Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/12695/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 р. Справа № 440/12695/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бершова Г.Є., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, по справі № 440/12695/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Енергетичної митницї Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ 11.10.2021 адвокат Козачук О.А., здійснюючи представництво інтересів Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - ПАТ "Укртатнафта", Товариство), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці Держмитслужби, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у ненаданні за заявою ПАТ "Укртатнафта" від 26.03.2021 №72/09-94и дозволу на внесення змін до митної декларації ІМ40ДЕ №UA903260/2019/000081 шляхом заповнення, оформлення та передачі до органів державної податкової служби аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення про митні декларації; - зобов`язати Енергетичну митницю Держмитслужби надати дозвіл на внесення змін до митної декларації ІМ40ДЕ №UA903260/2019/000081 згідно із заявою ПАТ "Укртатнафта" від 26.03.2021 №72/09-94и та заповнити, оформити і передати до органів державної податкової служби аркуш коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення про митні декларації. Підстави звернення до суду позивач пов`язує з обставинами протиправної бездіяльності відповідача, яка виявилася у нерозгляді заяви Товариства про надання дозволу на внесення змін до митної декларації, право на подання якої встановлене статтею 269 Митного кодексу України та пунктом 33 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №

450. Заява подавалася Товариством з приводу внесення змін до граф 44, 47 та В митної декларації для скасування спеціального мита в розмірі 1,75% від митної вартості товару - суміші бутану та пропану походженням зі Сполучених Штатів Америки. Необхідність подачі цієї заяви була зумовлена тим, що на момент митного оформлення товару оригіналів сертифікатів про походження бутану та пропану позивач у своєму розпорядженні не мав, а вже після завершення процедури митного оформлення продавець товару компанія "NORDWIND TRADE SA" надала ПАТ "Укртатнафта" оригінали сертифікатів про походження пропану та бутану, які були передані позивачем на Митний пост "Південний". Після цього позивач 26.03.3021 звернувся до відповідача з вищевказаною заявою, у відповідь на яку відповідач 14.04.2021 письмово повідомив про відсутність сертифікату про походження товару "Суміш газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутан)", задекларованого у митній декларації. Але наведена у цій відповіді інформація, на думку позивача, свідчить лише про намір відповідача ухилитися від виконання обов`язків, покладених на митний орган пунктом 37 Положення №450. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року по справі № 440/12695/21 позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Енергетичної митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення від 19 квітня 2022 року по справі № 440/12695/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Апеляційна скарга вмотивована твердженнями відповідача про те, що ним надано належний пакет документів для митного оформлення товару «Суміш газів вуглеводних скраплених (пропан-бутан)» для визначення країни походження товару США. Вважає, що сертифікат якості бутану та сертифікат якості пропану підтверджують країну походження товару «Суміш газів вуглеводних скраплених (пропан-бутан)» США. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційну скаргу належить частково задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 26.03.2021 уповноважений представник ПАТ "Укртатнафта" Телятник О.В. звернувся до начальника Енергетичної митниці Держмитслужби із заявою за №72/09-94и, в якій просив надати Товариству дозвіл на внесення змін до митної декларації ІМ40ДЕ №UA903260/2019/000081. Ці зміни стосувалися доповнення графи 44 митної декларації відомостями про сертифікати про походження товару, а також виключення з графи 47 та графи В відомостей про спеціальне мито для товарів походженням з російської федерації з відповідним коригуванням суми ПДВ. Цьому передували наступні обставини. 04.09.2019 між компанією "NORDWIND TRADE SA" (Швейцарія) - продавець та ПАТ "Укртатнафта" - покупець був укладений контракт №945/14/2118, за умовами пунктів 1-4 якого продавець зобов`язався поставити для Товариства скраплені вуглеводневі гази (суміш пропану-бутану) в кількості 6100 метричних тонн у вакуумі (+/- 10%), одним лотом, виробництва США, на умовах постачання СІF порт Одеса (а.с. 21-23). На підтвердження кількісних та якісних характеристик суміші пропану та бутану, країни походження вказаної суміші та її компонентного складу продавцем був наданий пакет документів, які свідчать про те, що у серпні 2019 року в порту Х`юстон (штат Техас, США) на борт LPG-танкера "GLOBE ATLAS" у різні резервуари були навантажені компоненти суміші: бутан та пропан (з незначною кількістю (до 5 мас.%) супутніх вуглеводнів етану, пропілену, ізобутану, ізобутилену, тощо). На вказані компоненти (бутан та пропан) Морською Комерційною палатою видані сертифікати походження товару, згідно з якими бутан та пропан мають американське походження. 06.08.2019 на борт судна був завантажений пропан в кількості 2128,883 метричних тонн у вакуумі, виробництва США, з якісними показниками відповідно до сертифікату лабораторних аналізів, виданого лабораторією АmSpec (США), що підтверджується коносаментом (Bill of lading) від 06.08.2019, сертифікатом походження товару (Certificate of origin) від 06.08.2019 та сертифікатом лабораторних аналізів (Certificate of analysis) від 07.08.2019. 09.08.2019 на борт судна був завантажений бутан в кількості 35995,174 метричних тонн у вакуумі, виробництва США, з якісними показниками відповідно до сертифікату лабораторних аналізів, виданого лабораторією АmSpec (США), що підтверджується коносаментом (Bill of lading) від 09.08.2019, сертифікатом походження товару (Certificate of origin) від 09.08.2019 та сертифікатом лабораторних аналізів (Certificate of analysis) від 09.08.2019. 05.09.2019 в порту Лімассол (Кіпр) на борту LPG-танкера "GLOBE ATLAS" з метою отримання суміші пропану та бутану в кількості 6100 метричних тонн у вакуумі здійснено змішування бутану і пропану в пропорції 69,90 мас.% бутану та 30,10 мас.% пропану відповідно до сертифікату лабораторних аналізів, виданого лабораторією АmSpec (Certificate of analysis) від 05.09.2019. Того ж дня отримана суміш бутану та пропану (LPG Міх) була перевантажена з борту LPG-танкера "GLOBE ATLAS" на борт LPG-танкера "LADY BOWER", що підтверджується сертифікатом перевантаження (Transshipment certificate). Змішування проводилося на підставі положень Інструкції INTERTANKO по змішуванню / переміщенню LPG вантажів на борту газових перевізників, 2016. На виконання вимог абзацу (d) пункту 1 Положення INTERTANKO по змішуванню вантажів з Пропаном і Бутаном (додаток 2 до Інструкції INTERTANKO по змішуванню / переміщенню LPG вантажів на борту газових перевізників, 2016) після закінчення процедури змішування підписано новий коносамент (Bill of lading) від 05.09.2019, згідно з яким в порту Лімассол (Кіпр) на борт LPG-танкера "LADY BOWER" була завантажена суміш бутану та пропану (LPG Міх) в кількості 6144,506 метричних тонн у вакуумі для доставки до порту Одеса (Україна). 12.09.2019 Товариство звернулося до Енергетичної митниці із запитом №72/09-548н щодо можливості класифікації країни походження суміші газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутану) на підставі сертифікатів походження компонентів даної суміші бутану та пропану. На вказаний запит позивач отримав митну консультацію (як за висновком суду першої інстанції) від 11.10.2019 №3440/10/28-70-19-2, яка втім за висновком суду апеляційної інстанції є інформаційним листом, відповідно до якого для підтвердження країни походження товару "LPG Міх" під час здійснення митного оформлення необхідне подання сертифікату про походження саме цього товару, а не сертифікату про походження компонентів, які використані при виробництві даного товару. Поряд з цим, зважаючи на відсутність окремого сертифікату походження суміші бутану та пропану, отриманої на борту LPG-танкера "GLOBE ATLAS" у територіальних водах Кіпру, Товариство 12.09.2019 подало попередню, а 17.09.209 додаткову митні декларації за формою МД-2, в яких вказало надходження на митну територію України 6144,506 метричних тонн (графа 38 декларації) суміші скраплених вуглеводневих газів (пропан-бутану) (графа 31 декларації), країна відправлення Кіпр (графа 15 декларації), країна походження US (графа 24 декларації). 13.09.2019 в порту Одеса компанією ІП "СЖС Україна" були відібрані проби товару, що надійшов на борту LPG-танкера "LADY BOWER" та складено паспорт якості від 16.09.2019 №ОD19-00212.001, згідно з яким суміш скраплених вуглеводневих газів складається з бутану (68,46 мас.%), пропану (28,24 мас.%) та супутніх вуглеводнів (3,30 мас.%). 15-17.09.2019 товар "LPG Міх" був розвантажений з LPG-танкера "LADY BOWER", що підтверджується Генеральним актом від 17.09.2019. Позивач для допущення товару у вільний оборот на митній території України оформив суміш бутану та пропану як товар, щодо якого неможливо достовірно встановити країну походження та, як наслідок, сплатив спеціальне мито в розмірі 1,75 % від митної вартості товару, що становить 1036717,23 грн. Вказані обставини були встановлені судами в ході розгляду справи №440/609/20 за позовом ПАТ "Укртатнафта" до Енергетичної митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування консультації, а тому приймаються судом до уваги при розгляді справи №440/12695/21 як такі, оскільки відображають фактичну картину взаємовідносин між позивачем та відповідачем, за наслідками яких сформувалися правовідносини, що складають предмет спору у цій справі. Не погоджуючись з митною, як на думку ПАТ "Укрнафта", консультацією від 11.10.2019 №3440/10/28-70-19-2, Товариство свого часу зверталося до суду з вимогами про визнання її протиправною та скасування, а також зобов`язання Енергетичну митницю надати ПАТ "Укртатнафта" нову консультацію з урахуванням висновків суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 у справі №440/609/20 позов ПАТ "Укрнафта" задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував консультацію Енергетичної митниці ДФС від 11.10.2019 №3440/10/28-70-19-2 з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи щодо визначення країни походження суміші газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутану). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Однак постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі №440/609/20 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову. Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Скасовуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 у справі №440/609/20, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстав для розгляду листа ПАТ "Укрнафта" від 12.09.2019 №72/09-548н, як звернення з надання консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи немає, а тому висновок суду першої інстанції про визнання листа Енергетичної митниці ДФС від 11.10.2019 №3440/10/28-70-19-2 митною консультацію є хибним. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про відмову з боку митного органу в отриманні дозволу на внесення змін до графи 47 митної декларації за формою МД-2 типу ІМ40ДЕ на звернення ПАТ "Укрнафта" від 03.07.2020 № 72/09-365, з посиланням на лист Енергетичної митниці ДФС України від 11.09.2019 № 3440/10/28- 70-19-2, не позбавляють ПАТ "Укртатнафта" права звернення до суду з позовом про оскарження такої відмови. Реалізуючи це право, ПАТ "Укртатнафта" 26.03.2021 звернулося до Енергетичної митниці із заявою №72/09-94и, в якій Товариство повідомило митний орган про наявність підстав для внесення змін до графи 44, графи 47 та графи В Митної декларації №UA903260/2019/000081 в частині: 1. доповнення переліку поданих документів сертифікатами про походження пропану №CHARTER REF # VI-E19-0395 від 06.08.2019 та бутану №CHARTER REF # VI-E19-0396 від 09.08.2019; 2. незастосування та повернення сплаченого спеціального мита в розмірі 1,75% від митної вартості товару (1 036 717,23 грн); 3. коригування податкових зобов`язань з ПДВ та повернення переплати (а.с. 10-12). Тобто фактично позивач просив відповідача доповнити митну декларацію відомостями про сертифікати походження товару, відповідно до яких країною походження пропану та бутану є Сполучені Штати Америки, а також виключити з митної декларації відомості про спеціальне мито для товарів, щодо яких неможливо достовірно встановити країну походження, з відповідним коригуванням суми ПДВ. За результатами розгляду цієї заяви в.о. начальника Енергетичної митниці Золотарьов І. 14.04.2021 надав позивачу письмову відповідь за №7.6-1/15-13/1233, в якій повідомив, що ПАТ "Укртатнафта" неодноразово зверталося до Енергетичної митниці щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації ІМ40ДЕ від 17.09.2019 №UA903260/2019/000081: листи від 16.03.2020 №14/02-110, від 03.07.2020 №72/09-365п, від 08.09.2020 №72/09-522и. Енергетичною митницею було повідомлено ПАТ "Укртатнафта", що для підтвердження країни походження товару, зазначеного у графі 31 МД від 17.09.2019 №UA903260/2019/000081, декларант зобов`язаний надати оригінал сертифікату про походження саме цього товару "Суміш газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутан)", а не сертифікатів про походження компонентів, які були використані при виробництві задекларованого товару. З інформації викладеної у зверненні ПАТ "Укртатнафта" від 26.03.2021 №72/09-94и випливає, що ПАТ "Укртатнафта" подало до митного органу передбачені Митним кодексом України документи, які однозначно свідчать про країну походження товару (США) і видані відповідними компетентними органами, але разом з тим дане твердження не відповідає дійсності, оскільки на Енергетичну митницю не подавався сертифікат про походження товару "Суміш газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутан)", задекларованого за МД від 17.09.2019 №UA903260/2019/000081 (а.с. 20). На переконання позивача за результатами розгляду заяви митниця мала вчинити дії, визначені пунктом 37 Положення №450, або ж прийняти рішення про відмову у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації. Оскільки жодної з цих дій відповідачем вчинено не було позивач стверджує, що має місце протиправна бездіяльність митного органу, у зв`язку з чим і звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності дій митного органу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 1 Митного кодексу України (надалі МК України) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі (ч. 1 ст. 36 МК України). Відповідно до ч. 2 цієї ж норми Кодексу, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Документи, що підтверджують країну походження товару, визначає стаття 43 МК України, частина 1 якої до числа таких відносить: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Згідно з ч. 3 ст. 43 МК України, сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку про те, що законодавець не прирівнює сертифікат про походження товару до сертифікату про походження компонентів, які використані при виробництві цього товару. З огляду на те, що з боку ПАТ "Укртатнафта" до Митного посту "Південний" на підтвердження факту про країну походження товару були надані сертифікати про походження пропану №CHARTER REF # VI-E19-0395 від 06.08.2019 та бутану №CHARTER REF # VI-E19-0396 від 09.08.2019, тоді як у митній декларації до розмитнення було задекларовано "Суміш газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутану)", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність ознак порушення приписів ст. 43 Митного кодексу України в діях відповідача, який за наслідками розгляду заяви Товариства так і роз`яснив, що декларант зобов`язаний надати оригінал сертифікату про походження саме цього товару "Суміш газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутан)", а не сертифікатів про походження компонентів, які були використані при виробництві задекларованого товару. Також колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на необхідність застосування правил УКТ ЗЕД, оскільки предмет спору у цій справі не стосується правильності встановлення митним органом класифікаційного коду товару згідно з УКТЗЕД, розмитнення якого завершене. Також суд не уповноважений надавати оцінку процесам змішування пропану, бутану та перевіряти суміш на відповідність критеріям достатньої переробки за результатами виконання технічного змішування. Відповідно до статті 23 МК України, за письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб митні органи приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи. Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України. Попередні рішення приймаються, окрім іншого, з питань визначення країни походження товарів. Порядок прийняття, відкликання попереднього рішення про країну походження товару затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2012 № 737 (надалі - Порядок). Згідно з пунктом 2.1 Порядку, для одержання попереднього рішення заявник подає до митного органу звернення про прийняття попереднього рішення про країну походження товару, заповнене за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Відповідно до пункту 3.1 Порядку, попереднє рішення приймається до початку переміщення товарів через митний кордон, але не пізніше ніж через 150 днів з дня надходження до митного органу такого звернення, за умови, що декларантом або уповноваженою ним особою повідомлено всі необхідні для прийняття такого рішення дані про товар. З повідомлених учасниками обставин, письмових доказів, які містяться в матеріалах цієї адміністративної справи, та обставин, встановлених судами у справі №440/609/20, судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено судом першої інстанції, що від ПАТ "Укртатнафта" до митного органу не надходили звернення з приводу прийняття попереднього рішення про країну походження товару у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2012 № 737, у зв`язку з чим відповідачем відповідно і не приймалися попередні рішення про країну походження товару. Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (надалі - Положення) визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними. Відповідно до пункту 33 Положення, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу вiдомостi, зазначенi в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі. Також пунктом 37 Положення визначено, що Після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом; подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком

4. Отже будь-якого обов`язку у митного органу на складення якогось окремого рішення, крім тих, які прямо визначені цим Положенням, за зверненням декларанта з приводу зміни відомостей у митній декларації Положення не передбачає. При цьому доводи апеляційної інстанції про неможливість застосування судом першої інстанції абзацу 3 пункту 33 Положення є помилковим, оскільки зміст рішення суду першої інстанції не свідчить про те, що мотивом його ухвалення є саме приписи наведеного пункту. Натомість, ч. 1 ст. 269 МК України передбачено, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Матеріалами справи підтверджується, що письмова відповідь, як того вимагає ч. 1 ст. 269 МК України, позивачу надана 14.04.2021 за №7.6-1/15-13/1233 з розгорнутим викладом мотивів по суті поставлених питань. Колегія суддів зазначає, що обов`язок зі складення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4, як про це зазначає позивач з посиланням на п. 37 Положення, виникає у митного органу лише за наявності передумов визначених цим же пунктом, у разі: - необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу; - необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; - необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; - необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа. Отже, як свідчать приписи п. 37 Положення, за відсутності жодної з перелічених обставин відсутні й підстави для складення митним органом аркуша коригування. З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що позивач не надав до як до митного органу так і до суду необхідних документів, які свідчать про країну походження саме товару "Суміш газів вуглеводневих скраплених (пропан-бутан)", а відтак і не підтвердив наявності підстав для внесення змін до митної декларації як у частині визначення країни походження цього товару, так і наявності законних підстав для незастосування спеціального мита у розмірі 1,75% від митної вартості товару. З огляду на встановлені фактичні обставини справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях відповідача ознак порушення митного законодавства, а відтак і підстав для задоволення позову. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 по справі № 440/12695/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко