Постанова Запорізький апеляційний суд № 317/2971/22

запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/209/23Головуючий у 1-й інстанції Громова І.Б. Єдиний унікальний №317/2971/22Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2023 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі захисника Стариченка М.П., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Стариченка Миколи Петровича на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 19 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 21.11.2022 о 14:50 год. с.Біленьке по вул.Запорізькій Запорізького районі ОСОБА_1 керував транспортним засобом ALPHA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень. В апеляційній скарзі захисник Стариченко М.П. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що у справі відсутні докази, які б підтверджували факт керування водієм транспортним засобом, його зупинки. Поліцейськими здійснено неналежну відеофіксацію, а відео, що міститься в справі не може бути належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням ст.256 КУпАП. Поліцейським порушено процедуру направлення водія ОСОБА_1 для огляду з метою виявлення стану сп`яніння. Поліцейським не було дотримано процедуру роз`яснення прав. Заслухавши захисника Стариченка М.П., який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №106998 від 21.11.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, млява мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, від пояснень по суті порушення, підпису та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки сп`яніння: різкий запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук, млява мова та зазначено, що огляд за допомогою Alcotest Drager не проведений у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від такого проходження; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 21.11.2022 року о 15 год. 15 хв. направлявся на огляд в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, проте огляд у закладі охорони здоров`я не проведений у зв`язку із відмовою останнього від проходження такого огляду за допомогою Alcotest Drager на місці зупинки та в медичному закладі. На відеозаписові події об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 на мопеді їхав по дорозі. Після зупинки останній зазначав, що підвозив товариша. Випив 100 гр. горілки. На вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичній установі ОСОБА_1 відмовився. Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 особисто зазначив, що про факт свого керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом. Крім того, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП за керування за вищезазначених обставин транспортним засобом без водійського посвідчення, т.т. особою, яка не має права керувати транспортним засобом. На день апеляційного розгляду дана постанова ОСОБА_1 не оскаржена і в установленому законом порядку не скасована. В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що відповідає обстановці; п.7 розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водію було обґрунтовано запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від проходження якого водій відмовився в порушення п. 2.5 ПДР України. Вищезазначена обставина підтверджується відеозаписом із бодікамери поліцейського, де зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку. Долученим до матеріалів провадження відеозаписом в достатній мірі об`єктивно зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження ним медичного огляду на стан сп`яніння. Вказаний відеозапис узгоджується з іншими вищевказаними доказами в справі. Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом є непереконливими. В наявному в матеріалах справи протоколі докладно викладена суть адміністративного правопорушення, також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Протокол був складений інспектором поліції Скрипником В.Г. Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор Скрипник В.Г. був упереджений при складанні протоколу, що в нього були підстави фальсифікувати такий, - на ці дані в апеляційній скарзі не вказується. У зв`язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами. Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У зв`язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При накладенні стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП та врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та всі обставини справи. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Стариченка Миколи Петровича залишити без задоволення. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 19 грудня 2022 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 317/2971/22