Постанова Київський апеляційний суд № 361/5717/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 361/5717/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2346/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б. суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М., за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року, постановлену під головуванням судді Петришин Н.М., у справі заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполь Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - в с т а н о в и в : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6578, вчинений 03 листопада 2018 року приватним нотаріусом КМНО Швець Р.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 399 148, 65 грн., таким, що не підлягає виконанню (а.с. 2-11). Разом із позовом позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила вжити заходи забезпечення вищевказаного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 03 листопада 2018 року, зареєстрованого за № 6578, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 399 148, 65 грн., яке здійснюється у виконавчому провадженні № 66993258 від 01 жовтня 2021 року відкритого головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполь Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). В обґрунтування заяви посилалась на те, що вказаний виконавчий напис вчинено з істотними порушеннями вимог чинного законодавства. На підставі вищевказаного виконавчого напису головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Капустинською О.А. 01 жовтня 2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 66993258. Отже, існує ризик того, що із заробітної плати ОСОБА_1 у примусовому порядку буде стягнуто кошти на підставі оскаржуваного виконавчого напису та спричинить їй матеріальний збиток (а.с. 29-31). Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим 03 листопада 2018 року приватним нотаріусом КМНО Швець Р.О., зареєстрованим у реєстрі за № 6578 у виконавчому провадженні № 66993258 (а.с. 33-35). Не погодившись з ухвалою районного суду, 14 листопада 2022 року представник АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Білоус А.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову (а.с. 46-53). В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказував, що судом не дотримано ч. 2 ст. 149 ЦПК України, оскільки не зазначено жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що свідчить про незаконність та необґрунтованість ухвали суду. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважає, що ухвала суду є такою, що відповідає вимогам законодавства та суті справи (а.с. 72-75). У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , її представник - адвокат Грибова І.В. заперечували проти скарги і просили її відхилити. Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Апелянт АТ КБ «Приватбанк» був повідомлений 02 лютого 2023 року врученням повідомлення уповноваженій особі про що свідчить відмітка працівників пошти про вручення поштового відправлення та витяг часу перевірки статусу відстеження рекомендованого поштового відправлення (а.с. 66-68, 79-81). Наведені обставини свідчать, що апелянт АТ КБ «Приватбанк», який звернувся до апеляційного суду із скаргою, завчасно і належним чином був повідомлений про розгляд справи апеляційним судом і мав цікавитись рухом справи в суді апеляційної інстанції за поданою ним скаргою. Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, « Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06). Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що предметом заявлених вимог є визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 6578, вчинений 03 листопада 2018 року приватним нотаріусом КМНО Швець Р.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 399 148, 65 грн. таким, що не підлягає виконанню. Встановлено, що 01 жовтня 2021 року головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполь Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Капустинською О.А. було відкрито виконавче провадження № 66993258 з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса № 6578 від 03 листопада 2018 року (а.с. 15-16). Постановою державного виконавця від 01 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № 66993258 було накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/витрат виконавчого провадження, штрафів 443 163,52 грн. (а.с. 19-20). На обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що між сторонами виник спір щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки може бути стягнуто кошти з її заробітної плати. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). За роз`ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернуто стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є співмірним з заявленими позовними вимогами та наявні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами у справі виник спір щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, достатньо обґрунтовано вважав, що стягнення коштів чи відчуження майна позивача в порядку виконання спірного виконавчого напису може позбавити останнього ефективного захисту у межах розгляду цієї справи, вирішення якої у разі виконання виконавчого напису та відчуження майна, фактично втратить правовий сенс. Такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, є співмірним із заявленими позивачем вимогами позовної заяви, оскільки обмежує відповідача лише у стягненні коштів чи майна з позивача до вирішення спору по суті та ухвалення рішення у справі. Слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому не підлягає скасуванню. Інші доводи цих висновків не спростовують, не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів їх відхилила. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 17 лютого 2023 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова В.М. Ратнікова