Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/3/21 (905/2113/21)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2023 року м. Харків Справа № 905/3/21 (905/2113/21) Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О., за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К., представників учасників провадження у справі про банкрутство: апелянта Дорош А.Б., боржника - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (вх.№1402Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022, прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Огороднік Д.М., дата складання повного тексту рішення - 14.11.2022, у справі №905/2113/21 за позовом Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод "Вістек", м. Бахмут, Донецька область, до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області в межах справи 905/3/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод "Вістек" ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство Машинобудівний завод Вістек звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №12173/05-99-07-20 від 20.10.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі: штраф у розмірі 126 447, 07грн та пені у розмірі 5 690, 12грн. Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №12173/ від 20.10.2021 про застосування до Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі: штрафу у розмірі 126 447, 07грн та пені у розмірі 5 690, 12грн; стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек судовий збір у сумі 2 270, 00грн. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач як платник єдиного внеску, зобов`язаний був здійснити його оплату за січень 2020 року до 20.02.2020. Проте, у такий строк позивач не виконав свій обов`язок, і у позовній заяві посилається на положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції. Місцевим господарським судом відхилені посилання позивача на положення цього Закону, оскільки хоча позивач і знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, проте вказана норма втратила силу з 13.02.2020. Отже, у позивача виник обов`язок здійснити оплату єдиного внеску до 20.02.2020, який у зазначений термін позивачем не виконаний. Разом з тим, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 по справі №905/3/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Вістек та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Аналізуючи положення Кодексу України з процедур банкрутства, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання боржника (зобов`язання, які виникли після цієї дати). Боржник, стосовно якого відкрито провадження про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Як встановлено місцевим господарським судом, штрафні санкції відповідачем нараховано позивачу відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.10.2021 за вчинення останнім порушень в частині несвоєчасного перерахування єдиного внеску за період його фінансового-господарської діяльності за січень 2020 року, строк сплати якого настав 20.02.2020. Отже, несвоєчасно виконане грошове зобов`язання, строк виконання якого настав до дня відкриття провадження у справі про банкрутство є конкурсним, на яке не нараховуються під час дії мораторію штрафні санкції, у тому числі пеня. За наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що проведені відповідачем нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування штрафу у розмірі 126 447, 07грн за січень 2020 та пені у розмірі 5 690, 12грн проведені всупереч забороні застосування санкцій протягом дії мораторію, а тому оскаржуване податкове рішення-повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, а вимога - задоволенню. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 02.11.2022, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству "Машинобудівний завод "Вістек" в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на грошові зобов`язання і зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав та які не виконані боржником до дня введення мораторію. Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області №12173/05-99-07-20 від 20 жовтня 2021 року до ПрАТ "МЗ "Вістек" застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 632 235, 39грн за січень 2020 року, які підлягали сплаті не пізніше 20 лютого 2020 року та відповідно до ІКП були сплачені у період з 13.08.2021 року по 26.08.2021 року. Таким чином, на думку апелянта, штрафні санкції та пеня, нараховані відповідно до рішення ГУ ДПС у Донецькій області №12173/05-99-07-20 від 20 жовтня 2021 року, не підпадають під заборону нарахування, передбачену абзацем 4 частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки зобов`язання, за невиконання яких вони були застосовані, були виконані до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 у справі №905/3/21 (905/2113/21); встановлено учасникам справи строк до 20.01.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 20.01.2023 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "09" лютого 2023 р. об 11:30год. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 клопотання апелянта про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 09.02.2023 об 11:30год., провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.02.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити. Інші учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались; представники учасників в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча учасники провадження у справі про банкрутство були належним чином завчасно повідомлені про час, дату та місце судового засідання. Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта висловила доводи і вимоги апеляційної скарги, а неявка представників інших учасників провадження у справі про банкрутство не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2022, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Як встановлено місцевим господарським судом, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек з питань дотримання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, Головним управлінням ДПС у Донецькій області складений акт від 17.06.2021 №6231/05-99/07-20/31226457. Актом перевірки №6231/05-99-07-20/31226457 від 17.06.2021 (пункт 3.4.5) встановлено, що за перевіряємий період позивачем не своєчасно сплачувався єдиний соціальний внесок. Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за порушення періоду за січень 2020 року. Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, відповідно до інтегрованої картки платника, позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок, зокрема за січень 2020 року у сумі 632 235, 39грн, який нараховано 20.02.2020 згідно звіту №9028405675 від 18.02.2020. Таким чином, перевіркою встановлено, що в порушення абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 та пункту 4 частини 2 статті 6, частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачем несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок у сумі 10 127 661, 55грн, у тому числі за січень 2020 року у сумі 632 235, 39грн. Не погоджуючись з висновками акту Головного управлінням Державної податкової служби у Донецькій області від 17.06.2021 №6231/05-99-07-20/31226457, позивачем були подані заперечення (пояснення, зауваження) №729/23 від 30.06.2021. За результатами розгляду заперечень Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області листом №8018/05-99-07-20-28 від 13.07.2021 надано відповідь, в якій зазначено, що пункти 7, 9 висновку акту документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек від 17.06.2021 №6231/05-99-07-20/31226457 є такими, що відповідають діючому законодавству України і повинні залишитися без змін. У даній відповіді Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області за результатами перевірки Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек вирішило винести рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, передбачені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та дотриманням діючої Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, з урахуванням позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 по справі №812/292/18 та вимог пункту 9 прим. 11.1 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.07.2010 №2464- VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 20.07.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області було винесено рішення №7974/05-99-07-20 про застосування щодо Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штрафу у розмірі 126 447, 07грн (20% з 01.0.12015) за період з 21.02.2020 по 29.02.2020, та нараховано пеню у розмірі 5 690, 12грн. Позивач, не погоджуючись з рішенням №7974/05-99-07-20 від 20.07.2021, подав скаргу до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №808/36 від 05.08.2021. Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області винесено рішення про результати розгляду скарги №21981/6/99-00-06-02-01-06 від 28.09.2021, в якому зазначено, що оскаржене рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено не за встановленою формою, що є порушенням п.п. 2 п. 2 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, а саме не вірно зазначено період застосування штрафної санкції. Вирішено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.07.2021 №7974/05-99-07-20 Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, а скаргу Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек від 05.08.2021 №808/36 - задоволено частково, зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області винести та направити нове рішення. 20.10.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області на підставі акту перевірки від 17.06.2021 №/05-99-07-20/31226457 прийнято податкове повідомлення-рішення №12173/05-99-07-20 (спірне повідомлення-рішення) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, із якого вбачається, що на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано до Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек (код ЄДРПОУ 31226457) штраф у розмірі 126 447, 07грн (20% з 01.01.2015) за період з 21.02.2020 до 26.08.2020, та нараховано пеню у розмірі 5 690, 12грн (0,1% суми недоїмки). 21.10.2021 Головним управлінням Державної податкової служби в Донецькій області до Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек направлено лист №13039/05-99-07-20-28, до якого додано рішення Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області №12173/05-99-07-20 від 20.10.2021. Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до поданого позивачем розрахунку ціни позову, відповідачем нараховано штраф у розмірі 20% від суми 632 235, 39грн та пеню у розмірі 0, 1% від суми 632 235, 39грн за період з 21.02.2020 по 29.02.2020. З відзиву на позов вбачається, що єдиний соціальний внесок за січень 2020 сплачений позивачем у період з 13.08.2021 по 26.08.2021. Позивач не заперечує проти несвоєчасної сплати єдиного внеску, проте заперечує проти правових підстав для нарахування відповідачем штрафу та пені на підставі спірного рішення. Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство Машинобудівний завод Вістек зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (код ЄДРПОУ 31226457), місцезнаходження юридичної особи: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру 6, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Донецькій області. Основні види економічної діяльності: виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; холодне волочіння дроту; виробництво інструментів, виробів із дроту, ланцюгів та пружин. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 у справі №905/3/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Вістек та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України). Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Приписами статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Стаття 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до частини десятої статті 25 цього Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Згідно матеріалів справи, позивач як платник єдиного внеску зобов`язаний був здійснити його оплату за січень 2020 року до 20.02.2020, чого позивачем у зазначений строк здійснено не було. Зазначені обставини сторонами у справі не заперечуються. Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі щодо підстав нарахування штрафних санкцій, і наявності/відсутності законодавчих підстав звільнення позивача від їх сплати. Так, позивач посилається на положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції. Судова колегія зазначає, що Законом України від 02.09.2014 року №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014 року, у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту: "9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу". Частиною першою статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Сторони не заперечують, що позивач є платником єдиного внеску, визначеним статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.11.2018 року у справі №812/292/18 (Пз/9901/22/18) дійшла висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску. Водночас, Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок, зокрема в постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 805/1394/16-а, у постанові від 26 квітня 2019 року у справі № 805/1023/16-а, за яким Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Тобто, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI дає законні підстави для невиконання платником свого обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у встановлені строки, але не звільняє цих платників від обов`язку сплатити недоїмку в майбутньому (крім випадку визнання її безнадійною та списання). Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" (далі - Закон №440-ІХ) пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено. Закон № 440-ІХ набув чинності 13 лютого 2020 року. У пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Отже, посилання на те, що у спірний період діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI, є безпідставними, оскільки зазначена норма лише тимчасово визначала право позивача не виконувати обов`язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов`язку повністю. Відповідно, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI. Крім того, позивач посилається на положення пункту 9-11.1. розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 в редакції Закону від 13.05.2020, якою передбачено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVІD-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата a6o несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. Судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Закону №2464, протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Тобто, враховуючи, що позивач мав сплатити ЄСВ за січень 2020 року до 20.02.2020, правомірним слід вважати нарахування пені податковим органом з 21.02.2020 по 29.02.2020. Згідно матеріалів справи, 20.07.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області було винесено рішення №7974/05-99-07-20 про застосування щодо Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штрафу у розмірі 126 447, 07грн (20% з 01.01.2015) за період з 21.02.2020 по 29.02.2020, та нараховано пеню у розмірі 5 690, 12грн. У подальшому Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області винесено рішення про результати розгляду скарги позивача №21981/6/99-00-06-02-01-06 від 28.09.2021, в якому зазначено, що оскаржене рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено не за встановленою формою, що є порушенням п.п. 2 п. 2 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, а саме не вірно зазначено період застосування штрафної санкції. 20.10.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області на підставі акту перевірки від 17.06.2021 №/05-99-07-20/31226457 прийнято податкове повідомлення-рішення №12173/05-99-07-20 (спірне повідомлення-рішення) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, із якого вбачається, що на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек" штраф у розмірі 126 447, 07грн, та за період з 21.02.2020 до 26.08.2020 нараховано пеню у розмірі 5 690, 12грн. Хоча, як встановлено апеляційним господарським судом, вірним період нарахування пені слід вважати з 21.02.2020 по 29.02.2020. Отже, саме у спірному податковому повідомленні-рішенні не вірно вказано період нарахування пені, що, як встановив сам відповідач, є порушенням п.п. 2 п. 2 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. Як дійшов висновку відповідач у рішенні про результати розгляду скарги №21981/6/99-00-06-02-01-06 від 28.09.2021, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено не за встановленою формою (не вірно зазначено період нарахування пені), що є порушенням п.п. 2 п. 2 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. Так, вказаним пунктом Інструкції визначено, що складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що проведені відповідачем нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування штрафу у розмірі 126 447, 07грн за січень 2020 та пені у розмірі 5 690, 12грн проведені всупереч забороні застосування санкцій протягом дії мораторію. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з такого. Згідно з частиною 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Кредитором у справі про банкрутство є - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. Згідно матеріалів справи, штрафні санкції відповідачем нараховано позивачу за вчинення останнім порушень в частині несвоєчасного перерахування єдиного внеску за період його фінансового-господарської діяльності за січень 2020 року, строк сплати якого настав 20.02.2020. Отже, несвоєчасно виконане зобов`язання є конкурсним. Відповідно до статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Отже, заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання боржника (зобов`язання, які виникли після цієї дати). Боржник, стосовно якого відкрито провадження про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. Місцевим господарським судом вірно зазначено, що вирішальним для з`ясування наявності законних підстав для нарахування штрафних санкцій за не сплату/несвоєчасну сплату грошових зобов`язань з єдиного внеску є встановлення часу виникнення зобов`язань, а саме, виникли вони до відкриття провадження у справі про банкрутство чи після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно матеріалів справи, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 632 235, 39грн за січень 2020 року, який підлягав сплаті не пізніше 20 лютого 2020 року, був сплачений позивачем у період з 13.08.2021 року по 26.08.2021 року А нарахування штрафних санкцій позивачу здійснено відповідачем 20.10.2021 відповідно до податкового повідомлення-рішення, тобто, під час дії мораторію, коли основне зобов`язання вже було виконано. Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення відповідачем нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проведено всупереч забороні застосування санкцій протягом дії мораторію. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що оскаржуване податкове рішення-повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 у справі №905/3/21 (905/2113/21) без змін. Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 у справі №905/3/21 (905/2113/21) залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 20.02.2023. Головуючий суддя Л.М. Здоровко Суддя Л.І. Бородіна Суддя Н.О. Мартюхіна