Постанова 4811 № 461/240/20

Справа № 461/240/20 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А. Провадження № 22-ц/811/3080/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: судді-доповідача: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бурка В.В.» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Кукси Д.А. від 11 червня 2021 року у справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Замараєва Р.М. про стягнення моральної шкоди, - в с т а н о в и л а : рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2021 року в задоволенні позову У задоволенні позову представника фермерського господарства «Бурка Віталія Володимировича» Бурки Валерія Володимировича до Прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Р. Замараєва про стягнення моральної шкоди відмовлено повністю. Вказане рішення оскаржило ФГ «Бурка В.В.». Постановою Львівського апеляційного суду від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2021 року скасовано, провадження у справі закрито. Постановою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2022 року скасовано. Справу № 461/240/20 направлено до апеляційного суду для продовження розгляду. В апеляційній скарзі представник ФГ «Бурка В.В.» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що на підставі ст. 56 Конституції України має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Зазначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності, незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду відшкодовується на загальних підставах. Вказує, що незаконність дій Прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Замараєва Р.М. встановлено ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2020 року. Вважає, що судом першої інстанції не надано належного обґрунтування підстав відхилення доводів його позовної заяви та поданих ним доказів на підтвердження позовних вимог. Окрім цього, в апеляційній скарзі ФГ «Бурка В.В.» просить залучити Державу України в особі Державної казначейської служби України, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та вирішити питання щодо звернення до Конституційного Суду України через Верховний Суду з поданням щодо тлумачення ст. 56 Конституції України, а саме чи фермерське господарство має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб Львівської обласної прокуратури України. Чи може дане право бути обмежене, у яких випадках, на підставі яких норм Конституції України. Що стосується клопотання ФГ «Бурка В.В.» про залучення Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, то в задоволенні такого слід відмовити, зважаючи на те, що позивачем не вмотивовано належним чином, як рішення у даній справі вплине на права та законні інтереси Державної казначейської служби України, що представлятиме Державу Україну. Окрім цього, таке клопотання не заявлялось позивачем в суді першої інстанції та позивачем не вказано, що перешкоджало йому звернутися до суду першої інстанції з таким клопотанням. Також, слід вважати, що таке клопотання спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи. Що ж до клопотання ФГ «Бурка В.В.» про вирішення питання щодо звернення до Конституційного Суду України через Верховний Суду з поданням щодо тлумачення ст. 56 Конституції України, а саме чи фермерське господарство має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб Львівської обласної прокуратури України. Чи може дане право бути обмежене, у яких випадках, на підставі яких норм Конституції України, то таке до задоволення не підлягає зважаючи на те, що в даному випадку немає підстав вважати, що норми матеріального права, які підлягають застосуванню у даних правовідносинах (на які посилається позивач), суперечать Конституції України та є необхідність у застосуванні норм Конституції України як норм прямої дії при цьому не застосувавши норми матеріального права. Відповідно у даному випадку безпідставним є і посилання позивача на рішення ЄСПЛ у справі «Богатова проти України» від 7.10.2010 року №5231/04, оскільки у такому йшлося про нерозгляд аргументів заявниці про невідповідність її пенсії нормам Конституції України у даному ж випадку позивачем не наведено аргументів про суперечності у нормах закону, яким регулюються дані правовідносини та нормами Конституції. Відповідно до ч.6 ст. 10 ЦПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення клопотань ФГ «Бурки В.В.» у даній справі за наведених в них мотивів, немає. Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 22, 23, 1166, 1174 ЦК України, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що 23.04.2020 року за вих. номером №31 на адресу Генерального прокурора України позивач направив заяву про кримінальне правопорушення в якій було в тому числі вказано, що необхідно відкрити кримінальне провадження за ст. 366, 375 КК України відносно судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 який зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересів служби при розгляді позовної заяви фермерського господарства, порушуючи вимоги щодо неупередженого розгляду позовів, шляхом внесення в офіційні документи завідомо неправдивої інформації постановив завідомо неправосудне додаткове рішення від 11.04.2017 року по справі №454/1101/16-ц в результаті чого мав намір нанести шкоду фермерському господарству в сумі 15 000 грн. Листом від 18.05.2020 року №15/4/1-3839-20 прокурор Р.Замараєв повідомив, що ними розглянуто звернення ФГ «Бурки В.В.» та вважає, що підстави для прийняття та внесення відомостей по даному зверненні до ЄРДР та відповідно зобов`язання вчинити такі дії відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2020 року по справі №461/4006/20м скаргу ФГ «Бурки В.В.» задоволено частково. Зобов`язано уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути заяву представника фермерського господарства - Бурки Валерія Володимировича про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2020 року. Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що суду не надано достатніх належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували наявність завданої позивачу моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Тому в позові слід відмовити. Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції немає. Висновки суду відповідають обставинам, що мають значення для справи, вимогам закону. У січні 2021 року Фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулося в суд з позовом до Прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Замараєва Р.М., у якому просило: - стягнути з Прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Замараєва Р.М. в користь ФГ «Бурки В.В.» кошти в сумі 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди в результаті незаконних дій прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Замараєва Р.М., що спричинило приниження честі, гідності, ділової репутації. В обґрунтування позовних вимог, покликалися на те, що звернулися до органів прокуратури із заявою про відкриття кримінального провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366, 375 КК України відносно судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 за ухвалення завідомо неправосудного додаткового рішення від 11 квітня 2017 року у справі № 454/1101/16-ц, в якій просив визнати Фермерське господарство «Бурка В.В.» потерпілою стороною. Прокуратура Львівської області відмовила у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у зв`язку з тим, що у зверненні не зазначені обставини, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2020 року зобов`язано уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення (злочину) посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути заяву представника Фермерського господарства «Бурка В.В.» - ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 23 квітня 2020 року та повідомити заявника про результати її розгляду. Стверджує, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2020 року грубе порушення Конституції України та норм КПК України Прокурором першого відділу процесуального керівництва управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Замараєва Р.М., що полягало у невиконанні посадових обов`язків, внаслідок чого йому завдано моральної шкоди. Зазначає, що закони України не обмежують розмір стягнення моральної шкоди, а тому адекватною компенсацією завданої йому шкоди, буде відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, 23.04.2020 року за вих. номером №31 на адресу Генерального прокурора України позивач направив заяву про кримінальне правопорушення в якій було в тому числі вказано, що необхідно відкрити кримінальне провадження за ст. 366, 375 КК України відносно судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 який зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересів служби при розгляді позовної заяви фермерського господарства, порушуючи вимоги щодо неупередженого розгляду позовів, шляхом внесення в офіційні документи завідомо неправдивої інформації постановив завідомо неправосудне додаткове рішення від 11.04.2017 року по справі №454/1101/16-ц в результаті чого мав намір нанести шкоду фермерському господарству в сумі 15 000 грн. Листом від 18.05.2020 року №15/4/1-3839-20 прокурор Р.Замараєв повідомив, що ними розглянуто звернення ФГ «Бурки В.В.» та вважає, що підстави для прийняття та внесення відомостей по даному зверненні до ЄРДР та відповідно зобов`язання вчинити такі дії відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2020 року по справі №461/4006/20м скаргу ФГ «Бурки В.В.» задоволено частково. Зобов`язано уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути заяву представника фермерського господарства - Бурки Валерія Володимировича про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2020 року. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Також, відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» №4 від 31.03.1995 року обов`язковому доведенню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні. Крім цього, згідно змісту п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Зважаючи на наведене при вирішенні даного спору про стягнення моральної шкоди слід встановити: факт заподіяння позивачу шкоди, суть якої повинна полягати у приниженні ділової репутації позивача; протиправність діяння відповідача (відповідачів); наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача (відповідачів). При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами. Згідно змісту п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Виключення становить надане в статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" поняття ділової репутації, яка визначається як сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон. Зважаючи на вказане позивачу слід було б навести обставини та подати докази, які б вказували та підтверджували те, яким чином принижено його (ФГ «Бурка В.В.») ділову репутацію при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження та в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода. Дійсно, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2020 року по справі №461/4006/20м скаргу ФГ «Бурки В.В.» задоволено частково та зобов`язано уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути заяву представника фермерського господарства - Бурки Валерія Володимировича про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2020 року. Представник ФГ «Бурка В.В.» вказує на те, що ФГ «Бурка В.В.» було спричинено моральну шкоду, яка полягала у приниженні ділової репутації у зв`язку з порушенням прав, було порушено нормальні ділові зв`язки через неможливість продовження активної підприємницької діяльності для забезпечення діяльності фермерського господарства, порушено стосунки з оточуючими людьми так як всі родичі та знайомі глузують, стверджуючи, що фермерське господарство не веде свою діяльність в межах закону, адже кожне рішення органу державної влади, яке відмовляє в задоволенні вимог говорить, що вимоги фермерського господарства незаконні. Однак належних та допустимих доказів про те, що діями прокурора Замараєва Р.М. принижено ділову репутацію ФГ «Бурка В.В.» та відповідно спричинено моральну шкоду позивачем не подано та судом відповідно не здобуто. Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, що на думку позивача спричинена приниженням честі та гідності позивача, то у цій частині така теж до задоволення не підлягає, оскільки як вбачається із наведених вище норм матеріального права та роз`яснень щодо їх застосування такі поняття не стосуються юридичних осіб, яким є позивач, а притаманні лише фізичній особі. Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : у задоволенні клопотання Фермерського господарства «Бурка В.В.» про залучення Держави України в особі Державної казначейської служби України, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача відмовити. У задоволенні клопотання Фермерського господарства «Бурка В.В.» провирішення питання щодо звернення до Конституційного Суду України через Верховний Суду з поданням щодо тлумачення ст. 56 Конституції України відмовити. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» залишити без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 16 лютого 2023 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра