Постанова 4824 № 757/23235/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 лютого 2023року м. Київ Унікальний номер справи № 757/23235/22-ц Апеляційне провадження 22-ц/824/2719/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Махлай Л.Д., суддів Немировської О.В., Ящук Т.І. при секретарі Кролівець О.В. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач Приватнепідприємство «Інтерторг-2009» розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані через представника ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року та рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року, постановлені під головуванням судді Соколова О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Інтерторг-2009» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом проведення демонтажу, в с т а н о в и в : у вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Інтерторг-2009», в якому просила зобов`язати відповідача припинити будівельні роботи щодо проведення реконструкції нежитлової будівлі (літера А) площею 53,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 740626980000); усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за кадастровим номером: 8000000000:79:061:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та житловим будинком загальною площею 48,2 кв. м. з господарськими спорудами: літ. А - прибудова, літ. Б - сарай, № 1 - ворота/хвіртка, №2-3 - огорожа, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом проведення демонтажу частини будівлі загальною площею 34,38 кв. м.щодо об`єкту будівництва: «Реконструкція нежилої будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ». В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:79:061:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташованого на ній нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 48,2 кв. м. та господарських споруд: літ. А - прибудова, літ. Б - сарай, № 1 - ворота/хвіртка, № 2-3 - огорожа. Землекористувачем сусідньої земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:79:061:0117, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ПП «Інтерторг-2009». Дана земельна ділянка передана відповідачу Київською міською радою на праві оренди згідно із договором від 17.11.2020 строком на 25 років, про що повідомлено Департаментом земельних ресурсів. Як повідомило Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, відповідач отримав дозвіл на використання будівельних робіт на об`єкт «Реконструкція нежилої будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » від 12.11.2021 № КВ 012211109630. Однак, зазначені будівельні роботи відповідач здійснює з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства, що порушує її право власності як сусіднього землевласника. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29.08.2022 № 1-29/08, здійсненої на її замовлення, за результатами проведеного обстеження встановлено, що на об`єктi будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 " на момент огляду виконувались будівельно-монтажні роботи по влаштуванню перекриття над другим поверхом будівлі. Станом на момент проведення експертизи досліджуваний об`єкт будівництва представлений монолітним каркасом зведеним в два наземних поверхи. За результатами проведенням експертизи експерт встановив порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» в частині дотримання нормативно необхідних пожежних відстаней відповідачем. Зазначені порушення становлять реальну небезпеку для неї, що полягає у загрозі виникнення пожежі, особливо гостро це питання постало в умовах воєнного стану, та неможливості проїзду пожежних автомобілів для рятування майна, життя і здоров`я людей. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2022 за заявою представника позивачки в порядку забезпечення позову накладено арешт на нежитлову будівлю (літера А) загальною площею 53.9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 740626980000) та заборонено ПП «Інтерторг-2009» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які пов`язані із здійсненням реконструкції нежитлової будівлі (літера А) загальною площею 53.9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 740626980000), а саме: «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 до закінчення вирішення спору по суті. 15.09.2022 ПП «Інтерторг-2009» звернулося до суду з заявою, в якій просило скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2022. В обґрунтування заяви відповідач посилався на відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову. Вважає, що позивачкою не надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо здійснення відповідачем дій, спрямованих на відчудження нежитлової будівлі (літера А) загальною площею 53.9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем не обґрунтовано, яким чином заборона ПП «Інтерторг-2009» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які пов`язані із здійсненням реконструкції нежитлової будівлі (літера А) загальною площею 53.9 кв.м. унеможливить проведення демонтажу нежитлової будівлі та призведе до неефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 . Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2022клопотання задоволено.Скасовано заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Печерськогорайонного суду м. Києва від 08.09.2022. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2022у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду про скасування заходів забезпечення позову позивачка через представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права та без повного з`ясування обставин справи та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про скасування забезпечення позову. А саме, суд не звернув уваги, що відповідач відмовився виконувати ухвалу суду про забезпечення позову. Відповідач порушує її право власності в частині що стосується дотримання нормативно необхідних протипожежних відстаней, у підтвердження чого нею надано висновок експерта. Скасування забезпечення позову не повинно пов`язуватися з вирішенням питання про правильність чи неправильність забезпечення позову, оскільки сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають зберігатися до ухвалення судом рішення або до зміни обставин, які стали підставою для забезпечення позову. На час розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову зміни обставин не відбулося. Натомість подальше здійснення будівництва створює загрозу для нерухомого майна позивачки. У відзиві представник відповідача ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін посилаючись на її законність та обгрунтованість. Зазначає, що заходи забезпечення позову блокують можливість належного здійснення господарської діяльності відповідачем. ПП «Інтерторг-2009» самостійно не займається реконструкцією будівлі, а залучає контрагентів на договірних засадах. У договорах встановлені строки та умови їх виконання, а заходи забезпечення позову призведуть до заборгованості перед контрагентами та погіршать фінансове становище відповідача. Не погоджуючись з рішенням суду позивачка через представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. А саме, суд прийняв докази, надані відповідачем з порушенням порядку надання доказів. Відповідачем подано докази не у повному вигляді, а лише окремі сторінки та ці докази не спростовують позицію позивачки. Наданий відповідачем експертний звіт, який є неповним, не можна вважати належним та допустимим доказом того, що фактично будівництво здійснюється без жодних порушень законодавства, та такий звіт не було подано разом з відзивом і відповідач не вказував у відзиві про намір подати такий документ. Суд безпідставно не взяв до уваги висновок, наданий позивачкою, оскільки він зроблений на замовлення позивачки саме для подання до суду та експерт був обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Відповідно до вказаного висновку будівництво ведеться відповідачем з порушеннями. Здійснення будівельних робіт з порушенням земельного та містобудівного законодавства створює перешкоди позивачці у користуванні належною їй земельною ділянкою та розташованим на ній нерухомим майном. У відзиві представниця відповідача ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на його законність та обгрунтованість. Зазначає, що ч. 2 ст. 95 ЦПК України не заборонено надавати як доказ частину документа, якщо для вирішення спору має значення лише частина такого документа. Крім того, сторона позивача не заявляла клопотання щодо огляду оригіналів документів, наданих відповідачем. Підготовче засідання у справі не проводилося, а тому клопотання про залучення доказів подану у першому судовому засідання, яке відбулося 06.10.2022. Вважає, що наданий позивачкою висновок складено без дотримання вимог до такого документу, та експерт не встановлював ступінь вогнестійкості житлового будинку позивачки. Посилання на судову практику в апеляційній скарзі вважає безпідставним, оскільки правовідносини та обставини із даною справою не є подібними. Зазначає, що здійснюючи реконструкцію відповідач жодних чином не перешкоджає позивачці у реалізації її права користування об`єктами нерухомості, розміщеними на її земельній ділянці. У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити. Представниці відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення та ухвалу суду першої інстанції - без змін посилаючись на їх законність та обгрунтованість. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власницею земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:79:061:0027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташованого на ній нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 48,2 кв. м. з господарськими спорудами: літ. А - прибудова, літ. Б - сарай, № 1 - ворота/хвіртка, № 2-3 - огорожа. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права землекористувачем сусідньої земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:79:061:0117, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ПП «Інтерторг-2009». 17.11.2020 між ПП «Інтерторг-2009» та Київською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки ( зареєстрований в реєстрі за № 4610) з кадастровим номером 8000000000:79:061:0117 за адресою: АДРЕСА_1 і цільовим призначенням 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, якi використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), ви використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі для супутніх потреб житлової забудови. Дана земельна ділянка передана відповідачу Київською міською радою на праві оренди згідно із договором від 17.11.2020 строком на 25 років. За заявою ПП «Інтерторг-2009» про намір щодо забудови вищевказаної земельної ділянки, наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2021 № 494 затверджені Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » (реєстраційний номер в Єдиній державній Електронній системі у сфері будівництва - MU01:2384-6866-0101-2738). 27.07.2021 між відповідачем та ТОВ «Технологія сучасного розвитку» укладено договір на розробку проектної документації вищевказаного об`єкта будівництва. 20.10.2021 за результатами проведення експертизи проектної документації на будівництво за проектом «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » експертною організацією - ТОВ «Будпроектекспертиза» відповідачу надано позитивний експертний висновок № 31/21. Згідно експертного звіту № 31/21 вказана проектна документація розроблена згідно із вихідними даними на проектування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб із інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної безпеки і може бути затверджено в установленому порядку із відповідними техніко-економічними показниками. 12.11.2021 відповідач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 012211109630 на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями", мicцe розташування об`єкта будівництва АДРЕСА_1 . На підтвердження відсутності відхилень від затвердженого проекту, представником відповідача долучено копію журналу здійснення авторського нагляду під час реконструкції нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями. На замовлення представника позивачки 30.08.2022 судовим експертом Шкребтій В.Г. Українського центру судових експертиз виготовлено висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1-30/08, відповідно до якого встановлено, що забудова ділянки по АДРЕСА_1 об`єктом будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями не відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» в частині дотримання нормативно необхідних протипожежних відстаней, а саме вимогам п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019, адже відстань між конструкціями об`єкта будівництва та конструкціями житлового будинку складає 6,99 м - 7,0 м замість нормативно необхідної мінімальної протипожежної відстані 10; вимогам п. 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019, адже зі сторони суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 по ділянці об`єкта будівництва неможливо забезпечити проїзд пожежних автомобілів згідно вимог вказаного нормативу, так як відстань від зовнішньої стіни об`єкту будівництва до межі ділянки забудови складає 3,19 м-3,71 м замість нормативної мінімальної відстані в 10 м. Експерт зазначив, що частина об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) зальною площею 34,38 кв. м. (26,05 кв.м.+8,33 кв.м.) розташована з порушенням вимог п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019, що полягає в недотриманні нормативно необхідного протипожежного розриву 10 м. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у відповідності до законодавства отримано всі дозвільні документи на здійснення реконструкції нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 та позивачкою не надано доказів звернення до контролюючих органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також органів місцевого самоврядування з метою отримання висновку щодо невідповідності об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями», які підтвердили факт незаконного будівництва. Суд вказав, що висновок, наданий позивачкою виготовлений без залучення ТОВ «Інтерторг-2009». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» від 16.1.1992 № 2780-XII (надалі Закон № 2780-XII) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством. Державне регулювання у сфері містобудування полягає, зокрема, у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві (ст. 8 Закону № 2780-XII). Вдповідно до ст. 25 Закону № 2780-XII особи, винні у недотриманні норм і правил при проектуванні і будівництві; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього несуть відповідальність, передбачену законом. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «По регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011№ 3038-VI (надалі Закон № 3038-VI) відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (ст. 6 Закону № 3038-VI). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Згідно з ч. 1 ст. 31 цього ж Закону проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником. Відповідно до ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За положеннями ч. 1, 2 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 3.2.1 ДСТУ-Н б А.2.2-11.2014 авторський нагляд це контроль, який здійснюється автором проекту об`єкта будівництва, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами під час будівництва об`єкта відповідно до вимог чинного законодавства та договору із замовником з метою забезпечення відповідності виконання будівельних робіт проектній документації. Відповідно до п. 4.9.1 ДСТУ-Н б А.2.2-11:2014 групою авторського нагляду відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється ведення журналу авторського нагляду та внесення до нього результатів авторського нагляду, зокрема фіксування відступів від проектних рішень при будівництві, заборона застосування конструкцій, деталей, виробів, будівельних матеріалів і обладнання, які не відповідають проектним рішенням, державним будівельним нормам, нормативним документам (п. 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури). За обставинами справи встановлено, що сторони є суміжними землекористувачами та відповідачем отримано усі неохідні дозвільні документи щодо об`єкту будівництва «Реконструкція нежилої будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ». Представник позивачки вказав, що за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження за підробку документів, проте які саме документи позивачка вважає підробленими пояснити не зміг, зазначивши, що про це йому не відомо. Також зазначив, що позивачка особисто з`явитися у судові засідання для наданя пояснень не бажає через незадовільний стан здоров`я. При цьому представник позивачки вказав, що сторона позивача не має будь - яких претензій щодо законності документів, які надають право відповідачу на реконструкцію будівлі, а звернення з даним позовом викликано тим, що відповідач здійснює будівництво з порушенням тих дозвільних документів та технічних умов, які йому видані. Представник позивачки також вказав, що відповідач проводить будівництво виключно на своїй земельній ділянці та будь - яких перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка належить позивачці остання не має. Відповідно до ч. 1, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних нормі правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Отже, будівництво вважається правомірним, якщо власник земельної ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозвіл на забудову. Відповідно до положень ст. 38 Закону № 3038-VI та ст. 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про зесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить інспекціям державного архітектурного контролю та такий позов може бути пред`явлено у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил із визначенням строку для добровільного виконання припису. Розглядаючи зазначені позови суди мають встановити, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права. Як вказувалося вище сторона позивача не має будь - яких претензій щодо права відповідача на проведення будівництва на підставі відповідних дозволів та технічних умов та законність цих документів не оспорює, а також не оспорює, що будівництво ведеться виключно на земельній ділянці, що належить відповідачу на праві користвання. Позивачка вважає, що її права порушені тим, що відповідач веде будівництво з відхиленням від норм та стандартів, які зазначені у дозвільних документах. Представник позивачки вказав, що із будь - якими претензіями щодо проведення будівництва відповідачем з відхиленням від будівельних норм до уповноважених органів містобудування та архітектури чи органів місцевого самоврядування позивачка не зверталася. Відповідач стверджує, що будівництво ведеться у відповідності до дозвільної документації, що підтверджується журналом авторського нагляду під час будівництва, звітом та будь - яких приписів щодо усунення порушень вимог будівельного законодавства не складалося та їм не вручалося, до відповідальності за порушення будівельних норм вони не притягувалися. Обґрунтовуючи порушення прав позивачки її представник вказав на те, що у випадку виникнення пожежі у будівлі, яка зводиться відповідачем пожежні автомобілі не матимуть змоги заїхати на земельну ділянку відповідача, а тому таке гасінання пожежі буде відбуватися із заїздом на земельну ділянку позивачки. За відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість заїзду пожежних автомобілів на територію земельної ділянки відповідача, чи іншу земельну ділянку, не належну позивачці, фактично позовні вимоги ґрунтуються на припущенях. При цьому представник позивачки вказав, що інтерес позивачки у розгляді даного спору полягає у тому, що вона також бажає здійснити реконструкцію належного їй будинку за адресою: АДРЕСА_2 , проте зведедення будівлі відповідачем позбавляє неї можливості отримати необхідну дозвільну документацію та ту будівлю, яку вона має намір побудувати. Проте, такого обґрунтування позовна заява не містить та ці питання не були предметом розгляду у даній справі. Оскільки за обставинами справи встановлено, що уповноваженими органами містобудування та архітектури чи органами місцевого самоврядування будь - які приписи щодо необхідності приведення об`єкта будівництва до відповідних дозвільних документів не складалися, будівництво ведеться виключно на земельній ділянці, що належить на праві користування відповідачу, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що правові підстави для зобов`язання відповідача припинити будівельні роботи та провести демонтаж (знесення) частини будівлі не можна визнати законними та обгрунтованими. Колегія суддів також звертає увагу на те, що позовні вимоги про припинення будівництва за тих обставин, що позивачка не оспорює право відповідача на таке будівництво є суперечливими між собою, а вимога про зобов`язання демонтувати частину будівлі не містить будь - якої конкретизації щодо місця розташування такої частини об`єкта. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги висновок, наданий позивачкою не впливають на висновки суду, оскільки сам по собі висновок не спростовує докази, надані відповідачем про те, що будівництво ведеться без будь - яких відхилень від проектної документації. Сторона позивачки не заперечує, що такий висновок зроблено лише на замовлення самої позивачки та обстеження об`єкта будівництва експертом відбувалося без залучення представників відповідача та органів архітектурного контролю. Крім того, позивачка вказувала на те, що здійснення будівельних робіт з порушенням, на її думку, земельного та містобудівного законодавства створює їй перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою та розташованим на ній нерухомим майном, а як встановлено при розгляді справи вона не користується на даний час ні земельною ділянкою, ні житловим будинком. Доводи апеляційної скарги про те, що суд прийняв докази, подані відповідачем з порушенням порядку їх подання та такі докази надані як витяг з документа не є підставою для скасування чи зміни рішення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, якщо для вирішення спору має значення лише частина такого документа, подається засвідчений витяг з нього. За матеріалами справи встановлено, що сторона позивача не заявляла клопотання про витребування у відповідача оригіналів поданих ними документів чи їх подання у повному вигляді. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення лише, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до ч. 7, 9 цієї статті, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриття провадження у справі. Оскільки на час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову уже ухвалено рішення по суті спору, яким у задоволенні позову відмовлено, та дане рішення визнано законним та обгрунтованим, колегія суддів не вбачає підстав для надання відповідей на доводи апеляційної скарги щодо ухвали суду, оскільки за вимогами ст. 158 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову скасовуються. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційніскарги ОСОБА_1 ни залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року та рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлений 24.02.2023. Головуючий Л. Д. Махлай Судді О. В. Немировська Т. І. Ящук