Постанова 4824 № 755/13528/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 лютого 2023 року справа № 755/13528/21 провадження № 22-ц/824/3831/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., при секретарі: Яницькій О.Л. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 третя особа - Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року, постановлене під головуванням судді Гаврилової О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів, В С Т А Н О В И В : Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів - задоволено частково. Визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з 27 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з 27 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 ). В поданій апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду в частині стягнення аліментів скасувати, постановити нове, яким задовольнити позов частково та стягнути аліменти на утримання доньки та сина у розмірі 1198,00 грн. Змінити рішення, виключивши з мотивувальної частини наступні абзаци: «Позивач зазначає, що протягом останніх декількох років стосунки з чоловіком погіршились, відповідач проявляє агресію до позивача та дітей, не приймає жодної участі в вихованні та утриманні дітей, займає пасивну позицію по відношенню до своєї сім`ї, не приділяє достатньої уваги дітям, відмовляється відводити їх до школи та на гуртки, не допомагає дітям із виконанням домашніх завдань, не відвідує ні з позивачем, ні з дітьми місця відпочинку та культури або навіть просто спільні прогулянки, за усі роки перебування у шлюбі жодного разу не оплачував та не їздив із сім`єю на відпочинок.» «Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків як батько дітей, не приймає участі у їхньому житті, не проявляє інтересу до їх життя…» «Позивач зазначає, що неодноразово відповідачем висловлювалось бажання щодо проживання дітей на території Російської Федерації, разом з його батьками, діти є громадянами України». «Крім того, відповідач постійно висловлює позивачу та дітям свої думки щодо ситуації з окупації українських територій та дій в АТО в підтримку Російської Федерації, а також негативно висловлюється по відношенню до української мови та держави Україна в цілому..» В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на відсутність у нього доходу протягом 2021 року та наявність заборгованості, що утруднює спроможність відповідача сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Вважає невірним висновок суду про те, що фактичні витрати на дітей становлять 16 000 грн на місяць. Вважає, що загальна сума витрат на утримання дітей є штучно завищеною. Крім того, апелянт не погоджується із мотивувальною частиною рішення суду, оскільки, на думку апелянта, в ній наявні безпідставні звинувачення. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед банком не повинні впливати на інтереси дітей. У мотивувальній частині рішення викладена позиція сторін у справі, тому вимога апелянта про виключення з рішення певних формулювань, які були зазначені позивачем є необґрунтовані. В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник третьої особи в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував. Рішення суду в частині визначення місця проживання дітей не оскаржено, відтак у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов частково в частині стягнення аліментів, суд першої інстанції взяв до уваги щоденну потребу дітей в харчуванні, у забезпеченні предметами вжитку та дозвілля, необхідних для достатнього гармонійного розвитку дітей, та дійшов висновку про стягнення на утримання кожної дитини сторін аліментів у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що з 12 червня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.8), який був розірваний рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року (справа № 755/12374/21). Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9, 10). Сторони та їх малолітні діти зареєстровані та мають постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-16, 56). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вищевказана квартира є двокімнатною та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20 грудня 2013 року. (а.с.17) Як убачається з Акту №122 від 15 вересня 2021 року обстеження умов проживання, складеного комісією Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, були обстежені умови проживання в квартирі АДРЕСА_2 . (а.с.168) В Акті зафіксовано, що умови проживання добрі, в квартирі чисто, прибрано, наявні всі необхідні меблі та побутова техніка. За цією адресою проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Квартира складається з двох кімнат, діти та мати проживають разом в кімнаті, мають ліжка, стіл для навчання, шафу з одягом та інші особисті речі. Стосунки з дітьми добрі, з батьком діти на даний час проживають в одній квартирі (окремі кімнати), спільного господарства не ведуть. Мати бажає, щоб діти і надалі проживали з нею, займається їх вихованням та утриманням. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. На час розгляду даної справи, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач з дітьми проживає за межами України (а.с.202-206). Відповідно до частин 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Згідно інформації, наведеної в характеристиці Дошкільного навчального закладу № 577 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, від 04 червня 2021 року №54, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувала ДНЗ №577 з 2016 до 2018 року. Мати ОСОБА_1 брала активну участь у житті доньки в садочку, приводила і забирала дитину, відвідувала усі батьківські збори, приймала активну участь в організації різних заходів для дітей, допомагала доньці у підготовці до свят. За весь період відвідування ОСОБА_3 садочка, починаючи з 2016 року вихователі не бачили її батька, ОСОБА_2 , жодного разу. (а.с.18) За даними, викладеними в характеристиці Спеціалізованої школи №137 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, від 08 червня 2021 року №78, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує СШ №137 м.Києва з 01 вересня 2018 року по теперішній час. Мати, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті сина в школі, приводить і забирає дитину, приділяє належну увагу навчанню, вихованню та всебічному розвитку дитини, цікавиться її успіхами. Тата, ОСОБА_2 , не залучали до участі у виховному процесі у школі: особисто на батьківські збори не приходив, особисто жодного разу не цікавився навчанням сина у класовода та вихователя (а.с.20). За даними, викладеними в характеристиці Спеціалізованої школи №137 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, від 08 червня 2021 року №79, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує СШ №137 м.Києва з 01 вересня 2018 року по теперішній час. Мати, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті доньки в школі, приводить і забирає дитину, відвідує усі батьківські збори, приймає активну участь в організації різних заходів для дітей класу. Тата, ОСОБА_2 , не залучали до участі у виховному процесі у школі: особисто на батьківські збори не приходив, особисто жодного разу не цікавився навчанням доньки у класовода та вихователя (а.с.21). Згідно інформації, наведеної в характеристиці Дитячо-юнацької спортивної школи №10 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, від 25 травня 2021 року №01-11-43, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займається у Дитячо-юнацькій спортивній школі №10 на відділенні боксу (Наказ №14-у від 27.09.2019р.) по теперішній час. Мати ОСОБА_1 бере активну участь у спортивному житті сина, приводить дитину на навчально-тренувальні заняття і забирає, забезпечує відвідування дитиною змагань, виконує рекомендації тренера. За весь період відвідування ОСОБА_4 спортивної школи, починаючи з 2019 року, батька ОСОБА_2 , тренер бачив лише на початку вересня 2020 року (а.с.22). Наявними в матеріалах справи квитанціями підтверджується оплата позивачем за навчання дітей (а.с.103-106), придбання нею продуктів харчування, одягу, засобів першої необхідності, засобів для навчання, іграшок, меблів та побутової техніки (а.с.39-52, 111-113, 119-134). За наявними в матеріалах справи доказами - виписками по рахунках позивача ОСОБА_1 вбачається стабільне одержання позивачем грошових коштів за переказами (а.с.23, 24, 26, 28, 29, 30, 32-33), які за повідомленням представника позивача є оплатою за надані нею послуги, як репетитора з англійської мови та за цивільно-правовими угодами. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 27 жовтня 2021 року встановлено, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 створені належні умови для проживання дітей, а саме в кімнаті, де діти фактично проживають з матір`ю. На засіданні комісії були присутні мати дітей ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 мати повідомила, що вона має постійне місце роботи, стабільний дохід, підкреслила, що вона має можливість створити всі умови для гармонійного розвитку дітей, постійно супроводжує їх на відвідування спортивних секцій, діти на прогулянці завжди знаходяться з нею, також вона бере активну участь у житті дітей в школі, підтвердила своє бажання, щоб діти проживали разом з нею. Батько дітей повідомив, що він проживає за цією ж адресою, не працює, на даний час не має можливості утримувати своїх дітей. Зазначив, що в разі визначення місця проживання дітей разом із ним, має намір вивезти дітей до своїх батьків, які мешкають в Російській Федерації (а.с.210-211). Згідно Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини (протокол засідання комісії №23 від 27.10.2021) від 29 жовтня 2021 року №103/8908/41/3, комісією з питань захисту прав дитини було встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають в кімнаті разом з матір`ю, яка займається їх вихованням та утриманням. Спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї проведено обстеження житлово-побутових умов, в ході якого встановлено, що в квартирі чисто, наявні необхідні меблі, речі побуту та вжитку, для малолітніх відведено окремий куточок, де створено всі належні умови для проживання та розвитку. Мати дітей, ОСОБА_1 , має постійне місце роботи, стабільний дохід, створила всі умови для фізичного, духовного та розумового розвитку дітей. За свідченням сусідів, ОСОБА_1 постійно супроводжує дітей на відвідування спортивних секцій, на прогулянці діти завжди знаходяться з матір`ю. З батьком дітей сусіди не знайомі, оскільки активно займається дітьми виключно мати. Батько дітей, ОСОБА_2 , громадянин Росії, має посвідку на проживання, на даний час не працює, на засіданні комісії повідомив, що він бажає проживати з дружиною та дітьми однією сім`єю. Враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 . (а.с.79-80). Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. У даному випадку спосіб стягнення аліментів було визначено позивачем, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 181 СК України. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено у 2021 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено у 2022 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні. Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 з 14 липня 2016 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.94). Згідно тверджень відповідача в його письмових поясненнях, він має постійний середній дохід у розмірі 7000,00 грн на місяць. Наданими стороною відповідача виписками по витратах по картці ОСОБА_2 за період з 12 грудня 2020 року по 12 грудня 2021 року (а.с.95-100) та квитанціями в період з серпня по грудень 2021 року (а.с.146-164) підтверджується придбання продуктів харчування та побутових товарів. Також, за наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем на картку позивача здійснювались грошові перекази: 19 вересня 2020 року в сумі 2000,00 грн; 20 вересня 2020 року в сумі 1000,00 грн; 21 вересня 2020 року в сумі 200,00 грн (а.с.25); 24 вересня 2020 року в сумі 200,00 грн (а.с.26). Судом вірно встановлено, що наявними в матеріалах справи квитанціями підтверджується оплата позивачем за навчання дітей (а.с.103-106), придбання нею продуктів харчування, одягу, засобів першої необхідності, засобів для навчання, іграшок, меблів та побутової техніки (а.с.39-52, 111-113, 119-134), з яких убачається, що основний тягар по утриманню дітей сторін несе саме ОСОБА_1 . За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо визначення розміру стягнутих аліментів по 3000 гривень на кожну дитину. Необгрунтованими є доводи апелянта щодо неприйняття судом до уваги боргів апелянта за розрахунковим рахунком у АТ «ПриватБанк», комунальними послугами та податками, оскільки зобов`язання відповідача не повинні впливати на інтереси дітей, їх правона належний рівень життя та забезпечення нормальної життєдіяльності. Оскільки у мотивувальній частині рішення викладена позиція сторін по справі, відтак вимога апелянта про виключення позиції позивача у справі певних формулювань є необґрунтованою. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді