LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/11224/21

від 22.02.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управлі…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 280/11224/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року (суддя Сіпака А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з позовом до ОСОБА_1 стягнення податкового боргу. ОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. Ухвалою суду першої інстанції від 18.07.2022 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову від позову задоволено та закрито провадження в адміністративній справі №280/11224/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Суд вирішив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 0018094-4902-0826 від 03.08.2018 року на суму 457,60 грн.; № 0018095-4902-0826 від 03.08.2018 року на суму 25 490,40 грн.; № 0018096-4902-0826 від 03.08.2018 року на суму 2 760,60 грн.; № 0018097-4902-0826 від 03.08.2018 року на суму 335,10 грн.; № 0022641-4907-0826 від 11.06.2019 року на суму 532,39 грн.; № 0022642-4907-0826 від 11.06.2019 року на суму 29 656,49 грн.; № 0022643-4907-0826 від 11.06.2019 року на суму 3 211,09 грн.; № 0022644-4907-0826 від 11.06.2019 року на суму 389,87 грн.; № 0022990-4905-0826 від 09.06.2020 року на суму 33 241,07 грн.; № 0022991-4905-0826 від 09.06.2020 року на суму 3 599,21 грн. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області №27620-49 від 18.12.2018 року на загальну суму 29 043,10 грн. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що при прийнятті рішень з питань місцевих податків та зборів, у тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, органам місцевого самоврядування слід керуватися вимогами Податкового кодексу України. Рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 «Про встановлення податку на майно» не відповідає вимогам ПК України. Також зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються відкликаними відповідно до пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2018 року № 0018094-4902-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2017 рік у сумі 457,60 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2018 року № 0018095-4902-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2017 рік у сумі 25490,40 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2018 року № 0018097-4902-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2017 рік у сумі 335,10 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 03 серпня 2018 року № 0018096-4902-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2017 рік у сумі 2760 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 11 червня 2019 року № 0022641-4907-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік у сумі 532,39 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 11 червня 2019 року № 0022642-4907-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік у сумі 29656,49 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 11 червня 2019 року № 0022643-4907-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік у сумі 3211,09 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 11 червня 2019 року № 0022644-4907-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік у сумі 389,87 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 09 червня 2020 року № 0022990-4905-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік у сумі 33241,07 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 09 червня 2020 року № 0022991-4905-0826 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік у сумі 3599,21 грн. Відповідачем було винесено податкову вимогу форми «Ф» від 18.12.2018 № 27620-49, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків ОСОБА_1 станом на 17.12.2018 становить 29043,10 грн. При обчисленні суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ГУ ДПС у Запорізькій області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу у зв`язку із тим, що позивач є власником таких нежитлових будівель та приміщень: нежитлове приміщення загальною площею 57,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт № 1); нежитлове приміщення загальною площею 3186,30 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (об`єкт № 2); нежитлове приміщення загальною площею 345 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (об`єкт № 3); нежитлове приміщення (1/2 частини) загальною площею 95,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (об`єкт № 4); квартира (1/2 частини) загальною площею 129,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (об`єкт № 5). Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції зазначив, що в період нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у власності позивачки не перебували: нежитлове приміщення загальною площею 57,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення загальною площею 3186,30 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення загальною площею 345 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення (1/2 частини) загальною площею 95,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Однак податок на цей об`єкт нерухомості нарахований за 2017 - 2019 роки. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стали об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка. Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі. Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України). Відповідно до підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі постанови Господарського суду Запорізької області від 15.06.2009 по справі № 25/123/09 ФОП ОСОБА_1 визнана банкрутом, у зв`язку з чим судом відкрита ліквідаційна процедура. Як вбачається наявного звіту за підсумками проведеної роботи арбітражного керуючого Хохлова А.С. від 11.03.2010 за № 16 та Остаточного звіту ліквідатора ФОП ОСОБА_1 В. Головачова від 26.01.2016 із врахуванням висновків викладених у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015 по справі № 25/123/09 нежитлове приміщення загальною площею 57,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення (1/2 частини) загальною площею 95,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 були реалізовані арбітражним керуючим ОСОБА_2 як ліквідатором Гребенчук С.В. 13.03.2015 та 31.03.2015 покупцю ОСОБА_3 . Матеріали справи також містять надані представником ГУ ДПС у Запорізькій області нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.12.2012, відповідно до умов якого ОСОБА_4 (продавець), ліквідатор ФОП ОСОБА_1 , передає у власність, а ПАТ «Укрсоцбанк» (покупець) приймає у власність нежиле приміщення загальною площею 345 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.12.2012, відповідно до умов якого ОСОБА_4 (продавець), ліквідатор ФОП ОСОБА_1 , передає у власність, а ПАТ «Укрсоцбанк» (покупець) приймає у власність нежитлову будівлю позначену за планом земельної ділянки «А-3» - фізкультурний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 3186,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, судом першої інстанції вірно було встановлено, що в період нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у власності позивачки не перебували: нежитлове приміщення загальною площею 57,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення загальною площею 3186,30 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення загальною площею 345 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення (1/2 частини) загальною площею 95,20 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Однак податок на цей об`єкт нерухомості нарахований за 2017 - 2019 роки. Вірно судом першої інстанції також зазначено, що податкову вимогу № 27620-49 від 18.12.2018 року на загальну суму 29 043,10 грн. також слід визнати протиправною та скасувати. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем за відсутності на те правових підстав, необґрунтовано нараховано позивачці податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому, спірні податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Також судом першої інстанції вірно було встановлено, що саме по собі твердження податкового органу про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються відкликаними, не свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів ОСОБА_1 в межах адміністративного позову. Судом першої інстанції вірно було враховано ненадання відповідачем рішень про скасування спірних податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень. Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 23 лютого 2023 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»