Постанова 4813 № 522/3974/20

Номер провадження: 22-ц/813/2500/23 Справа № 522/3974/20 Головуючий у першій інстанції Науменко А. В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.02.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Сидоренко А.О., розглянувши заяву адвоката Акуліча Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя, встановив: 06 березня 2020 року позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя задоволено частково. Визначено, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у набутому під час шлюбу з ОСОБА_2 у спільному майні подружжя - квартирі АДРЕСА_1 становить 1/2 частку і входить до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у набутому під час шлюбу з ОСОБА_2 у спільному майні подружжя - транспортному засобі марки Hyndai, модель Sonata, 2011 року випуску, колір - сірий, VIN-код НОМЕР_1 , тип Легковий седан-В становить 1/2 частку і входить до спадкової маси, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/4 частки транспортного засобу марки Hyndai, модель Sonata, 2011 року випуску, колір - сірий, VIN-код НОМЕР_1 , тип Легковий седан-В в сумі 76754,75 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/4 частки транспортного засобу марки Hyndai, модель Sonata, 2005 року випуску, колір - бежевий, VIN - НОМЕР_2 , тип Легковий седан, державний номер НОМЕР_3 в сумі 43323,00 грн в замін права власності на 1/4 частку у праві власності на це же автомобіль. В іншій частині позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року залишено без змін. 17 лютого 2023 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Акуліча О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі №522/3974/20, в якій він просить стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. Дана заява вмотивована тим, що 30 березня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Акулічем О.О. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №1/03-А. Відповідно до Додатку №2 до Договору, укладеного сторонами 10 січня 2022 року, адвокат зобов`язується надавати професійну правову (правничу) допомогу в Одеському апеляційному суді під час розгляду справи №522/3974/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя. Відповідно до п. 3.1 Договору гонорар адвоката визначається виходячи з сукупної вартості правової допомоги, наданої за договором. Гонорар адвоката визначається на підставі Актів про надання правової (правничої) допомоги, що оформляється Додатками №6 відповідно до цін, погоджених у Додатку №1 до цього Договору. 16 лютого 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Акулічем О.О. укладено Акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №3. Відповідно до п.п. 1, 2 Акту адвокат надав правничу допомогу клієнту в Одеському апеляційному суді у справі №522/3974/20 на умовах і в порядку визначених Договором про надання правової (правничої) допомоги №1/03-А від 03 березня 2020 року, а клієнт прийняв надану правову допомогу. Відповідно до п. 3.1 Договору гонорар адвоката складає 11000,00 грн. В Акті надано детальний опис робіт та витрачений час на надання професійної правничої допомоги. Під час підготовки до розгляду питання про ухвалення додаткового рішення судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення та виклику учасників справи, у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з огляду на таке. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу заявником надано договір про надання правової (правничої) допомоги №1-03-А від 03 березня 2020 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Акулічем О.В. Додаток №2 від 10 січня 2022 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №1-03-А від 03 березня 2020 року, відповідно до п. 1 якого, на підставі п. 1.3 Договору сторони дійшли згоди, що адвокат зобов`язується надавати професійну правову (правничу) допомогу клієнту в Одеському апеляційному суді під час розгляду справи №522/3974/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у спільній сумісній власності подружжя та стягнення грошової компенсації. Додаток №1 Прайс від 3 березня 2020 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №1/03-А від 03 березня 2020 року. Додаток №6 Акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №3 (правнича допомога в Одеському апеляційному суді у справі №522/3974/20) від 16 лютого 2023 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №1/03-А від 03 березня 2020 року. Відповідно даного акту гонорар адвоката складає 11000,00 грн за: - вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року у справі №522/3974/20 1 год 500,00 грн; - складання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року у справі №522/3974/20 4 год 4000,00 грн; - організація направлення відзиву на апеляційну скаргу апелянту засобами поштового зв`язку 1 год 500,00 грн; - подання відзиву на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду 1 год 500,00 грн; - складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 1 год. 1000,00 грн; - організація направлення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції апелянту засобами поштового зв`язку 1 год 500,00 грн; - складання заяви про розгляд справи за відсутності сторони 0,5 год 500,00 грн; - отримання постанови Одеського апеляційного суду 1 год 1500,00 грн; - складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (щодо розподілу судових витрат у справі) 1,5 год 1500,00 грн; - організація направлення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (щодо розподілу судових витрат у справі) 1 год 500,00 грн. Також в даному акті зазначено, що гонорар адвоката має бути перерахований на рахунок адвоката не пізніше, ніж протягом 30 днів після підписання акту сторонами. Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Згідно з ст. 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №910/3929/18 та інших. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Так, колегія суддів зазначає, що направлення кореспонденції сторонам, подання документів до суду не можуть бути віднесені до жодного з видів професійної правничої допомоги, які передбачені в ст.ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому витрати на: організацію направлення відзиву на апеляційну скаргу апелянту засобами поштового зв`язку; подання відзиву на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду; організацію направлення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції апелянту засобами поштового зв`язку; організацію направлення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (щодо розподілу судових витрат у справі) на загальну суму в розмірі 2000,00 грн не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Щодо надання правової допомоги у вигляді отримання адвокатом постанови Одеського апеляційного суду, на що останній витратив 1 годину, то колегія суддів зазначає, що копію постанови останній отримав на електронну пошту 16 лютого 2023 року, тому дані витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму в розмірі 1500,00 грн не можуть бути відшкодовані, оскільки є не співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того колегія суддів вважає, що час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а саме: вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги; складання відзиву на апеляційну скаргу (який складено на 3,5 аркушах); складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; складання заяви про розгляд справи за відсутності сторони; складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (щодо розподілу судових витрат у справі), який в загальному складає 7 годин є завищеним та не відповідає критеріям розумності. Також колегія суддів вважає, що ціна на надання правової допомоги у вигляді складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку було витрачено 1 годину, у розмірі 1000,00 грн не відповідає ціні на ринку юридичних послуг, та відповідно є завищеною. Враховуючи вищезазначене, на думку колегії суддів, відшкодування адвокатських витрат у заявленій сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності і тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 5500,00 грн з урахуванням складності справи, строку розгляду справи, виконаних адвокатом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,- ухвалив: Заяву ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк