Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/10476/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/10476/22 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 21 жовтня 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2022 року Головне управління ДПС в Одеській області (надалі ГУ ДПС в Одеській області, позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (надалі відповідач, ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН») про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.12.2021 року. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України відмовлено у допуску посадових осіб органу ДПС до перевірки, що є підставою для застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН». Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що застосування адміністративного арешту майна платника податків можливе за умови відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Між тим, в даному випадку, незаконність проведення перевірки позивачем ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» була встановлена судовими рішеннями. Також, у відзиві на позов відповідач повідомив, що орієнтовний розрахунок судових витрат відповідача становить 10 000,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., позивачем на вказане судове рішення у відповідній частині подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити нове, яким відмовити відповідачу у стягненні на його користь таких витрат. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є безпідставно завищеною та необґрунтованою. На думку скаржника, суд першої інстанції стягуючи на користь відповідача заявлену суму витрат на правничу допомогу, не врахував, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, повинен відповідати ринковим цінам на адвокатські послуги. В матеріалах справи повинно міститись належне обґрунтування та докази витраченого часу на правову допомогу. Зазначена справа є незначної складності. За своїм предметом та суб`єктним складом відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами. На підтвердження витрат понесених відповідачем під час розгляду цієї справи, до суду надано лише договір, ані розрахунків, ані опису виконаних робіт, ані доказів оплати гонорару матеріали справи не містять. 23.12.2022р. від відповідача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). На підставі ст. 311 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, додаткові письмові пояснення сторін з додатками, та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.07.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області видало Наказ № 4693-п, яким на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на 2021 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання було наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» з 27.07.2021 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.03.2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області на підставі наказу від 07.07.2021 року № 4693-п з метою здійснення документальної планової виїзної перевірки 27.07.2021 року прибули за податковою адресою ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», однак їм було відмовлено у допуску до проведення перевірки. 15.12.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ №9170-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.07.202-1 № 4693-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕПІ ЮКРЕІН», код за ЄДРПОУ 37389561» на підставі пп.20.1.4, п.20.1, ст. 20, п. 77.1, ст. 77 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), відповідно до плану- графіка на 2021 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, з урахуванням доповідної записки начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області. Білоус Маргарита від 14.12.2021 №368/15-32-07-16-12, яким наказано внести зміни до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.07.2021 №4693-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», код за ЄДРПОУ 37389561", а саме, пункт 1 викласти у новій редакції: "1. Провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», код за ЄДРПОУ 37389561, з 28 грудня 2021 року тривалістю 10 робочих днів.' Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2018 по 31.03.2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства." Копію наказу від 15.12.2021 року №9170-п вручено представнику ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» 23.12.2021 року. Директором ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» 28.12.2021 року відмовлено від допуску до перевірки з тих підстав, що копія наказу та повідомлення отримано лише 23.12.2021 року, тобто не за 10 календарних днів; на перевірку встановлено мораторій. Крім того, вказав про подання адміністративного позову до суду про визнання наказу №9170-п від 15.12.2021 року про внесення змін до наказу від 07.07.2021 №4693-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» протиправним, а також про подання касаційної скарги до Верховного Суду по справі №420/12859/21 року про визнання наказу №4693-п від 07.07.2021 року. Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт №3891/15-32-07-16 від 28.12.2021 року про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН». Також. суд першої інстанції встановив, що 28.08.2021 року ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» подано до Одеського окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №9170-п від 15.12.2021 року. 28.12.2021 року начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області звернувся до заступника начальника Головного управління ДПC в Одеській області зі зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків. 28.12.2021 року о 16:00 заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» код за ЄДРПОУ 37389561, що перебуває за адресою: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Теплична, буд.

1. Для підтвердження застосованого адміністративного арешту позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки передбачений п. 94.10. ст. 94 ПК України строк для підтвердження судом обґрунтованості застосованого контролюючим органом адміністративного арешту майна платника податків минув, - такий арешт припинився в силу закону безпідставно до причин, з яких рішення суду не було прийнято, а відтак заявлені в даному адміністративному позові вимоги не підлягають задоволенню. При цьому, врахувавши, вимоги ст.ст. 132, 134, 139, 143 КАС України, прийнявши до уваги доданий до відзиву на позовну заяву договір №15-08 від 15.08.2022р. про надання правової (правничої) допомоги, суд першої інстанції вважав наявними підстави для стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог наведеної норми, рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення витрат на правничу допомогу, у межах вимог та доводів апеляційної скарги. У іншій частині ГУ ДПС в Одеській області не оскаржує судове рішення у цій справі. На підставі ст. 311 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній письмових доказів. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу, отже такі витрати входять до складу судових витрат. Приписами статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Як було зазначено вище, відповідачем у справі до суду першої інстанції було надано відзив на позовну заяву податкового органу, у якому зокрема повідомлялось про орієнтовний розрахунок судових витрат відповідача, який становить 10 000,00 грн. На підтвердження понесених Товариство під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. до матеріалів справи було надано Договір про надання правової (правничої) допомоги №15-08 від 15.08.2022 року, та ордер. Дослідивши надані документи, колегією суддів встановлено, що у пункті 3.1 зазначеного вище Договору, сторони погодили вартість послуг адвоката (гонорар), що надаються, у розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень), що є фіксованою платою, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, у наступному порядку протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішення суду. Як вірно зауважив у своєму рішення суд першої інстанції, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду від відповідача не надходило. ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» підтвердив надання йому правничої допомоги, пов`язаної з представництвом інтересів в судів щодо розгляду цієї справи (зокрема у вигляді складання відзиву на позовну заяву). Розмір витрат на правничу допомогу, який позивач просив стягнути з суб`єкта владних повноважень у сумі 10000,00 грн. був узгоджений умовами відповідного договору. Надані суду матеріали доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката в розглядуваній справі, розкривають зміст та обсяг наданих послуг. Водночас, в контексті надання оцінки доводам апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на те, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. На думку колегії суддів, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, - вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. відповідає умовам співмірності, зокрема, зі складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторони. Слід зазначити, що виходячи з усталеної правової позиції Верховного Суду зі спірного питання, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Виходячи з обставин цієї справи, відповідач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка відзиву на позовну заяву податкового органу у даній справі не вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками не була віднесено до обсягу складних справ. Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідача до 2000 грн. Отже доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими. Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не в повній мірі відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000 грн. При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно із пунктом четвертим частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України). Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі № 420/10476/22 в частині стягнення витрат на правничу допомогу змінити з підстав, викладених у даній постанові. Абзац другий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі №420/10476/22 змінити, виклавши його зміст у наступній редакції: «Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальності «КРЕІН ЮКРЕІН» (код ЄДРПОУ 37389561, 67801, Одеська область, Овідіопольський р-н., смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).». У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі №420/10476/22 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.