22 (суддя Підченко Ю.О.) за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: Позов заявлено про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 192-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким: - визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2021 № 60-02/6168 у встановлений головою цього територіального відділення Антимонопольного комітету України строк (п. 1 резолютивної частини рішення № 192-р/тк); - за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 1 954 144,00 грн. (п. 2 резолютивної частини рішення № 192-р/тк). Позивач вважає, що відповідачем при прийнятті вказаного рішення не було враховано те, що 24.09.2021 поштовим відправленням через АТ «Укрпошта» позивач направив до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ім`я голови лист про виконання рекомендацій органу Антимонопольного комітету України № 28АУ/02/1у/3/3926 від 24.09.2021 з додатками, що підтверджується доказами направлення рекомендованого листа з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433, вказаний лист прибув до точки видачі 27.09.2021, однак був повернутий за закінченням терміну зберігання 11.10.2021. Позивач зазначив про те, що про вказані обставини ним відповідачу було повідомлено при розгляді останнім справи № 135/60/141-рп/к.21 за наслідками якої було прийнято оспорюване рішення. Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що позивачем було невірно зазначено адресата у відправленні, Так, у наданій позивачем копії накладної щодо направлення рекомендованого листа з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433 одержувачем зазначено юридичну особу Хмельницького Олексія, його ж зазначено як контактну особу. Крім того відповідач зауважив на відсутності опису вкладення щодо спірного відправлення. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення витребуваної у нього інформації. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/2852/22 у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення на адресу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації в повному обсязі на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк, що підтверджується наступним: - за змістом Правил надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» якими встановлений порядок поштового відправлення кореспонденції при направленні поштових відправлень з оголошеною цінністю заповнюється опис вкладення, проте копії опису вкладення штрих-кодованого поштового відправлення за номером 0100199130433 позивачем суду не надано; - на наданій копії конверту щодо спірного відправлення за штрих-кодом 0100199130433 отримувачем зазначено: «Антимонопольний комітет України Голові Північного міжобласного відділення Олексію Хмельницькому». Відповідно до пункту 42 Правил, на поштовому відправленні зазначається найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також якщо відомо посада, ім`я та прізвище адресата. Посилання позивача на зазначення реквізитів отримувача відповідно до категорії відправлення - рекомендоване не беруться до уваги, оскільки у накладній, щодо спірного відправлення за штрих-кодом 0100199130433 зазначено, що воно є «з оголошеною цінністю», допустимих доказів зворотного позивачем суду не надано. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/2852/22 та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. У апеляційній скарзі апелянт послався на те, що: - незаконним є перекладення на позивача наслідків недобросовісної поведінки відповідача з неотримання листа, оскільки відповідно до сталої судової практики Верховного Суду отримання поштового відправлення перебуває поза межами контролю та відповідальності відправника, а ухилення отримувача від отримання поштового відправлення є недобросовісною поведінкою останнього; - розрахунковий документ про прийняття до пересилання поштового відправлення (квитанція) не може спростувати наявної інформації про адресата на першоджерелі - поштовому конверті; - суд першої інстанції порушив закріплений процесуальним законом стандарт доказування та припустився порушення вимог ст.ст. 7, 13, 86 ГПК України щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, які мають значення для правильного вирішення даної справи, переклавши тягар доказування на позивача та звільнивши відповідача від обов`язку доказування власних заперечень проти доказів позивача. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023, справу №910/2852/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.. 10.01.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представниці позивача надійшла заява, до якої, зокрема, додані докази сплати судового збору. З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи №910/2852/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/2852/22. 18.01.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023, з урахуванням ухвали від 27.01.2023, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/2852/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.02.2023 о 10:00 год. 07.02.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представниці Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшло клопотання, в якому вона просить надати їй можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Вказане клопотання задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023. 13.02.2023 до суду від відповідач надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач, з посиланням на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 13.02.2023 до суду від позивача надішли додаткові пояснення до яких додані копії постанов Верховного суду від 27.02.2022 у справі № 908/3468/13, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, від 30.06.2022 у справі № 925/367/20(925/106/21), від 03.02.2023 у справі № 344/11947/20, рішення Оболонського районного суду м.Києва від 03.10.2022 у справі № 756/176/22, постанови Київського апеляційного суду від 30.01.2023 у справі № 757/49925/21-ц. 13.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтовано тим, що представник позивача внаслідок інфікування вірусом SARS-Covid-19 та суттєвим погіршенням стану здоров`я (ускладнення дихання, сильний головний біль та кашель, підвищення показників згущення кров) та необхідністю лікування не має можливості прийняти участь в судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції. До вказаного клопотання додано копію тесту Полякової Людмили з якої слідує, що у вказаної особи виявлено Covid-19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 задоволено клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про відкладення розгляду справи, розгляд справи віддалено на 27.02.2023 о 10:30 год. Станом на 27.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило. Під час розгляду справи представник позивач апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої підлягає скасуванню, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що відповідачем позивачу направлено вимогу про надання інформації вих.№ 60-02/6168 від 25.08.2021 (далі Вимога) та запропоновано надати відповідну інформацію у 10-денний строк із дня отримання вимоги. Водночас, у вимозі було зазначено, що відповідно до п.п. 13, 14, 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» подання недостовірної інформації, подання інформації в неповному обсязі, неподання інформації у встановлені головою відділення строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Згідно з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0303513962250) Вимога отримана позивачем 30.08.2021, а відтак останнім днем надання інформації було 09.09.2021. Листом № 28АУ/02/1у/3/3644 від 06.09.2021 позивач надав відповідь на Вимогу в неповному обсязі, а також просив продовжити термін надання інформації та копій документів на Вимогу. Відповідач листом № 06-02/6636 від 09.09.2021 повідомив позивачу про продовження терміну підготовки та надання інформації до 14.09.2021 включно. Також, у цьому листі відповідач надав роз`яснення стосовно Вимоги (уточнення запитуваної інформації та копій документів з огляду на надану позивачем відповідь). Листом № 28АУ/02/1у/3/3740 від 14.09.2021 позивач надав відповідь на Вимогу не в повному обсязі, а також просив відповідача продовжити термін надання інформації та копій документів на Вимогу. Листом № 60-02/6979 від 20.09.2021 відповідач продовжив позивачу термін надання інформації та копій документів на Вимогу до 24.09.2021 включно. Відповідач стверджує, що позивачем у встановлений термін інформацію у повному обсязі надано не було, з огляду на що рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 192-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі Рішення) визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2021 № 60-02/6168 у встановлений головою цього територіального відділення Антимонопольного комітету України строк та накладено на позивача штраф у розмірі 1 954 144,00 грн. Рішення разом з супровідним листом вих.№ 128-26.13/01-18734 від 30.12.2021 направлено позивачу та отримано останнім 06.01.2022. Вказаний факт сторонами не заперечується. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним та скасування Рішення. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Згідно зі ст. 4 Закону Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах законності, гласності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Відповідно до ст. 5 Закону Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. За змістом ч. 6 ст. 6 Закону голова Антимонопольного комітету України має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, поданням органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення або з власної ініціативи витребувати будь-які матеріали, в тому числі заяви і справи про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що перебувають на розгляді органу Антимонопольного комітету України чи голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, та передати їх на розгляд іншому органу Антимонопольного комітету України чи голові територіального відділення Антимонопольного комітету України, за винятком заяв і справ, віднесених до виключної компетенції Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу. Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст. 22 Закону). Відповідно до положень ст. 22-1 Закону суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Пункт 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. Слід врахувати, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи Антимонопольного комітету України мають право витребувати інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом. Суд апеляційної інстанції звертається до послідовних правових позицій Верховного Суду, викладених у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 23.04.2019 у справі №915/827/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 21.11.2019 у справі № 908/24/19, від 16.01.2020 у справі №910/12392/18, від 23.01.2020 у справі №922/1124/18, від 23.01.2020 у справі №910/13204/18 щодо того, що саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18. Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлені фактичні обставини справи, відповідач, у межах наданих йому повноважень, мав право витребувати у позивача витребувану Вимогою інформацію, а позивач, зі свого боку, був зобов`язаний надати таку інформацію у встановлений строк. Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про те, що 24.09.2021 (тобто у межах встановленого відповідачем строку - примітка суду) поштовим відправленням через АТ «Укрпошта» позивач направив до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ім`я голови лист про виконання рекомендацій органу Антимонопольного комітету України № 28АУ/02/1у/3/3926 від 24.09.2021 з додатками, що підтверджується доказами направлення рекомендованого листа з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433, вказаний лист прибув до точки видачі 27.09.2021, однак був повернутий за закінченням терміну зберігання 11.10.2021. В свою чергу відповідач зазначив про те, що позивачем було невірно зазначено адресата у відправленні. Так, у наданій позивачем копії накладної щодо направлення рекомендованого листа з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433 одержувачем зазначено юридичну особу Хмельницького Олексія, його ж зазначено як контактну особу та зауважив на відсутності опису вкладення щодо спірного відправлення. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення витребуваної у нього інформації. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення на адресу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації в повному обсязі на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк, проте колегія із вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке. Порядок поштового відправлення кореспонденції встановлений Правилами надання послуг поштового зв`язку (далі Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку». За змістом п. 2 Правил: - адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; - адресний бік поштового відправлення - бік, передбачений для зазначення найменування та поштової адреси відправника та адресата; - одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; - повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; - поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; - приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання. Згідно з п. 42 Правил на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: 1) найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також якщо відомо посада, ім`я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім`я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім`я та по батькові адресата зазначаються повністю; за наявності номер мобільного телефону адресата (для реєстрованих поштових відправлень); 2) поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення. З матеріалів справи слідує, що 24.09.2021 позивач направив рекомендований лист з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433 на якому зазначено одержувавача Хмельницький Олексій та адресу: вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035. Водночас на наданій копії конверту щодо спірного відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433 отримувачем зазначено: Антимонопольний комітет України Голові Північного міжобласного відділення Олексію Хмельницькому, а також вказано адресу: вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, яка є адресою відповідача, що ним самим не заперечується. Згідно відомостей, які містяться на офіційному сайті Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (https://northmtv.amcu.gov.ua/persons/oleksiy-khmelnitskiy) Хмельницький Олег Миколайович є головою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комитету України. Колегія суддів вважає, що позивачем були дотримані вимоги щодо зазначення як вірного найменування адресата, так і його поштової адреси. При цьому те, що у накладній позивачем не було зазначено назву юридичної особи вказаних висновків не спростовує, так як зі змісту правил слідує, що найменування та поштові адреси відправника та адресата вказуються саме на адресному боці поштового відправлення, тобто саме на конверті, а не на накладній. При цьому Правила не встановлюють будь-яких особливостей щодо зазначення адресата та його поштової адреси у листах «з оголошеною цінністю». Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі № 910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б). В свою чергу факт відсутності опису вкладення не може беззаперечно свідчити про те, що позивачем не було направлено відповідачу всю витребувану ним Вимогою інформацію. З вказаного приводу колегія суддів вважає за необхідне звернутися до принципу «належного урядування» який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Водночас необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (п. 6 ст. 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач, не отримавши відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433 яке, з огляду на його адресата беззаперечно було адресовано йому, та, в подальшому без врахування наданих позивачем заперечень та змісту наданого позивачем листа про виконання рекомендацій органу Антимонопольного комітету України № 28АУ/02/1у/3/3926 від 24.09.2021 з додатками, наклав на позивача штраф у сумі майже 2 000 000,00 грн. діяв без врахування принципу добросовісності. При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що незважаючи на те, що на даний час не можливо ні встановити, ні спростувати як те, що у поштовому відправленні з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433 позивачем відповідачу було направлено саме лист про виконання рекомендацій органу Антимонопольного комітету України № 28АУ/02/1у/3/3926 від 24.09.2021, так і те, що вказаним листом з додатками позивачем були надані всі документи та пояснення, які виребовувались Вимогою, прийняття відповідачем Рішення, яким визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2021 № 60-02/6168 у встановлений головою цього територіального відділення Антимонопольного комітету України строк та накладено на позивача штраф у розмірі 1 954 144,00 грн., є передчасним. При цьому саме дії відповідача щодо неотримання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0100199130433 фактично призвели до неможливості з`ясувати як обставини щодо вмісту вказаного відправлення, так і щодо виконання позивачем Вимоги у повному обсязі. В свою чергу, без з`ясування вказаних обставин визнання позивача таким, що вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2021 № 60-02/6168 у встановлений головою цього територіального відділення Антимонопольного комітету України строк та накладення на нього штрафу у розмірі 1 954 144,00 грн., свідчить про неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи та про недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими. Частиною 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: - неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; - недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; - невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; - заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; - порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено наявності встановлених законодавством умов для визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 192-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України). Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2582/22 підлягає скасуванню, позов задовольняється повністю, визнається недійсним та скасовується рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 192-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а також підстави скасування судового рішення, апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольняється повністю. Відповідно до ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі, а саме, витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2582/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2582/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовом задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2021 № 192-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Липківського, 45, ідентифікаційний код 000032767) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2582/22. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 27.02.2023. Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді Є.Ю. Шаптала Ю.Б. Михальська