Постанова 4856 № 240/10794/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10794/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 23 лютого 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 18 серпня 2021 року, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.02.2022 №23; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, як інваліду ІІ групи з 18 серпня 2021 року внаслідок захворювання, так, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-ХII). Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 05.10.2016 позивач мав статус інваліда війни II групи, що підтверджено довідкою Житомирської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 від 21.11.2016 року серія 12ААА № 901177. У подальшому 18.08.2021 його визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, внаслідок чого звернувся із заявою та доданими до неї документами до відповідача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону №2011-ХII. Наголошує, що ушкодження здоров`я (захворювання) позивача виникли з різних причин, а тому є самостійними підставами для виплати спірної одноразової грошової допомоги. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що допомога у зв`язку з встановленням позивачеві ІІ групи інвалідності виплачена в розмірі 130 500 грн, між первинним встановленням вказаної групи інвалідності (2016 рік) та встановленням ІІ групи інвалідності (2021 рік) пройшов дворічний термін, отже немає підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 05 жовтня 2016 року під час первинного огляду органами МСЕК встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов`язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК № 2 від 21.11.2016 серія 12ААА №901177. У зв`язку з чим позивачу виплачено грошову допомогу в сумі 130 500 грн. З 18 серпня 2021 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов`язане із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, про що видано довідку МСЕК № 2 від 18.11.2021 серія 12ААВ №588412. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групу інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеним в пункті 4 протоколу від 10.02.2022 №23, відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 4 статті 16-3 3акону №2011-ХII та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (Порядок №975) у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивачу групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення первинної інвалідності, тому немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Допомога у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності виплачена в сумі 130 500 грн. Позивач не погодився із такою відмовою, а тому звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем в оскаржуваному рішенні доводи щодо підстав для відмови в призначення позивачу одноразової грошової допомоги не відповідають вимогам чинного законодавства. Разом з цим, позивачем не доведено, що ушкодження здоров`я (захворювання) позивача виникли з різних причин. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до ст.16-2 Закону №2011-XII розмір такої одноразової грошової допомоги залежить від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога також призначається і виплачується у разі встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби. Згідно пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII у разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум). Отже, лише поранення, травми, контузії, каліцтва, отримані у різний період часу, слугують підставами для окремих виплат одноразової грошової допомоги без урахування раніше виплачених сум. Встановлення чи зміна причинного зв`язку втрати працездатності, зумовленої захворюванням, може бути підставою лише для виплати грошової допомоги у більшому розмірі та з урахуванням раніше виплачених сум. Зміна причинного зв`язку втрати працездатності із захворюванням, а не пораненням, травмою, контузією, каліцтвом, що не вплинуло на збільшення розміру втрати працездатності і, відповідно не призвело до зміни групи інвалідності, не може слугувати підставою для додаткової виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У зв`язку із встановленням позивачу в 2016 році другої групи інвалідності зумовленої захворюванням, пов`язаного із проходженням військової служби, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. При цьому, позивачем не доведено, що у 2021 році йому встановлена інвалідність другої групи з огляду на отримання поранення, травми, контузії, каліцтва, які не слугували підставою для встановлення інвалідності у 2016 році. Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для виплати позивачу грошової допомоги у зв`язку із повторним встановленням ІІ групи інвалідності у 2021 році. Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наведені відповідачем в оскаржуваному рішенні підстави для відмови виплати позивачу грошової допомоги у зв`язку із повторним встановленням ІІ групи інвалідності у 2021 році не відповідають вимогам чинного законодавства. Разом з цим, дана обставина не спростовує встановленої судом відсутності підстав для виплати позивачу вказаної одноразової грошової допомоги. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.