LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824757/41205/21-ц

від 31.01.2023 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2023року місто Київ Справа № 757/41205/21-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/27/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді Желепи О. В. суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф. за участю секретаря судового засідання Вєтчінової О. О. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року (ухвалене у складі судді Ільєвої Т. Г., повне судове рішення складено 19.08.2022) у справі за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей з позбавленням батьківських прав та стягнення аліментів ВСТАНОВИВ У серпні 2021 року Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, звернулася до суду з позовом, згідно вимог якого просить суд: - відібрати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у гр. ОСОБА_1 та у гр. ОСОБА_2 , з позбавленням їх батьківських прав. - відібрати малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у гр. ОСОБА_1 , з позбавленням її батьківських прав. - стягнути з матері - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ - НОМЕР_1 та батька гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 пункту 2 статті 182 Сімейного кодексу України). - сягнути з матері - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , аліменти на користь її малолітньої дитини ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 пункту 2 статті 182 Сімейного кодексу України). Позов обґрунтований тим, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення дітям належних умов життя та виховання. Вважають, що позбавлення відповідачів батьківських прав буде відповідати інтересам дітей. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року відмовлено у задоволені позову. Не погоджуючись з таким рішенням суду Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при ухвалені оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував що родина ОСОБА_1 перебуває в полі зору Служби у справах дітей та сім`ї Печорської районної в місті Києві державної адміністрації з 2017 року з приводу ведення матір`ю дітей аморального способу життя, зловживання спиртними напоями, ухилення від батьківських обов`язків. Посилається на те, що зі слів старшої доньки мати зловживає алкогольними напоями та нецензурною лексикою. Крім того, більшість часу діти прожили з бабусею, у зв`язку з веденням матір`ю аморального способу життя. Звертають увагу суду, що мати станом на час подання апеляційної скарги не працює, доходу на утримання дітей не має. Більше того, відповідно до листа Національної поліції України ГУНП в м. Києві Печерського УП на гр. ОСОБА_1 05 липня 2022 року складено дві адміністративні постанови за ч. 1 ст. 178 та ч. 1 ст. 175-1 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді/куріння тютюнових виробів у заборонених місцях). Щодо батька вказують, що інформації щодо нього Служба не мала, на виклики він не з`являвся. З 2017 року по травень 2022 року до Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із заявами та поясненнями не звертався, на запрошення - не реагував. Лише у травні 2022 року звернувся із заявою про надання дозволу на зустріч з донькою ОСОБА_3 . Повідомив, що готовий забрати доньку в нову сім`ю, однак донька не знайома з його новою дружиною та їх спільною дитиною, а також що він перебуває в лавах ЗСУ та часу на доньку у нього не буде. Документи які б підтверджували його участь у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини - не надав. Зазначає, що службова характеристика, характеризує ОСОБА_2 як військовослужбовця, а не батька. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали. Як вбачається з матеріалів справи, учасники справи своїм правом щодо подачі відзиву не скористались. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримала. Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів ОСОБА_5 доводи скарги заперечували. За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О. В., пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції). Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Виходячи зі змісту частини першої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно частиною другою ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. У відповідності до вимог ст.165 СК України, право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Статтею 170 Сімейного кодексу України передбачено, що у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування має право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків або одного із них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. Відмовляючи у задоволенні позову суд вважав встановленими такі обставини. 27.02.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2015 року розірвано. В шлюбі відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої являється ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_2 . Також, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_1 , матір`ю якої являється ОСОБА_1 . Відомості про батька малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Діти проживають та зареєстровані разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Наказом від 02.11.2020 року № 88 В.о. начальника Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації малолітню ОСОБА_3 , поставлено на облік служби, у зв`язку з тим, що дитина, проживає у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Наказом від 02.11.2020 року № 89 В.о. начальника Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації малолітню ОСОБА_1 , поставлено на облік служби, у зв`язку з тим, що дитина, проживає у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Так, листом від 03.12.2020 року, за підписом начальника СЮП ВП Печерського УП ГУНП в м. Києві Демяненка В., повідомлено, що сектором ювенальної превенції відділу превенції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в ході проведеної перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 1989 р.н., домашнього насильства по відношенню до своїх малолітніх дітей не вчиняла. Окрім іншого, під час судового розгляду встановлено, що 21.07.2021 року до Печерського УГІ ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , (тел.: НОМЕР_2 ) проживає: АДРЕСА_2 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , донька гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , (тел.: НОМЕР_3 ) неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до своїх малолітніх дітей (онуків заявниці) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 . Під час перевірки гр. ОСОБА_7 , за місцем проживання було встановлено, що в квартирі брудно, розкидане взуття та одяг, підлога захаращена сміттям, відчувається неприємний запах, продукти харчування в невеликій кількості, ванна кімната в аварійному стані, квартира потребує ремонту, умови для проживання м/л дітей відсутні. Гр. ОСОБА_8 перебувала у стані алкогольного сп`яніння. З гр. ОСОБА_9 було проведено профілактичну бесіду, щодо належного виконання своїх батьківських обов`язків відносно дітей та складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП. 21 липня 2021 року, на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 478 та № 479 «Про відібрання дитини» - відібрано малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у гр. ОСОБА_1 та у гр. ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у гр. ОСОБА_1 . В судовому засідання ОСОБА_6 , як свідок пояснила, що її повідомлення до Печерського УП ГУНП у м. Києві мало досить суб`єктивний характер, оскільки підґрунтям вказаного повідомлення були її ревнощі, насправді її донька не зловживає алкогольними напоями та належним чином займається вихованням своїх дітей, тобто її внуків. На виконання листа Служби у справах дітей сім`ї Печерської районної м. Києві Державної адміністрації від 31.05.2021 № 105/78-912 щодо малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адміністрація КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва зазначила, що діти спостерігаються в амбулаторії 11 КНП «ЦПМСД» Печерського району м. Києва. Декларація з лікарем-педіатром ОСОБА_10 . Окрім іншого повідомлено, що дитина ОСОБА_1 періодично хворіє простудними захворюваннями. Дитина ОСОБА_3 в жовтні 2020 р. знаходилась на санаторно-курортному лікуванні. Діти регулярно проходять медичне обстеження. Діти привиті із порушенням Календаря щеплень. Відмова матері від профілактичних щеплень. Рекомендації лікаря мати виконує. Так, відповідно до характеристики Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», виданої ОСОБА_1 , вбачається, що під час проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від сусідів прилеглих квартир, мешканців будинку та працівників міліції скарг щодо незадовільної поведінки гр. ОСОБА_11 до ЖЕД «Печерськжитло» не надходило. ОСОБА_8 за освітою педагог, проте працює продавцем . Окрім цього, відповідно до довідки від 30.06.2022, виданої ОСОБА_11 , вбачається, що вона пройшла курс протиалкогольного лікування з використанням препарату, який хімічно несумісний з алкоголем. Також судом встановлено, що відповідно до наданої службової характеристики відповідач ОСОБА_12 займає посаду механіка - водія - кранівника обслуги реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 . За час проходження служби на займаній посаді солдат ОСОБА_2 зарекомендував себе, як військовослужбовець, який завжди добросовісно відноситься до виконання наказів та розпоряджень командирів, службові стосунки з начальниками будує вірно. Веде себе спокійно, не схильний до конфліктів. У конфліктні ситуації не вступав. Статути Збройних Сил України, нормативні документи підготовки знає на достатньому рівні. Підвищує особисті професійні знання та навички. Посаду опанував добре. Задачі які ставляться виконує своєчасно. Витриманий по відношенню до старших та начальників, зберігає службову субординацію, гідно відстоює свою точку зору. Розумну ініціативу проявляє: Українську мову знає достатньо, на критику та зауваження реагує адекватно, правильні висновки робити вміє. Здатний критично оцінювати свою діяльність. За характером врівноважений. Фізично підготовлений добре. Стан здоров`я добрий. Суд першої інстанції на підставі наданих суду доказів встановив, що матір піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створює умови для отримання дітьми освіти. При вивченні особи батьків, судом встановлено, що за місцем проживання матір характеризується позитивно, батько за місцем служби також характеризується позитивно, обоє батьків працюють. Судом встановлено, що матір не тільки не ухиляється від обов`язку по вихованню дітей, а навіть вчиняє активні дії, спрямовані на повноцінне відновлення батьківських прав. Судом не встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не намагаються облаштувати належні умови для повноцінного розвитку дітей, забезпечити їх необхідним, не виявляють турботи. Суд також констатував, що позивачем жодним чином не обґрунтовано вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем ЗСУ, і саме через це не може брати активної участі у вихованні своєї дочки. Виходячи з наведеного, та враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дітей, та за відсутності доказів на підтвердження наявності обставин, які б дали підстави прийти до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав відповідачів , суд встановив що розрив сімейних зв`язків батьків та дітей не буде відповідати найкращим інтересам дітей. Дослідивши наявні в справі докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду про відсутність підстав для відібрання дітей від батьків з позбавленням їх батьківських прав відповідають таким обставинам та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги представника служби у справах дітей про те, що сім`я ОСОБА_13 знаходиться в полі зору служби з 2017 року є безпідставні. Суду були надані докази про те, що на облік діти були поставлені в службі з листопада 2020 року за зверненням їх бабусі, яка в суді повідомила, що вона оговорила свою дочку, через складні стосунки з нею та ревнощі. 21 липня 2021 року до поліції надійшло звернення від бабусі дітей ОСОБА_6 , з приводу не належного виконання її дочкою обов`язків та зловживання нею спиртними напоями. В цей же день службою у справах дітей був проведений рейд під час якого було встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 перебувала в квартирі в стані алкогольного сп`яніння з невідомими чоловіками, які агресивно поводили себе по відношенню до представників комісії , і комісія прийшла до висновку, що перебування дітей з матір`ю є небезпечним, а тому звернулась з клопотанням про відібрання дітей. Інших доказів, які б свідчили про те, що проживання дітей з матір`ю є для них небезпечним матеріали справи не містять. Колегія суддів також звертає увагу, що служба у справах дітей по факту перевірки 21 липня 2021 року провела профілактичну бесіду з матір`ю і тут же подала подання про відібрання дітей, а 28 липня 2021 року вже звернулась з позовом про позбавлення батьківських прав. Суд надав належну оцінку наданим доказам , та дійшов обґрунтованого висновку, що відібрання дітей у батьків з позбавленням їх батьківських прав не буде відповідати найкращим інтересам дітей. Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року). Матеріалами справи не підтверджено ні систематичне не виконання батьківських обов`язків, ні загроза для життя та здоров`я дітей, в разі залишення проживання їх з матір`ю. Подання позову, щодо позбавлення батьківських прав батька, який проходить службу в ЗСУ взагалі є не зрозумілим. Посилання лише на те, що батько не бере фінансової участі в утриманні дочки не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав. При цьому суд враховує, що той з батьків з ким проживає дитина, має право звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на її утримання . Доводи апеляційної скарги про те, що після ухвалення рішення мати втратила роботу і не має коштів на утримання дітей не можуть впливати на законність ухвалення рішення оскільки, апеляційний суд перевіряє законність рішення на час його ухвалення та за тими доказами і обставинами, які існували до вирішення спору. Матеріалами справи підтверджено, що на час вирішення спору в районному суді і мати і батько дітей працювали. Доводи апеляційної скарги та посилання на те, що старша дитина пояснювала, що мати зловживає спиртними напоями, після чого нецензурно лається не є достатніми підставами для відібрання дітей від матері з позбавленням її батьківських прав. Крім того суд вірно врахував, що мати пройшла відповідний курс лікування. Доводи апеляційної скарги про те, що не зважаючи на те, що мати дітей пройшла курс лікування від алкоголю, щодо неї знову було складено адміністративні протоколи про розпивання спиртними напоями, колегія суддів не приймає, так як вони є недоведеними. Відповідно до постанови від 26 червня 2022 року, ОСОБА_14 притягувалась до відповідальності за порушення шуму, а не за зловживання спиртними напоями. Доводи апеляційної скарги з приводу необхідності позбавити батьківських прав батька, через те, що він не з`являвся на виклики до служби і лише в травні звернувся з заявою про зустріч з дочкою, а також з врахуванням того, що він не може виконувати свої обов`язки через знаходження на службі, колегія суддів відхиляє, оскільки такі обставини не свідчать про ухилення батька від виконання своїх обов`язків. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про недоведеність факту ухилення батьків від виконання їх обов`язків. За відсутності в справі доказів, що діти проживаючи з матір`ю перебувають в небезпечному для їх життя та неблагополучному для їх розвитку середовищі, ухвалення рішення про відібрання дітей з позбавленням батьківських прав не буде відповідати їх найкращим інтересам. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення Повний текст постанови складено 15 лютого 2023 року. Головуючий: О.В. Желепа Судді В.А. Кравець О.Ф. Мазурик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»