Постанова Хмельницький апеляційний суд № 683/1796/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2023 року м. Хмельницький Справа № 683/1796/22 Провадження № 22-ц/4820/262/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Цугель А. О., з участю: в режимі відеоконференції представника відповідача ОСОБА_1 , позивачки ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_1 , на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2022 року (суддя Сагайдак І. М., повне судове рішення складено 31 жовтня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в: У липні 2022 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що 21 квітня 2017 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від сумісного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 . Восени 2018 року ОСОБА_3 виїхав на роботу до Республіки Польща, де перебуває по теперішній час. Подружні відносини припинені. Участі у вихованні та належному утриманні дитини батько не бере. Вона потребує матеріальної допомоги для гідного забезпечення сина. Відповідач працездатний, отримує дохід, інших осіб на утриманні немає. Тому позивачка просила розірвати шлюб і стягнути із ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 5000 грн щомісячно, починаючи з 13 липня 2022 року і до повноліття дитини, з встановленням щомісячної індексації. Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2022 року позов задоволено. Розірвано шлюб сторін. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5000 грн щомісячно, починаючи з 13 липня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про судові витрати. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. ОСОБА_3 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення аліментів, в апеляційній скарзі просить його змінити в цій частині та зменшити розмір аліментів до 3000 грн. Посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд не взяв до уваги часткове визнання ним позову. Позивачка не надала доказів необхідності стягнення аліментів у заявленому розмірі. Аліменти у розмірі 5000 грн вважає завищеними. Рекомендований законом розмір є меншим. Суд першої інстанції не встановив дійсний розмір його заробітку. Рішення ґрунтується на припущеннях. Аліменти у розмірі 5000 грн становлять більше 50% його доходу, який складає 6472 грн. ОСОБА_2 у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. Посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Вважає, що відповідач намагається ухилитися від утримання дитини. Рішення суду в частині розірвання шлюбу не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом. У засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Позивачка її не визнала. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони проживають окремо. Дитина проживає разом з матір`ю. Домовленості між батьками щодо виконання обов`язку по утриманню сина не досягнуто. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи позов про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівним як для матері, так і для батька. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Одним із основних прав дитини є право на утримання, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частин 1 і 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України). Згідно з частиною 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Установивши, що домовленості між сторонами щодо виконання обов`язку по утриманню сина не досягнуто, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів за позовом матері, з якою проживає дитина, у твердій грошовій сумі. При цьому суд врахував потреби дитини відповідно до віку, рівність особистого обов`язку як матері, так і батька щодо утримання сина. При визначенні розміру аліментів суд також врахував те, що відповідач є здоровим, працездатним, постійно проживає та офіційно працює у Республіці Польща, що підтверджується наявною у матеріалах справи заявою про доручення виконання роботи іноземцю від 27 грудня 2021 року, наданою Повітовим Управлінням праці у м. Вроцлав, інших осіб на утриманні немає, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка проживає разом з матір`ю в Україні в умовах воєнного стану. Визначений судом розмір аліментів забезпечує виконання ОСОБА_3 законодавчо закріпленого обов`язку з утримання дитини та її право на утримання. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність позивачкою розміру аліментів є безпідставним. У матеріалах справи наявні докази витрат ОСОБА_2 по оплаті за дитячий садок та харчування дитини. Доказів на підтвердження обставин, які впливають на визначення розміру аліментів, але не були досліджені та враховані судом, відповідач не надав. Надані до апеляційної скарги повідомлення про доручення виконання роботи громадянину України від 18.11.2022 та договір, що містить відомості про оплату роботи ОСОБА_3 у період з 18.11.2022 по 31.12.2023 апеляційний суд не приймає до уваги. Згідно з частиною 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Подавши до апеляційного суду зазначений документ, ОСОБА_3 не надав доказів неможливості подання його до міськрайонного суду, як цього вимагає ЦПК України. У зв`язку з наведеним апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зменшення розміру аліментів з урахуванням доходу відповідача. Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 лютого 2023 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта