Ухвала КЦС ВС № 723/5415/21

Ухвала 16 лютого 2023 року м. Київ справа № 723/5415/21 провадження № 61-1263ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинне нежитлове приміщення, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великокучурівської сільської об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинне нежитлове приміщення. Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення магазину загальною площею 87 кв. м під літерою «А», сарай під літерою «Б», огорожі під номерами 1 та 2, які розташовані на земельній ділянці площею 0,0289 га за адресою: АДРЕСА_1 . 24 січня 2023 року Державна інспекція архітектури та містобудування України через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановуЧернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2022 року та залишити в силі рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: надання документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі; надіслання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням точної адреси місця проживання чи перебування ОСОБА_1 ; надання доказів надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги іншим учасникам справи. 14 лютого 2023 року на адресу суду надійшли матеріали на усунення недоліків вимог ухвали суду касаційної інстанції. Зокрема, заявником надано уточнену редакцію касаційної скарги та докази її надіслання іншим учасникам справи. Однак, у частині виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції щодо сплати судового збору заявником недоліки касаційної скарги не усунуті та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на недостатність бюджетного фінансування. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Предметом позову в цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для розгляду касаційним судом питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення відсутні. При цьому, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Ураховуючи вище викладене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити. Таким чином, касаційна скарга підлягає оплаті судовим збором. В ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2023 року визначено судовий збір у розмірі 1 816 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або з ініціативи суду. За таких обставин, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2023 року строк для усунення недоліків необхідно продовжити та повідомити про це заявника. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Продовжити Державній інспекції архітектури та містобудування Українистрок для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2023 року, до 06 березня 2023 року. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали і ухвали від 03 лютого 2023 року касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Синельников