Ухвала КЦС ВС № 757/51575/20-ц

Ухвала 09 лютого 2023 року м. Київ справа № 757/51575/20-ц провадження № 61-1617ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олефіренко Катерини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитра Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, записів, відновлення становища, яке існувало до порушення, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38906297 від 22 грудня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко К. М., (номер запису 24102252, іпотека квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38906585 від 22 грудня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко К. М., (номер запису 24102382, заборона на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 47547356 від 27 червня 2019 року державного реєстратора Мороза Дмитра Олександровича, Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ про перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 . (Номер запису про право власності: 32178588 Дата, час державної реєстрації: 27 червня 2019 року 14:00:36). Стягнуто з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олефіренко К. М. на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1 101,50 грн. Стягнуто з Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороза Д. О. на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1 101,50 грн. Стягнуто з ТОВ «Ріо Фін» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1 101,50 грн. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, ТОВ «Ріо Фін» 01 липня 2022 року оскаржило його до апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Ріо Фін» на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року повернуто скаржнику. Роз`яснено заявнику право подати до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення за формою і змістом відповідно до статті 285 ЦПК України. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що ТОВ «Ріо Фін» не звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, що свідчить про порушення ним порядку перегляду заочного рішення, а тому підстави для перегляду рішення в апеляційному порядку відсутні. У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Ріо Фін» на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року. У касаційній скарзі ТОВ «Ріо Фін», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року не є заочним, оскільки суд першої інстанції не постановляв ухвалу про заочний розгляд справи, розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Тобто, процесуальним законом визначений спеціальний порядок перегляду заочного рішення і такий провадиться судом, що ухвалив заочне рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, таке рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Ріо Фін» не зверталося до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, що свідчить про порушення ним порядку перегляду заочного рішення. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року). Аналогічний висновок сформовано в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц, провадження № 61-37352сво18. Доводи касаційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції не є заочним є необґрунтованими, оскільки про можливість проведення заочного розгляду справи зазначено в описовій частині заочного рішення місцевого суду, а у його резолютивній частині роз`яснено заявнику про порядок його перегляду. Крім того, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідає положенням статті 281 ЦПК України. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ТОВ «Ріо Фін» на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року є необґрунтованою. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олефіренко Катерини Миколаївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитра Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, записів, відновлення становища, яке існувало до порушення. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян