Постанова 4850 № 200/259/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2023 року справа №200/259/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року (головуючий суддя І інстанції Троянова О.В.), складене у повному обсязі 12 вересня 2022 року у м. Слов`янськ Донецької області, у справі № 200/259/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії та скасування рішення-листа 16531-І5908/В-15/8-0500/21 від 28.10.2021 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зробити перерахунок пенсії згідно статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та перерахувати повністю згідно даних вимог з урахуванням стажу та заробітної плати з 01.03.2019 року по 30.09.2021 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ТОВ Шахтоспецстрой з 01.03.2019 року по 30.09.2021 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.10.2021 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2021 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цій справі. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що перерахунок пенсії позивачу зроблено з 01.04.2020 року, право на наступний перерахунок відповідно до норм ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде у квітні 2022 року. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належних чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області 26 серпня 1999 року), РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , з 26.09.2018 року позивач працює на ТОВ Шахтоспецбуд електрослюсарем підземним 5 розряду на дільниці гірничо-прохідних робіт №1 Департаменту будівельних та гірничих робіт. Позивач 05.10.2021 року звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з клопотанням про зарахування до пільгового та страхового стажу періоду його роботи з 01.10.2018 року по 30.09.2021 року та перерахунку пенсії згідно ст.42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 28.10.2021 року №16531-15908/В-15/8-0500/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатом розгляду звернення позивача, повідомлено про те, що при первинному розрахунку його страховий стаж складав 48 років 04 місяці 06 днів, в тому числі: додаткові за списком №1-21 рік (враховано по 01.03.2017). З 01.04.2020 року проведено масовий перерахунок пенсії та стажу відповідно до абз.5 ч.4 ст.42 Закону №1058. Страховий стаж враховано по 29.02.2020, складає 50 років 06 місяців 23 дні, в тому числі підземний за списком №1-25 років 02 дні, додатковий за списком №1- 21 рік. Коефіцієнт страхового стажу 0,50500. Середньомісячну заробітну плату для обчислення пенсії враховано з 01.07.2000 по 29.02.2020 за інформацією системи персоніфікованого обліку. Оскільки попередній розрахунок страхового стажу згідно п.4 статті 42 Закону №10587 проводився 01.04.2020, право на наступний перерахунок він буде мати з квітня 2022, в разі наявних відрахувань не менше як 24 місяці страхового стажу. На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду надано розрахунок стажу позивача, з якого вбачається, що позивачу зараховано до страхового стажу період роботи по 28.02.2022 року, при цьому, розрахунок стажу не містить доказів того, що відповідачем зараховано до пільгового стажу спірний період. Вважаючи, що пенсійний органом порушуються права позивача в частині зарахування спірних періодів до стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення права позивача при перерахунку пенсії. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами частини першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон №345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Статтею 8 Закону №345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Згідно з ч.4 ст.42 Закону №1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 13.03.2017. Тобто обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV не є спірним. З листа відповідача від 28.10.2021 року №16531-15908/В-15/8-0500/21 слідує, що позивачу з 01.04.2020 року проведено масовий перерахунок пенсії та стажу відповідно до абз.5 ч.4 ст.42 Закону №1058. Страховий стаж враховано по 29.02.2020. Середньомісячну заробітну плату для обчислення пенсії враховано з 01.07.2000 по 29.02.2020 за інформацією системи персоніфікованого обліку. Отже, з часу останнього перерахунку пенсії (29.02.2020) станом на момент звернення позивача до ГУПФУ (05.10.2021) минуло менше двох років після призначення (попереднього перерахунку), а тому, з огляду на приписи абзацу 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, позивач на момент виникнення спірних правовідносин не набув право на перерахунок пенсії. При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 803/1184/17 зазначив, що суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися в майбутньому. Щодо вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу періоду роботи на ТОВ Шахтоспецбуд з 01.03.2019 року по 30.09.2021 року, суд зазначає наступне. Статтею 56 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Для визначення наявного трудового стажу для призначення пенсій необхідно використовувати записи в трудовій книжці і лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу. Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , з 26.09.2018 року позивач працює на ТОВ Шахтоспецбуд електрослюсарем підземним 5 розряду на дільниці гірничо-прохідних робіт №1 Департаменту будівельних та гірничих робіт. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах. Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що професія позивача, яку він виконував ТОВ Шахтоспецбуд віднесена до списку №1, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 . При цьому, суд звертає увагу на те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, і лише в разі її відсутності або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з`ясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Зокрема, підтвердження спеціального трудового стажу шляхом подання уточнюючої довідки має проводитися тоді, коли відсутня трудова книжка або у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа № 275/615/17 (К/9901/768/17). Відповідачем під час розгляду заяви позивача взагалі не розглядалось питання щодо наявності/відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу спірного періоду позивача. Також, у суду відсутні докази щодо повідомлення працівником пенсійного органу у відповідності до пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 щодо необхідності подання позивачем сканованих копій з оригіналів документів на підтвердження пільгового стажу (трудову книжку бо інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами). Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб (у тому числі позивача), видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Натомість, відповідач проігнорував вищезазначені законодавчо встановлені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідачем не дотримано вимог пункту 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляду документів Порядку № 22-1 та відповідно не дотримані державні гарантії реалізації позивачем своїх прав. Враховуючи те, що відповідачем по суті не розглядалось питання про наявність/відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу спірного періоду позивача, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним): визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.10.2021 року. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог із зобов`язанням повторно розглянути заяву позивача від 05.10.2021 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цій справі.. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року по справі № 200/259/22 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року по справі № 200/259/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 лютого 2023 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць