Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 915/1594/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року м. ОдесаСправа № 915/1594/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: Головуючого судді Принцевської Н.М.; суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.; (Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29) розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 по справі №915/1594/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича до Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП про стягнення 120 329,97 грн., (суддя місцевого господарського суду: Смородінова О.Г., Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв), ВСТАНОВИВ: 02.11.2021 Фізична особа-підприємець Каратай Валентин Семенович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 29.10.2021 (вх. № 16436/21) (з додатками), в якій просить суд: - прийняти позовну заяву та порушити провадження у справі; - стягнути з відповідача - Комунального підприємства «ОБРІЙ-ДКП», код ЄДРПОУ 30083573, на користь позивача - ФОП Каратай В.С., РНОКПП НОМЕР_1 , суму боргу в розмірі 120 329,97 грн за оренду індивідуально визначеного рухомого майна згідно Договорів № 2 від 01.01.2020 року, № 2 від 02.02.2021 року та № 9 від 30.06.2021; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору, витрати на надання правової допомоги та інші витрати, пов`язані з розглядом справи. Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 01.01.2020 з додатковою угодою та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до нього; Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 02.01.2021 з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до нього; Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021; претензії від 13.09.2021; заяви-попередження від 09.09.202; адвокатських запитів; банківських виписок; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеними між сторонами договорами. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.10.2022 по справі №915/1594/21 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з КП «ОБРІЙ-ДКП» на користь ФОП Каратай В.С. заборгованість за оренду індивідуально визначеного рухомого майна згідно Договорів №2 від 01.01.2020, №2 від 02.02.2021 та №9 від 30.06.2021 в розмірі 120 329,97 грн., а також 2 270,00 грн. судового збору. В оскаржуваному рішенні суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за Договорами оренди, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості. Суд першої інстанції вказав, що позивачем доведено наявність заборгованості КП «ОБРІЙ-ДКП» в розмірі 120 329,97 грн (45 300,00 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 01.01.2020 + 25 200,00 грн заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 02.01.2021 + 49 829,97 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021), що стало підставою для задоволення позову в повному обсязі. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, КП «ОБРІЙ-ДКП» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги в сумі 90700,00 грн. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Так, заявник апеляційної скарги звертає увагу, що наприкінці серпня 2021 року між позивачем та апелянтом складено та підписано акт звірки за період з січня 2021 року по серпень 2021 року, відповідно до вказаного акту заборгованість апелянта перед позивачем складає 90700,00 грн. Крім того, ФОП Каратай В.С. 11.10.2021 подав апелянту заяву від 11.10.2021 про дострокове розірвання з 11.10.2021 договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна №9 від 30.06.2021, у вказаній заяві ФОП Каратай В.С. зазначив, що претензій до КП «ОБРІЙ-ДКП» не має. Апелянт вказує, що відмовляючи у визнанні поважними причин пропуску відповідачем строку на подачу відзиву на позов та залишення відзиву на позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов такого висновку без належних мотивів та не врахував всі обставини справи в сукупності. Вказані дії суду першої інстанції суперечать рекомендаціям Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 та постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №199/8478/21. Суд першої інстанції на докази, надані апелянтом разом з відзивом на позов, уваги не звернув, у з`язку з чим судом першої інстанції було постановлено необгрунтоване рішення. 08.12.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ФОП Каратай В.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу КП «ОБРІЙ-ДКП» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві позивач вказує, що загальна заборгованість за договорами оренди індивідуально визначеного майна складає 120329,7 грн. Вказані обставини підтверджуються наданими письмовими доказами, зокрема, такими як: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), банківськими виписками, актами звірки взаємних розрахунків, заявою попередження, тощо. На переконання позивача, відповідачем не було надано жодних доказів, які б спростували викладені факти та підтверджували належне виконання обов`язків орендаря з вчасної та повної оплати орендних платежів за умовами відповідних договорів. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2020 року між Фізичною особою-підприємцем Каратай Валентином Семеновичем, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», як орендарем, був укладений Договір оренди № 2, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі за текстом - майно), найменування, характеристика (технічний стан тощо) Майна, яке передається в оренду, зазначаються в акті прийняття-передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.1). За умовами наведеного Договору оренди: - передача майна в оренду та повернення його орендодавцю здійснюється на підставі Акту приймання передачі (п. 2.1); - орендар розпочинає строкове платне користування Майном з 01.01.2020 року, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (п. 2.2); - даний Договір набирає чинності з моменту його підписання орендодавцем та орендарем і діє до 31.12.2020 року (п. 3.1); - закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 3.2); - вартість орендної плати за одне «Майно» складає: 503,33 грн за один день; 15 100,00 грн за один місяць (п. 4.2); - щомісячно Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.3); - у разі потреби (коли майно використовувалося не повністю поточний місяць, а лише його частину) оплата за використання майна береться за кожен день окремо, згідно акту виконаних робіт (п. 4.4); - за неналежне виконання обов`язків відповідно до цього Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 6.1). Вищенаведений Договір скріплений підписами обох сторін. Використання відповідачем предмету договору №2 підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт: -за січень 2020 року актом №1 від 31.01.2020 на суму 15100,00 грн.; -за лютий 2020 року актом №2 від 29.02.2020 на суму 8556,61 грн.; -за травень 2020 року актом №5 на суму 15100,00 грн.; -за червень 2020 року актом №6 від 30.06.2020 на суму 15100,00 грн.; -за липень 2020 року актом №7 від 31.07.2020 на суму 15100,00 грн.; -за серпень 2020 року актом №8 від 31.08.2020 на суму 15100,00 грн.; -за листопад 2020 року актом №11 від 30.11.2020 на суму 15100,00 грн.; -за грудень 2020 року актом №4 від 31.12.2020 на суму 15100,00 грн. Крім того, 02 січня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Каратай Валентином Семеновичем, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», як орендарем, був укладений Договір оренди № 2, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі за текстом - майно), найменування, характеристика (технічний стан тощо) Майна, яке передається в оренду, зазначаються в акті прийняття - передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.1). За умовами наведеного Договору оренди: - передача майна в оренду та повернення його орендодавцю здійснюється на підставі Акту приймання передачі (п. 2.1); - орендар розпочинає строкове платне користування Майном з 02.01.2021 року, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (п. 2.2); - даний Договір набирає чинності з моменту його підписання орендодавцем та орендарем і діє до 30.06.2021 року (п. 3.1); - закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 3.2); - вартість орендної плати за одне «Майно» складає: 503,33 грн за один день; 15 100,00 грн за один місяць (п. 4.2); - щомісячно Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.3); - у разі потреби (коли майно використовувалося не повністю поточний місяць, а лише його частину) оплата за використання майна береться за кожен день окремо, згідно акту приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід`ємною частиною вказаного договору (п. 4.4); - за неналежне виконання обов`язків відповідно до цього Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 6.1). Вищенаведений Договір скріплений підписами обох сторін. Використання відповідачем предмету договору №2 підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт: -за січень 2021 року актом №1 від 31.01.2021 на суму 15100,00 грн.; -за лютий 2021 року актом №2 від 28.02.2020 на суму 15100,00 грн.; -за березень 2021 року актом №3 від 31.03.2021 на суму 15100,00 грн.; -за квітень 2021 року актом №4 від 30.04.2021 року на суму 15100,00 грн.; -за травень 2021 року актом №5 від 31.05.2021 на суму 15100,00 грн.; -за червень 2021 року актом №6 від 30.06.2020 на суму 15100,00 грн.; Загальна сума користування рухомим майном позивача у зазначений період становить 90600,00 грн. 30 червня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Каратай Валентином Семеновичем, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», як орендарем, був укладений Договір оренди № 9, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі за текстом - майно), найменування, характеристика (технічний стан тощо) Майна, яке передається в оренду, зазначаються в акті прийняття - передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.1). За умовами наведеного Договору оренди: - передача майна в оренду та повернення його орендодавцю здійснюється на підставі Акту приймання передачі (п. 2.1); - орендар розпочинає строкове платне користування Майном з 01.07.2021 року, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (п. 2.2); - даний Договір набирає чинності з моменту його підписання орендодавцем та орендарем і діє до 31.12.2021 року (п. 3.1); - закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 3.2); - вартість орендної плати за одне «Майно» складає: 503,33 грн за один день; 15 100,00 грн за один місяць (п. 4.2); - щомісячно Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.3); - у разі потреби (коли майно використовувалося не повністю поточний місяць, а лише його частину) оплата за використання майна береться за кожен день окремо, згідно акту виконаних робіт (п. 4.4); - орендодавець має право розірвати договір письмово попередивши орендаря за 30 календарних днів (п. 5.4.2); - за неналежне виконання обов`язків відповідно до цього Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 6.1); Вищенаведений Договір скріплений підписами обох сторін. Актів здачі-приймання виконаних робіт за вказаним договором матеріали справи не містять. ОСОБА_1 09.09.2021 звернувся до Комунального підприємства «ОБРІЙ-ДКП» із заявою-попередженням, в якій вимагав від відповідача виконання вимог Договору, а саме проведення поточного ремонту орендованого автомобіля, підписання актів надання послуг, проведення звірки взаємних розрахунків, погашення заборгованості. У вказаній заяві-попередженні фізичною особою-підприємцем було також значено, що у випадку невиконання вказаних заходів, слід вважати цей лист попередженням про дострокове розірвання Договору. Зазначену заяву-попередження відповідач отримав засобами поштового зв`язку 10.09.2021, що вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та інформацією з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення (а.с. 47-50). Так, Договір індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021 було розірвано 09.10.2021, що є фактично останнім днем оренди індивідуально визначеного майна. Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією від 13.09.2021 щодо погашення наявної заборгованості, на яку відповідач не відреагував, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права. Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків. Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за укладеними між сторонами договорами оренди. Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства. Частиною 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно з ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об`єктом незалежно від результату господарської діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наявність заборгованості по грошовому зобов`язанню відповідача підтверджується поданими документами в справі, у зв`язку з чим судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про її наявність. Разом з тим, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині суми заборгованості відповідача перед позивачем. Так, як вбачається з наявних в матеріалах справи Актів звірки взаємних розрахунків між КП «Обрій-ДКП» і ФОП Каратай В.С., за період січень 2021 року серпень 2021 року, станом на 31.08.2021 заборгованість на користь ФОП Каратай В.С. становить 90700,00 грн. Вказаний Акт підписано сторонами по справі, заборгованість у вказаному розмірі відповідачем не заперечується та визнається. Судова колегія зазначає, що позивачем не надано, а матеріали справи не містять належних та достовірних доказів на підтвердження суми заборогованості відповідача саме в розмірі 120 329,97 грн. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів наявності іншої заборгованості, крім визнаної відповідачем та щодо якої було підписано Акт Взаємних розрахунків. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України). Водночас, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Так, з огляду на наявні в матеріалах докази, суд апеляційної інстанції зазначає про обґрунтованість позовних вимог Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича до Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП в частині стягнення 90700,00 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити. Відповідно до приписів ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 по справі №915/1594/21 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 по справі №915/1594/21 скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог в сумі 90700,00 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити. Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд надав невірну оцінку обставинам справи, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведено та виклав у рішенні висновки, які не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову, з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати за розгляд апеляційної скарги розподіляються відповідно задоволеним вимогам. Керуючись ст.ст. 129, 253, 269, 270, 275, 277 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 по справі №915/1594/21 задовольнити. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 по справі №915/1594/21 скасувати частково. Викласти рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 по справі №915/1594/21 в наступній редакції: «Задовольнити частково позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича до Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП про стягнення коштів. Стягнути з Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП (ЄДРПОУ: 30083573, 54050, м.Миколаїв, вул.Вітрильна, 6) на користь Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість в розмірі 90700,00 грн. В іншій частині позовних вимог Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича до Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП відмовити. Стягнути з Комунального підприємства ОБРІЙ-ДКП (ЄДРПОУ: 30083573, 54050, м.Миколаїв, вул.Вітрильна, 6) на користь Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1710,89 грн. судового збору за подання позовної заяви. Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ." Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя: Н.М. Принцевська Судді: Г.І. Діброва С.І. Колоколов