Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/13262/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Недашківська К.М. 08 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 460/13262/21 пров. № А/857/17492/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В. представника апелянта : Стернюка В.А. представника відповідача: Оберишина В.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 460/13262/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови.,- ВСТАНОВИВ: 23.09.2021р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (далі по тексту ТзОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ") звернувся з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, у якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати Постанову від 09.06.2021р №962 «Про накладення штрафу на ТзОВ «Рівнегаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання». Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2022р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, апелянт ТзОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2022р. скасувати та прийняти нову постанову якою позов задоволити. Представник апелянта, Стернюк В.А. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених. Представник відповідача, Оберишин В.З, в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Комісія) провела планову перевірку дотримання законодавства та Ліцензійних умов з постачання природного газу ТзОВ «Рівнегаз Збут». 19.05.2021р. за результатами проведеної перевірки контролюючий орган склав акт перевірки №259. Із змісту акту перевірки видно, що контролюючий орган встановив наступні порушення вимог законодавства та ліцензійних умов, а саме: (1) Порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу - п.п.6 п.2.2 Глави 2 Ліцензійних умов: ТзОВ «Рівнегаз Збут» про зміни даних, зазначених у документах, що долучались до заяви про отримання ліцензії у частині змін у документах, що підтверджують право власності чи користування будівлями та приміщеннями для прийому та обслуговування споживачів, а саме договорів суборенди майна, повідомив із запізненням від 212 до 366 днів; (2) Порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу п.п. 18 п. 2.2 Глави 2 Ліцензійних умов: форму звітності №4-НКРЕКП-газ-моніторинг за 4 квартал 2020 року до НКРЕКП не подано; надано форми звітності з порушенням терміну: №4-НКРЕКП-газ-моніторинг за 4 квартал 2019 року на 2 дні; №5-НКРЕКП-газ-моніторинг за 3 квартал 2020 року на 3 дні, за 4 квартал 2020 року на 5 днів; (3) Порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу на сторінці вебсайту, яка відображає інформацію щодо процедури вирішення спорів постачальником природного газу, на момент перевірки зазначено адресу для звернень щодо вирішення спорів: м.Рівне, вул.І.Вишенського,4. Зазначена адреса з 20.08.2020р. не відповідає даним про фактичну адресу розміщення ТзОВ «Рівнегаз Збут», а саме: м. Рівне, вул. Грушевського Академіка, 24; (4) Порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу п.п.2.1 Глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме: абз.2 п.7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017р. №941: -звіти про сплату внеску на регулювання, що долучались ТзОВ «Рівнегаз Збут» до Сектора НКРЕКП у Рівненській області за формою №20-НКРЕКП у 1-4 кварталах 2019 року та 1 кварталі 2020 року заповнені не у відповідності до пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП: невірно відображена ставка внеску на регулювання, затверджена постановою НКРЕКП, невірно визначена сума нарахованих внесків на регулювання у поточному кварталі та з наростаючим підсумком, відповідно, невірно вказані суми заборгованості / переплати на початок та кінець звітного періоду; -у формі звітності 5-НКРЕКП-газ-моніторинг за 1 квартал 2019 року в даних про об`єм закупленого природного газу у оптових продавців відображено дані щодо обсягів отримання послуг з балансування від АТ «Укртрансгаз» (не відноситься до оптових продавців природного газу); ТзОВ «Рівнегаз Збут» надав інформацію про дотримання Стандартів та вимог до НКРЕКП за 3 квартал 2019 року із порушенням встановленого терміну на 1 день, інформацію про дотримання Стандартів та вимог до НКРЕКП за 3 квартал 2020 року не подав; (5) Порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу абз.5 п.2.3 Глави 2 Ліцензійних умов: станом на 31.12.2019р. заборгованість ТОВ «Рівнегаз Збут» за отримані обсяги природного газу у 2019 році становила 208881,8 грн, у тому числі за обсяги природного газу для населення 208673,0 грн., за обсяги природного газу для релігійних організацій 208,8 грн.; остаточну оплату вартості придбаного природного газу у 2019 році Товариство здійснив: по договору від 05.11.2018р. №18-542-Н 30.04.2020; по договору від 05.11.2018р. №18-543-РО 18.02.2020р.; станом на 31.12.2020р. заборгованість ТзОВ «Рівнегаз Збут» перед НАК «Нафтогаз України» за отримані обсяги природного газу для населення у 2020 році становила 82877,4 грн.; станом на 01.05.2021р. заборгованість ТзОВ «Рівнегаз Збут» перед НАК «Нафтогаз України» за отримані обсяги природного газу у 2020 році становить 82877,4 грн. 25.05.2021р. не погоджуючись із зазначеними в акті порушеннями позивач подав письмові заперечення на Акт перевірки. 09.06.2021р. за наслідками розгляду поданих заперечень та встановлених порушень, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла Постанову «Про накладення штрафу на ТзОВ «Рівнегаз Збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання» №962 , якою наклала штраф на позивача у розмірі 51000,00 грн. ( т.1 а.с. 15) ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.2 ст.22 Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», визначено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, є Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015№329-VIII (далі Закон №329-VIII). Із змісту ч.1 ч.7 ст.59 Закону «Про ринок природного газу», видно, що суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) несанкціонований відбір природного газу; 3) використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками; 4) неподання або несвоєчасне надання звітності, передбаченої цим Законом, а також подання недостовірної інформації у такій звітності; 4-1) порушення обов`язку з відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу, та порушення обов`язку з перерахування на рахунки із спеціальним режимом використання коштів за розподіл природного газу, зарахованих на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону; 5) використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; 6) необґрунтована відмова в доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG або у приєднанні до газотранспортної або газорозподільної системи; 7) несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури; 8) самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; 9) відмова у доступі уповноважених працівників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи, постачальника до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу, якщо обов`язок надання такого доступу встановлюється законодавством; 10) невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів; 11) неподання або несвоєчасне подання оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору газосховища, оператору установки LNG та суб`єктам владних повноважень на ринку природного газу інформації, передбаченої законодавством, або надання завідомо неправдивої інформації; 12) створення перешкод у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів постачання природного газу та вжиття заходів до повного або часткового припинення постачання природного газу споживачам; 13) порушення технічних регламентів, норм, правил; 14) необґрунтована відмова у складенні та підписанні актів приймання-передачі природного газу; 15) невиконання вимог Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо встановлення вузлів обліку природного газу та/або припинення розподілу природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку. У разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами. Рішення Регулятора про накладення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, може бути прийняте протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки. Накладення санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо порушення було виявлено через п`ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків. За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії. Постановою НКРЕКП від 16.02.2017р. №201 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу (далі Ліцензійні умови). Стосовно доводів апелянта про те, що Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг при проведенні перевірки не дотримала вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», та п.2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017р. № 201 не відповідає критерію якості закону колегія суддів зазначає про таке Зокрема, колегія суддів звертає увагу апелянта на ту обставину, що з врахуванням вимог ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати вказані підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. ч.2 ст. 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачає, що дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності, зокрема, діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах. Однак, предметом спору в даній справі є визнання протиправною та скасування Постанови від 09.06.2021р №962 «Про накладення штрафу на ТзОВ «Рівнегаз Збут» Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач не надав суду доказів оскарження відповідних норми Ліцензійних умов, а також доказів визнання їх протиправними. В п.1 ч.2 ст.59 Закону України «Про ринок природного газу» видно, що правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, в свою чергу частини третя та четверта цієї ж статті передбачають види та розміри відповідальності. п.2.1. глави 2 Ліцензійних умов визначено, що здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу. якими є зокрема: -положення розділу III Інструкції щодо заповнення форми звітності № 5-НКРЕКП-газ- моніторинг (квартальна) «Звіт про діяльність постачальника природного газу», затвердженої постановою НКРЕКП від 07 липня 2016 року № 1234 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення; -абз.2 п.7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017р. № 491, у частині подання платниками внеску до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком

2. Отже, дотримання наведених вище положень чинного законодавства є основною вимогою для ТзОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" за умови здійснення господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії, що і було предметом планової перевірки. Стосовно доводів апелянта про те, що він не допустив Порушення (1) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу - п.п. 6 п.2.2 Глави 2 Ліцензійних умов: ТзОВ «Рівнегаз Збут» про зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії у частині змін у документах, що підтверджують право власності чи користування будівлями та приміщеннями для прийому та обслуговування споживачів, а саме договорів суборенди майна, повідомив із запізненням від 212 до 366 днів. Зокрема, позивач лише уклав договір суборенди в новій редакції, а площа та адреса місцезнаходження об`єктів не змінювався, колегія суддів зазначає таке. В пп.2.2. Глави 2 Ліцензійних умов, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат зобов`язаний дотримуватися таких організаційних вимог: повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін. Тобто, в даному випадку, ТзОВ «Рівнегаз Збут» зобов`язаний повідомити навіть про укладення нового договору суборенди, не зважаючи на те, що площа, адреса місцезнаходження відповідних приміщень залишилась незмінною. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТзОВ «Рівнегаз Збут» про зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії у частині змін у документах, що підтверджують право власності чи користування будівлями та приміщеннями для прийому та обслуговування споживачів, а саме договорів суборенди майна, повідомив із запізненням від 212 до 366 днів, що є порушенням Ліцензійних умов, що підтверджується актом перевірки та не спростовано апелянтом. Щодо Порушення (2) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу п.п. 18 п. 2.2 Глави 2 Ліцензійних умов: форму звітності №4-НКРЕКП-газ-моніторинг за 4 квартал 2020 року до НКРЕКП не подано; надано форми звітності з порушенням терміну: №4-НКРЕКП-газ-моніторинг за 4 квартал 2019 року на 2 дні; №5-НКРЕКП-газ-моніторинг за 3 квартал 2020 року на 3 дні, за 4 квартал 2020 року на 5 днів колегія суддів зазначає наступне. Згідно постанови НКРЕКП від 07.07.2016р. № 1234 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення» (зі змінами) (далі - Постанова № 1234) ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» у період, що перевірявся, зобов`язаний подавати поштою на паперовому носії та електронною поштою: до НКРЕКП та територіального органу за місцезнаходженням ліцензіата (далі - ТО НКРЕКП): № 2-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт суб`єкта ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, щодо постачання природного газу побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо- комерційної діяльності), державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та виробникам теплової енергії» (далі форма № 2-НКРЕКП-газ-моніторинг) не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним; до НКРЕКП: № 4-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) «Звіт про оптові ціни на природний газ» (далі - форма № 4-НКРЕКП-газ-моніторинг) не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним ; №5-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) «Звіт про діяльність постачальника природного газу» (далі - форма № 5-НКРЕКП-газ-моніторинг) не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом; Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми № 4-НКРЕКП-газ-моніторинг, яка затверджена Постановою №1234, форму №4-НКРЕКП-газ-моніторинг мають надавати суб`єкти ринку природного газу, які здійснюють оптовий продаж природного газу (далі - оптовий продавець), а відповідно до п.6 розділу II цієї Інструкції: у разі відсутності діяльності (оптової закупівлі/оптового продажу природного газу) у звітному кварталі суб`єкт господарювання надає звітність на бланках звітності, при цьому в звітному місяці проставляється значення показника « 0». Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 5-НКРЕКП-газ-моніторинг, яка затверджена Постановою №1234, передбачено, що форму № 5-НКРЕКП-газ-моніторинг зобов`язанні надавати суб`єкти ринку природного газу, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу, а відповідно до п.6 розділу II цієї Інструкції: у разі відсутності діяльності з постачання природного газу у звітному кварталі суб`єкт господарювання не подає звітність. Датою подачі вищезазначених форм звітності вважається дата їх реєстрації в НКРЕКП. Одночасно, в п.4 Порядку подання фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. № 419, видно, що датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв`язку, що обслуговує адресата. Водночас, ст.117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. При цьому, п.1 розділу II Інструкції щодо заповнення форми звітності N 5 - НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) "Звіт про діяльність постачальника природного газу", затвердженої постановою НКРЕКП від 07.07.2016р. №1234, форма N5 складається постачальниками станом на останнє число звітного періоду і подається до НКРЕКП не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Датою подачі Форми N 5 вважається дата її реєстрації в НКРЕКП. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ТзОВ «Рівнегаз Збут» не оскаржував норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. № 419, норми Інструкцій щодо заповнення форм звітності № 4-НКРЕКП-газ- моніторинг та N 5 - НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна), затверджених постановою НКРЕКП від 07.07.2016р. № 1234, а тому будь-які доводи апелянта на їх невідповідність вимогам законодавства не підтверджено належними та допустимими доказами, а ґрунтується лише на припущеннях. Із змісту форми звітності № 4-НКРЕКП-газ-моніторинг та № 5- НКРЕКП-газ-моніторинг ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» видно, що у періоді, що перевірявся, позивач надавав до НКРЕКП з порушенням термінів, а саме: № 4-НКРЕКП-газ-моніторинг: за IV квартал 2019 року - на 2 дні; № 5-НКРЕКП-газ-моніторинг: за III квартал 2020 року - на 3 дні; за IV квартал 2020 року - на 5 днів; ( акт перевірки № 259 а.с. 8-9) Отже в даному випадку ТзОВ «Рівнегаз Збут» допустив порушення пп.18 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині обов`язку складати звітність, затверджену НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подавати її до НКРЕКП у встановленому порядку. Стосовно порушення (3) п.п.4 п.2.6 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата розміщувати на своєму веб-сайті процедуру вирішення спорів постачальником і контактну інформацію підрозділів ліцензіата, відповідальних за розв`язання спорів (телефони, e-mail, режим роботи, адреса, прізвище, ім`я по батькові відповідальних працівників тощо) . провадження господарської діяльності з постачання природного газу на сторінці вебсайту колегія суддів зазначає наступне. В ході проведення перевірки контролюючий орган встановив, що на сторінці вебсайту, яка відображає інформацію щодо процедури вирішення спорів постачальником природного газу, сформованій 04.04.2019р. та не зміненій на момент перевірки, позивач зазначив адресу для звернень щодо вирішення спорів: м.Рівне, вул. І Вишенського

4. Однак, зазначена адреса з 20.08.2020р. не відповідає даним про фактичну адресу розміщення Товариства, а саме м. Рівне, вул. Грушевського академіка, 24. ( акт перевірки № 259 а.с. 17) Таким чином, вказані обставини свідчать про порушення ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» п.п. 4 п.2.6 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата розміщувати на своєму вебсайті процедуру вирішення спорів постачальником і контактну інформацію підрозділів ліцензіата, відповідальних за розв`язання спорів (телефони, е-mail, режим роботи, адреса, прізвище, ім`я та по батькові відповідальних працівників тощо). При цьому, апелянт не заперечує, що під час перевірки усунув зазначене порушення - на сторінці вебсайту, яка відображає інформацію щодо процедури вирішення спорів постачальником природного газу зазначено актуальну адресу Ліцензіата м. Рівне вул. Грушевського академіка, 24, що було враховано НКРЕКП при прийнятті оспорюваної постанови, зокрема до позивача застосовано штраф, у його найменшому, передбаченому законодавством розмірі. Щодо порушення (4) ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» абз.2 п.7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017р. № 491, у частині подання платниками внеску до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2, колегія суддів звертає увагу апелянта на таке. На сторінці 29 акту перевірки № 259, контролюючий орган встановив, що впродовж періоду, що перевірявся, звіти про сплату внеску на регулювання, подавались ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» до Сектору НКРЕКП у Рівненській області за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) у І-ІУ кварталах 2019 року та І кварталі 2020 року, подавались. Однак заповнені не у відповідності до пояснень щодо заповнення форми звітності № 20- НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання», а саме: невірно відображена ставка внеску на регулювання, затверджена відповідною постановою НКРЕКП, невірно визначена сума нарахованих внесків на регулювання у поточному кварталі та з наростаючим підсумком, відповідно, невірно вказані суми заборгованості/переплати на початок та кінець звітного періоду, що свідчить про порушення ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме: абз.2 п.7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017р. № 491, що не спростував апелянт. Крім того, колегія суддів зазначає, що ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» визнав це порушення, та 28.04.2020р. надав до Сектору НКРЕКП у Рівненській області відкориговані звіти про сплату внеску на регулювання за І-ІV квартали 2019 року та І квартал 2020 року, що враховано НКРЕКП при прийнятті оспорюваної постанови та застосовано штраф у його найменшому, передбаченому законодавством розмірі. Щодо порушення положень розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 5 НКРЕКП газ-моніторинг (квартальна) «Звіт про діяльність постачальника природного газу» затвердженої постановою НКРЕКП від 07.07.2016р. № 1234 у частині заповнення форми звітності № 5 - НКРЕКП газ-моніторинг (квартальна) за 1 квартал 2019 року колегія суддів зазначає наступне. Зокрема, контролюючий орган встановив, що у формі звітності № 5 НКРЕКП газ-моніторинг за 1 квартал 2019 року, ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» відобразив в даних про об`єм закупленого природного газу (122,36792 тис м.-3) дані щодо обсягу природного газу, отриманого від АТ «Укртрансгаз» (філія «Оператор ГТС України) на підставі договору транспортування природного газу від 29.10.2018р. № 1809000623 в рамках отримання послуг з врегулювання небалансів, а також зазначено відповідно ціну природного газу ( 8028,09 грн. за тис. м-3 ( без ПДВ) та 9633,71 грн. за тис.м.-3 ( з ПДВ) у березні 2019р. ( акт перевірки 259 а.с. 20.21.) При цьому, як видно з матеріалів справи дана порушення позивач визнав та виправив звіт за формою № 5 НКРЕКП газ-моніторинг за 1 квартал 2019 року та надіслав до НКРЕКП , що підтверджується листом від 17.05.2021р. № 33701-Сл-2673-0521, що враховано НКРЕКП при прийнятті оспорюваної постанови та застосовано штраф контролюючим органом, у його найменшому, передбаченому законодавством розмірі. Стосовно порушення п.п.4.1,п.4.6 п.4 постанови НКРЕКП від 21.09.2017р. № 1156 «Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу» у частині складення станом на останнє число звітного періоду і подання оператором ГРМ щоквартально до НКРЕКП та її територіальних органів за місцезнаходженням оператора ГРМ не пізніше ніж через 50 днів після звітного періоду інформації щодо показників комерційної якості надання послуг оператора газорозподільної системи (додаток 5) та перелік джерел інформації, реєстр письмових звернень споживачів, реєстр надання послуг колегія суддів зазначає наступне. Із змісту Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017р. № 1156 видно, що суб`єкти ринку природного газу, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу, зобов`язані: - надавати на паперових носіях та в електронному вигляді до НКРЕКП та її відповідного ТО НКРЕКП щоквартально не пізніше ніж через 50 днів після звітного періоду інформацію щодо показників комерційної якості надання послуг постачальників природного газу (Додаток 10 до Стандартів та вимог); перелік джерел інформації щодо комерційної якості надання послуг постачальника природного газу (Додаток 11 до Стандартів та вимог); реєстр письмових звернень споживачів постачальників природного газу (Додаток 12 до Стандартів та вимог); реєстр надання послуг постачальників природного газу (Додаток 14 до Стандартів та вимог) та щорічно до 01 березня року, наступного за звітним, інформацію щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу та сум виплачених компенсацій за недотримання цих стандартів та вимог (Додаток 16 до Стандартів та вимог). - оприлюднювати на своєму офіційному сайті щорічно до 01 березня року, наступного за звітним, інформацію щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу та сум виплачених компенсацій за недотримання цих стандартів та вимог (Додаток 16 до Стандартів та вимог). Колегія суддів зазначає, що на сторінці 24 акту перевірки № 259 зазначені дані щодо термінів подання ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» інформації про дотримання Стандартів та вимог до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Рівненській області. За даними таблиці видно, що ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» надав до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Рівненській області інформацію про дотримання Стандартів та вимог за III квартал 2019 року із порушенням встановленого терміну на 1 день, а інформацію про дотримання Стандартів та вимог до НКРЕКП за III квартал 2020 року не надав. Таким чином, вказані обставини свідчать про порушення Ліцензіатом п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов в частині обов`язку ліцензіата провадити господарську діяльність з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно- правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме п.п.4.1, 4.6 п.4 постанови НКРЕКП від 21.09.2017р. №1156 «Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу». 14.05.2021р. Ліцензіат листом № 33701-Сл-2606-0521 надав до НКРЕКП (вх. НКРЕКП від 18.05.2021р. № 16908/2-21) інформацію про дотримання Стандартів та вимог за III квартал 2019 року. Під час проведення перевірки Ліцензіат надав також до НКРЕКП інформацію за III квартал 2020 року, що підтверджується листом від 14.05.2021р. №33701-Сл-2606-0521, в якому, зокрема, зазначив, що відповідну інформацію направлено до НКРЕКП. (лист від 10.11.2020р. №33701-Сл-6970-1120.) Проте, зазначений лист до НКРЕКП не надходив, крім того, «вага у 200 грам» не є належним доказом надіслання відповідних даних. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що «належних та допустимих доказів подання чи надіслання такого документа не надано», що в свою чергу спростовує доводи апелянта в цій частині. Одночасно, колегія суддів зазначає, що хоча порушення п.п.4.1, 4.6 п.4 Мінімальних стандартів зафіксовано в акті перевірки № 259, однак санкцію у вигляді штрафу за таке порушення контролюючий орган не застосовував, що відображено у резолютивній частині оспорюваної постанови №

962. Щодо порушення (5) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у частині здійснення розрахунків із оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, у строки та на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу колегія суддів зазначає про таке. Зокрема, апелянт визнає таке порушення.( т.2 а.с. 5) В абз.5 п. 2.3 глави 2 Ліцензійних умов передбачено, що Постачальник природного газу, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, крім вимог, передбачених пунктом 2.2 цього розділу Ліцензійних умов, повинен також дотримуватися: здійснення розрахунків із оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, у строки та на умовах визначених договором купівлі-продажу природного газу. На сторінці 31-34 акту перевірки № 259 зафіксовано, що: у 2019 році отримано від НАК «НАФТОГ43 УКРАЇНИ» природний газ в обсязі 204 248,5 тис. куб. м на суму 1 375 617,4 тис. грн, -сплачено за обсяги 2019 року 1 166 789,6 тис. грн, або 84,8 %, за обсяги минулих періодів сплачено 325 063,0 тис. грн. Загальна заборгованість позивача перед НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» станом на 31.12.2019р. за обсяги отриманого природного газу становить -208 881,8 тис. грн. Остаточну оплату вартості придбаного природного газу Товариство здійснив: - по договору купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018р. № 18-542-Н 30.04.2020р.; - по договору купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018р. № 18-543-РО -18.02.2020р.. Вказані обставини свідчать про несвоєчасність розрахунків ТзОВ «РІВНЕҐАЗ ЗБУТ» з НАК «Нафтогаз України» та порушення строків Договору купівлі-продажу природного газу. У 2020 році отримано від НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» природний газ в обсязі 64 075,6 тис. куб. м на суму 280 128,7 тис. грн, сплачено за обсяги 2020 року 197 251,3 тис. грн, або 70,4 %, за обсяги минулих періодів сплачено 208 881,9 тис. грн. Станом на 31.12.2020р. заборгованість ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» перед НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» за отримані обсяги природного газу для населення у 2020 році становила 82 877.4 тис. грн. Станом на 01.05.2021р. заборгованість ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» перед НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» за отримані обсяги природного газу у 2020 році становить 82 877,4 тис, грн. Наявність непогашеної заборгованості ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» перед НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» за отриманий у 2020 році природний газ станом на 31.12.2020р. у сумі 82 877,4 тис. грн свідчить про порушення умов визначених договором купівлі-продажу природного Тобто, несвоєчасність розрахунків ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» з НАК «Нафтогаз України» за отримані обсяги природного газу у 2019р. та наявність заборгованості у 2020 році свідчить про порушення ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» абз.5 п.2.3 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оптовим продавцем, на якого покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, у строки та на умовах визначених договором купівлі-продажу природного газу. Щодо доводів апелянта про «заборону виставляти побутовим споживачам до сплати приведення природного газу, що реалізується побутовим споживачам, до стандартних умов», колегія суддів зазначає, що останній не довів на не підтвердив належними та допустимими доказами ту обставину, що сума заборгованості виникла саме у зв`язку з не приведенням природного газу, що реалізується побутовим споживачам, до стандартних умов та не довів, що сума заборгованості виникла саме у зв`язку з необґрунтованим зменшенням норм споживання природного газу споживачами, у яких відсутні лічильники природного газу. Стосовно покликань апелянта на судову практику у справа №826/2507/18, № 826/16447/15, №640/2305/19, колегія суддів зазначає наступне. У справі № 826/2507/18 за позовом ПАТ «Хмельницькгаз» до Кабінету Міністрів України предметом спору є скасування постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 та п.1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 204, які стосуються норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників. У справі № 826/16447/15 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України предметом спору є визнання незаконною та скасування постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237, яка також стосуються норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників. У справі № 640/2305/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз» до Кабінету Міністрів України - про визнання протиправним та нечинним п. 1, абз. 2, 3 п. 2, п. З постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 р. №63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами», п.1 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019р. № 63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами» та Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019р. № 63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами». Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на ту обставину що оспорювана Постанова № 962, прийнята за результатами проведення планової виїзної перевірки дотримання ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» саме Ліцензійних умов. Тобто, у справах № 826/2507/18, № 826/16447/15, №640/2305/19, інший предмет спору ніж у вказаних справах. Щодо доводів апелянта про те, що контролюючий орган при прийнятті оспорюваної постанови не враховав письмові заперечення на акт перевірки, колегія суддів відхиляє такі з огляду на таке. Як видно з матеріалів справи, письмові пояснення розміщені на офіційному веб-сайті НКРЕКП: та були опрацьовані НКРЕКП завчасно до дня проведення засідання Комісії, а отже, враховані контролюючим органом під час прийняття оспорюваної постанови №

962. При тому, позивач надіслав до НКРЕКП пояснення та обґрунтування, що підтверджується листом від 252.05.2021р. № 337007.2-Сл-2892-0521) Водночас, наявність заперечень до акту перевірки не передбачає, шо Ліцензіат не вчиняв відповідних порушень, а наведені у поясненнях обґрунтування не спростовують порушення, які встановлені за наслідками перевірки. Разом з тим, під час прийняття оспорюваної постанови контролюючий орган врахував, що частину порушень ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» усунув, що підтверджується в обґрунтуванні до проекту рішення та застосовано найменш несприятливі санкції у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн штрафу. Зокрема, контролюючий орган застосував до суб`єкта господарювання ТзОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ - штраф у розмірі 51000,00 грн - мінімальний розмір штрафних санкцій за усі 5 окремих виявлених порушень, що свідчить про дотримання принципу пропорційності порушення та покарання, що не спростував апелянт. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг діяв у в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 460/13262/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 20.02.2023р.