Постанова 4852 № 340/2466/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 340/2466/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Ясенової Т.І., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року в адміністративній справі №340/2466/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії, призначеної ОСОБА_1 , максимальним розміром з 01.04.2019 року; зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум; допустити до негайного виконання дане рішення в межах платежу за один місяць (у відповідності до статті 371 КАС України). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року у справі №340/6014/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» від 14.06.2021 року № 9674, однак під час перерахунку обмежено розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії, призначеної ОСОБА_1 , максимальним розміром з 01.04.2019 року. Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року у справі №340/6014/21 ГУ ПФУ у Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» від 14.06.2021 року № 9674, з 01.04.2019. При проведенні перерахунку 01.12.2021 року відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром до виплати у розмірі 19 340,00 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до Закону №2262-ХІІ без обмеження пенсії максимальним розміром. Листом від 12.04.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено у здійсненні перерахунку та вказано, що обмеження максимального розміру пенсії передбачено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ, нормами якого, зокрема, визначено, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає дії ГУ ПФУ у Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром до виплати протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року у справі №340/6014/21, яке набрало законної сили, встановлено строк, з якого слід перерахувати пенсію позивачу, а саме з 01.04.2019 року. Звернення з даним позовом до суду пов`язане з обмеженням його пенсії максимальним розміром при перерахунку його пенсії відповідно до вище вказаного рішення суду. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач дізнався про порушення свого права у травні 2022 року при перерахунку його пенсії. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав законної сили 01.10.2011 року. Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим Законом внесено зміни у ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, які Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Конституційний Суд України виходив із того, що положення ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положення ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин та є однаковими за змістом. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Суд апеляційної інстанції вважає, що, оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Суд апеляційної інстанції керується судовою практикою, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі №812/292/18, де зазначено що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», тому обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є протиправним. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд апеляційної інстанції керується судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 17.02.2022 року №640/11168/20. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року в адміністративній справі №340/2466/22 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя Т.І. Ясенова