Ухвала КАС ВС № 240/17368/20

УХВАЛА 21 лютого 2023 року м. Київ справа №240/17368/20 адміністративне провадження № К/990/2617/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі №240/17368/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 20.01.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі №240/17368/20, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ОЙЛ» у повному обсязі. Також, як убачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, заявлено клопотання про його поновлення. Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що вперше касаційну скаргу Головним управлінням ДПС у Житомирській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, ухвалою Верховного Суду від 02.06.2022 її було повернуто скаржнику. Доводить, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі), дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду та запровадження правового режиму воєнного стану в Україні є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та прийняття касаційної скарги до розгляду. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що один рік з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення ще не сплинув. Також скаржник окремо наголошує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена й до сьогодні, що як вказує відповідач, стало об`єктивною та суттєвою підставою для можливості вільно користуватися своїми процесуальними правами. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Також, у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої та четвертої статті 330 КАС України суд запропонував відповідачу надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладеним з урахуванням вимог передбачених статтею 328 цього ж Кодексу та роз`яснень, наданих судом; документ про сплату судового збору. Підставою для залишення поданої відповідачем касаційної скарги без руху слугувало, зокрема, відсутність у заявленому скаржником клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження належного обґрунтування та підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою оформленою у відповідності до положень частини четвертої статті 328 КАС України в межах визначеного положеннями цього Кодексу процесуального строку на касаційне оскарження. Зокрема, як встановив Суд, з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги (02.06.2022) і до моменту повторного звернення (20.01.2023) сплинув строк у понад сім місяців, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник не зазначив. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом. За результатом розгляду заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу наміру добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням строку на касаційне оскарження та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги. Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 07.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано уточнену касаційну скаргу та клопотання в якому останній просить суд продовжити строк на усунення недоліків щодо сплати судового збору, а також визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його з подальшим відкриттям провадження у справі. Контролюючий орган зазначає, що строк пропущено з підстав недостатнього фінансування податкового органу при первинному зверненні до суду та введеного на території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка обумовила можливість вільно користуватись своїм процесуальними правами, зокрема й правом на касаційне оскарження. Окремо наголошує, що працівники управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Житомирській області перебувають на службі в ЗСУ (3 чоловіки), у відпустці без збереження заробітної плати з наступним звільненням, оскільки наразі проживає за кордоном (1 посадова особа), також ще одна особа звільнилась за сімейними обставинами, що значно ускладнює виконання процесуальних обов`язків. Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України повторно просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. Інші зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху. Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Поряд з цим, Верховний Суд вважає неповажними наведені відповідачем причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження у цій справі, оскільки за результатом розгляду поданого відповідачем клопотання про поновлення пропущено строку, судом не встановлено обставин, що перешкоджали контролюючому органу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із касаційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Суд критично оцінює посиланням скаржника, як на поважність причин пропуску ним строку, на велике навантаження на працівників відповідача, у зв`язку із перебуванням частини працівників на службі в ЗСУ, у відпустці, звільненням чи в простої, оскільки вважає, що наведені обставини не є такими, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані, виходячи із змісту заяви відповідача, з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідачем у справі процесуальних дій. Наведені доводи скаржника Суд оцінює як безпідставні, оскільки Головне управління ДПС у Житомирській області є державним органом та має в своєму штаті більше ніж одного працівника, що має право представляти інтереси скаржника. Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суд наголошує, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України. Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Окрім того, Суд, надаючи оцінку доводам відповідача, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились. Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Поряд з цим, як встановив суд, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, контролюючий орган не наводить доводів та не надає суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання ним встановленого КАС України строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі №240/17368/20. Також суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, перешкоджали скаржнику виконати вимоги закону щодо своєчасного подання касаційної скарги в межах строку на касаційне оскарження. Сукупність цих обставин свідчить виключно про те, що Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Також Верховний Суду зазначає, що за відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі з причин визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, підстав пропуску такого строку неповажними, Суд не оцінює заяву контролюючого органу про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору точки зору наведення обґрунтувань необхідності такого продовження, а також не надає оцінку обґрунтуванню уточненої касаційної скарги з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України. Керуючись статтею 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі №240/17368/20. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі №240/17368/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник