Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/2089/22

Справа № 138/2089/22 Провадження № 22-ц/801/323/2023 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б. Доповідач:Якименко М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 рокуСправа № 138/2089/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Якименко М.М., суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року, постановлене суддею Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., ВСТАНОВИВ: У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на малолітню дитину. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2018 стягуються аліменти в розмірі 1200,00 грн., щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Визначений судом розмір аліментів на час подання позову є замалим для дитини, так як вона подорослішала, в зв`язку з чим потребує більших витрат на навчання та розвиток. Крім того, дитина має хронічне захворювання та потребує періодичного лікування та постійного догляду лікаря. Враховуючи наведене позивач просила змінити спосіб та розмір стягнення аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред`явлення позову до суду. Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає свій обов`язок по утриманню сина та погоджується сплачувати аліменти в розмірі 1/7 частини його доходу. Вказує, що він добросовісно сплачує аліменти, заборгованості по сплаті аліментів в нього немає, наразі не працює, його дохід мінливий. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, що дитина на час розгляду справи має хронічне захворювання , оскільки на підтвердження такої обставини позивач надала довідку, датовану ще 2019 роком. Крім того вказує, що він має хронічне захворювання у виді виразкової хвороби шлунка та дванадцятиперсної кишки. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року позов задоволено. Змінено спосіб та розмір стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2018 з відповідача на користь позивача на сина з твердої грошової суми в розмірі по 1200,00 грн. щомісяця, на 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про судові витрати. Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує, що визнає свій обов`язок по утриманню сина, однак посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги і які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким змінити спосіб стягнення з нього аліментів на сина з твердої грошової суми в розмірі 1200 грн на 1/7 частини всіх видів заробітку платника податків, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку. В якості основних доводів послався на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували зміну її сімейного стану чи матеріального становища в сторону погіршення та судом вказана обставина не досліджувалась. Позивачем також не надано доказів того, що з моменту ухвалення рішення дитина стала потребувати більше витрат на харчування, одяг тощо. Судом не надано оцінки доказам, які надані відповідачем щодо його захворювання., тобто погіршення його стану здоров`я. Відзиву від позивача на апеляційну скаргу не надходило. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг та в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам рішення суду відповідає. Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем (а.с.6). Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.02.2018 з відповідача на користь позивача на сина стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1200,00 грн., щомісячно, починаючи з 31.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.16). Відповідно до відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 09.08.2022 інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2022 року відсутня (а.с.8). З відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 02.11.2022 слідує, що інформація про доходи ОСОБА_1 за 3 квартал 2021 року по 2 квартал 2022 року відсутня (а.с.30). З довідки від 02.11.2022 ВК Могилів-Подільської міської ради Вінницької області слідує, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має тимчасові заробітки за місцем проживання, характеризується позитивно, з сусідами та односельчанами веде себе належним чином (а.с.29). Розмір заборгованості № 114 від 02.11.2022 станом на 01.11.2022 заборгованості по сплаті аліментів у ОСОБА_1 відсутня (а.с.31). Задовольняючи позов, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що стан здоров`я дитини з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів погіршився, а також право вибору способу стягнення аліментів надано позивачу, так як і право звернення до суду для зміни такого способу, а тому наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача. Крім того, судом вказано, аліменти у розмірі 1200,00 грн. не відповідають навіть половині розміру прожиткового мінімуму, відповідно до закону, для дитини відповідного віку. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Між позивачем та відповідачем виник спір з приводу стягнення аліментів на неповнолітню дитину. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку. Відповідно до частин першої та другої статті 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором за заявою одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів. При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у раз зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей182-184,192 СК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказувала, що встановлений розмір аліментів в розмірі 1200 грн, зважаючи на збільшення витрат на утримання сина, зростання цін на всі групи товарів для дітей є недостатнім і не забезпечує право дитини на належний рівень життя, необхідний для його розвитку. При цьому позивачка посилалася на те, що стан здоров`я дитини сторін з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів погіршився та потребує періодичного лікування та постійного догляду лікаря. Як вбачається з матеріалів справи, малолітній син ОСОБА_1 хворіє на бронхіальну астму легкої форми, що підтверджується консультативним заключенням Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні від 25.10.2019 (а.с. 7). Згідно Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма у дітей" затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 2856 від 23.12.2021, бронхіальна астма - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіаторів запалення. Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 хворіє на виразкову хворобу шлунку та 26.07.2022 він проходив медичний огляд за наслідками якого було складено акт № 4216 обстеження стану здоров`я від 26.07.2022, в якому зазначено, що після операції в 2016 році виразкова хвороба шлунку у ОСОБА_1 залишилась (а.с.33). Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 26.07.2022 у ОСОБА_1 діагностовано виразкова хвороба шлунку та дванадцятиперсної кишки; поліартрит суглобів обох кистей та порушення їх функцій. Придатний до військової служби. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач не довів, що він знаходиться в тяжкому матеріальному становищі і не може надавати таку допомогу сину. Відомостей про реальний розмір свого доходу, за рахунок якого він існує, як суду першої так і до апеляційної інстанцій, не було надано. Вказані обставини не доводять того факту, що відповідач не може сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі. Вирішуючи спір суд першої інстанції правильно вказав, що відповідач захворів ще до ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів, тобто відповідачем в супереч ст. 81 ЦК України не надано доказів того, що його стан здоров`я змінився з часу зміни розміру аліментів в 2018 році по час розгляду даної справи. Також матеріали справи не містять доказів того з часу ухвалення попереднього рішення до розгляду даної цивільної справи відповідач сам звертався за лікуванням чи йому призначалось будь-яке лікування. З чим погоджується Вінницький апеляційний суд. Позивач надала суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження заявлених нею вимог, які в своїй сукупності є достатніми для прийняття обґрунтованого та вмотивованого рішення, яке і було ухвалене судом першої інстанції. З урахуванням наведених обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зміна розміру аліментів і визначення їх у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку цілком відповідає найкращим інтересам дитини. Визначений розмір аліментів у даному випадку, дасть можливість відповідачу, як батьку дитини, належним чином виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо сплати аліментів, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідач в свою чергу згоден сплачувати аліменти та допомагати дитині в межах наявного у нього доходу. Скаржник посилається на те, що він офіційно не працює, отримує нерегулярний та мінливий дохід, проте не надав жодних достатніх та допустимих доказів щодо свого середньомісячного доходу та джерел цього доходу, а відтак не довів неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Тому доводи відповідача відносно того, що він не в змозі сплачувати аліменти у вказаному розмірі не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують вірний висновок суду першої інстанції. За таких обставин, наведені в апеляційних скаргах доводи з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до особистого тлумачення скаржниками норм матеріального та процесуального закону. При цьому апеляційним судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій, з огляду на розмір аліментів за 6 місяців (п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України), становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 с. 389 ЦПК України). На підставі викладеного, керуючись ст.367, 374, 375, 381-384, ст. 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 21 лютого 2023 року. Головуючий М.М. Якименко Судді О.В. Ковальчук Т.Б. Сало