Постанова 4816 № 582/347/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 року м.Суми Справа №582/347/22 Номер провадження 22-ц/816/136/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. сторони: позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мамая Артура Сергійовича на рішення Недригайлівського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2022 року, у складі судді Яковенко Н.М., ухвалене у селищі міського типу Недригайлів, повний текст якого складено 31 жовтня 2022 року, в с т а н о в и в : 07 червня 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з розподілу природного газу. Позовні вимоги мотивовано тим, що Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або і друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності: розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. За адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу підтверджується відсутністю заяви про припинення розподілу природного газу. Відповідно до розрахунку річної замовленої потужності, споживачем здійснюється споживання природного газу, абонентом підписана заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), співробітниками Оператора ГРМ здійснено контрольне зняття показань лічильника газу (що є документальним підтвердженням споживання природного газу), абонентом передано оператору ГРМ показники лічильника газу, у грудні 2020 року споживачем здійснена оплата за послугу з розподілу природного газу в розмірі 39,06 грн та 490,00 грн відповідно, за даними довідки Коровинської сільської ради Роменського району відповідач зареєстрована за вищевказаною адресою. AT «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» свою частину умов договору щодо надання послуг з розподілу природного газу побутовим споживачам виконав у повному обсязі, в належній формі та в межах річної замовленої потужності. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 обов`язку по оплаті послуг з розподілу природного газу утворилась заборгованість за період з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2021 в розмірі 1009,52 грн, які позивач просив стягнути на свою користь, а також нараховані штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків у сумі 118,27 грн, 3% річних у сумі 40,17 грн та судовий збір у розмірі 2481 грн. Рішенням Недригайлівського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2022 року позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з розподілу природного газу задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» заборгованість за послугу з розподілу природного газу по о/р № 1200104139 в сумі 1009 грн 52 коп. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» інфляційні збитки в сумі 118,27 грн; 3% річних в сумі 40,17 грн та судовий збір в сумі 2481,00 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Мамай А.С., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Не погоджується з рішенням суду про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у сумі 2481 грн, оскільки вона є особою з інвалідністю ІІ групи, тому відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору. Вважає неправильним та передчасним висновок суду про наявність у відповідача обов`язку перед позивачем зі сплати вартості послуг з транспортування газу за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що сама реєстрація місця проживання особи за певною адресою не є підтвердженням її фактичного користування житлом за такою адресою та споживання комунальних послуг, в тому числі з газопостачання. Вказує, що довідкою ЦНАП Липоводолинської селищної ради від 08 серпня 2022 року підтверджується непроживання відповідача за адресою реєстрації значний проміжок часу. Доводить, що відповідач не підписувала будь-яких заяв про приєднання до договору про транспортування природного газу, підпис від її імені у заяві підроблений, часткової сплати заборгованості вона також не здійснювала, показники лічильника не передавала, повідомлення про сплату послуг з розподілу (доставки) газу за червень 2022 року, на яке послався суд, не отримувала. Зазначає, що з 25 квітня 2021 року було обмежно газопостачання до домоволодіння за вказаною адресою через витік газу, опломбовано ввід, що підтверджується відповідним актом та виключає можливість використання газу до моменту відновлення газопостачання. За відсутності доказів відновлення розподілу газу вимоги позивача про стягнення плати за розподіл природного газу в період припинення такого розподілу є незаконними. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Вказує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач визнавала наявність боргу, але заперечувала про необхідність його оплати саме нею. Зазначає, що стороною відповідача не надавалися докази про наявність у ОСОБА_1 інвалідності ІІ-ї групи, клопотання про звільнення її від сплати судового збору не заявлялося. В апеляційній скарзі, всупереч положенням ч. 3 ст. 367 ЦПК України, не наведено обгрунтування неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції, тому така інформація може бути прийнята до уваги судом апеляційним судом лише з метою звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. У поданій відповідачем відповіді на відзив заперечуються доводи позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову 1167,96 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022 року: 2481 грн х 100 = 248100 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що за даними довідки Коровинської сільської ради від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як голова домогосподарства (а.с. 17, 27). ОСОБА_1 є абонентом (побутовим споживачем природного газу) АТ «Сумигаз» та має номер особистого рахунку № НОМЕР_1 . Із довідки АТ «Сумигаз» вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 в березні 2016 року споживачу була надана квитанція на оплату спожитих послуг та два екземпляри належним чином оформлених заяв приєднання на ім`я ОСОБА_1 (№ 1200104139). Другий екземпляр заяви приєднання від споживача на адресу АТ «Сумигаз» не надійшов, але споживачем 30 листопада 2016 року в телефонному режимі були передані показники лічильника газу; 15 березня 2016 року контролером газорозподільчої організації за підписом споживача були зняті показники лічильника, 29 листопада 2017 року була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу через відділення «Укрпошти», що являється фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (а.с. 16). Із копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку за 2011-2015 роки вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , дружина, ОСОБА_1 , дочка (а.с. 45). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коровинці (а.с. 51). Із копії повідомлення про сплату за послуги розподілу (доставки) газу за червень 2022 року встановлено, що за рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , платник ОСОБА_3 , наявна заборгованість на суму 1009,52 грн (а.с. 49). Із розрахунку річної замовленої потужності вбачається, що за ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 є заборгованість за розподіл природного газу за період з 01 січня 2020 року 31 січня 2021 року в розмірі 1009,52 грн (а.с. 21). Із наданих позивачем розрахунків вбачається, що за період з 01.01.2020-31.01.2022 на суму заборгованості нараховано 118,27 грн інфляційних втрат, 40,17 грн три проценти річних (а.с. 13-15). 21 жовтня 2021 року АТ «Сумигаз» було направлено ОСОБА_1 досудове попередження про належне виконання зобов`язання, в якому зазначено, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість перед АТ «Сумигаз» у сумі 1009,52 грн та попереджено споживача про необхідність її сплати (а.с. 19-20). Рішення суду про задоволення позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» мотивоване тим, що ОСОБА_1 , як споживачем послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 не виконано обов`язку щодо оплати цієї послуги у повному обсязі за період з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2021 року, а тому права позивача підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості у розмірі 1009,52 грн. При порушенні виконання грошового зобов`язання суд першої інстанції у порядку ст. 625 ЦК України дійшов висновку про стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій за період січень 2020 року січень 2022 року інфляційні збитки 118,27 грн та 3% річних 40,17 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 19 червня 2017 року № 814 АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області. Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (Операторами ГРМ), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року. Відповідно до підпункту 3 п. 1 Загальних положень «Правил постачання природного газу», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил. Відносини між сторонами регулюються на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494. Відповідно до вимог ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Пропозицією укласти договір, відповідно до ст. 641 ЦК України, є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. У разі, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір хоч і не надала відповідь про прийняття договору, але вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2ст. 642 ЦК України). Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. У випадку наявності у побутового споживача декількох об`єктів за різними поштовими адресами укладаються окремі договори розподілу природного газу по цих об`єктах. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. На виконання вимог абзацу 2 пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» 23 грудня 2015 року розмістило на своєму сайті sm.104.uа Типовий договір розподілу природного газу побутовим споживачам, а також надіслало всім побутовим споживачам заяви-приєднання із супровідним листом, які споживачам необхідно було підписати та повернути Оператору ГРМ. Також зазначений договір був опублікований в офіційному друкованому виданні: газета «Сумщина» від 30 грудня 2015 року №

49. Судом першої інстанції встановлено, що факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу підтверджується тим, що заява про припинення розподілу природного газу від споживача не надходила; відповідно до розрахунку річної замовленої потужності споживачем здійснюється споживання природного газу; 01 квітня 2016 року абонентом підписана заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача); 15 березня 2016 року співробітниками Оператора ГРМ здійснено контрольне зняття показань лічильника газу (що є документальним підтвердженням споживання природного газу); 30 листопада 2016 року абонентом передано оператору ГРМ показники лічильника газу; 29 листопада 2017 року та в грудні 2020 року споживачем здійснена оплата за послугу з розподілу природного газу в розмірі 39,06 грн та 490,00 грн; відповідно до довідки Коровинської сільської ради Роменського району споживач зареєстрований за вищевказаною адресою. Також встановлено, що показники лічильника передавалися абонентом 01 квітня 2019 року, 18 квітня 2020 року та у відповідні періоди 2018, 2019, 2020 років показники знімалися контролером газорозподільної організації, за підписом споживача (а.с. 94). Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, навіть при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17. Отже, відсутність підпису відповідача ОСОБА_1 на заяві-приєднанні до умов договору розподілу природного газу не свідчить про те, що між позивачем та відповідачем не укладено договір, оскільки крім підписання заяви, приєднанням споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення ним будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до абзацу 11 пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт, однак ОСОБА_1 таку наяву не подавала. Доводи апеляційної скарги про фактичне проживання ОСОБА_1 не за адресою реєстрації та відсутність у неї обв`язку зі сплати за послугу з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , не впливають на правильність ухваленого судом рішення та не заслуговують на увагу, оскільки довідкою ЦНАП Липоводолинської селищної ради від 08 серпня 2022 року, на яку посилається апелянт, підтверджується фактичне проживання відповідача в АДРЕСА_2 у період з 01 січня 2014 року по 12 грудня 2017 року (а.с. 69). У той же час, АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» у позові заявляло вимоги про стягнення заборгованості з розподілу природного газу за період з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2021 року. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Посилання на обмеження газопостачання до домоволодіння за вказаною адресою з 25 квітня 2021 року, як на підставу незаконності нарахування заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу за період з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2021 року, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2 розділу 6 Глави VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Тобто, річна замовлена потужність була розрахована за показниками лічильника газу на 2020 рік за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року; на 2021 рік за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про стягнення з ОСОБА_1 , як споживача природного газу в будинку за адресою: АДРЕСА_1 оплати за послугу з розподілу природного газу за період з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2021 року. Однак, колегія суддів не може погодитися із проведеним судом першої інстанції розподілом судових витрат по справі. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи, звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 171). Суд першої інстанції не встановив наявність в учасників справи пільг щодо сплати судового збору та при розподілі судових витрат не врахував норми Закону України «Про судовий збір» і наявність у відповідача статусу, який надає їй право на звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України в частині стягнення із ОСОБА_1 судового збору за подачу позову з компенсацією АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2481 грн судового збору за подачу позову. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ч.13 ст. 7, ст.ст. 367 - 369, п.2 ч.1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мамая Артура Сергійовича задовольнити частково. Рішення Недригайлівського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору скасувати. Компенсувати Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2481 гривню судового збору. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. Ю. Кононенко Судді: В. І. Криворотенко С. С. Ткачук