Ухвала КГС ВС № 905/1223/21

УХВАЛА 16 лютого 2023 року м. Київ cправа № 905/1223/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі №905/1223/21 за позовом керівника Слов`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Східного офісу Держаудитслужби;

2. Слов`янської міської ради;

3. Комунального підприємства Слов`янської міської ради "Словміськводоканал" до Приватного підприємства "Адора" про стягнення коштів у розмірі 174 520,50 грн, ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Харківської обласної прокуратури 02.02.2023 (згідно з відмітками на накладній поштового відправлення) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі №905/1223/21; справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, скаржником в прохальній частині скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Приписами пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Позов у зазначеній справі подано у 2021 році. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України вбачається, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у справі №905/1223/21 є стягнення коштів у розмірі 174 520,50 грн, а, отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 270,00 грн = 227 000,00 грн). Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з оскарження судових рішень у малозначних справах, залежить виключно від значення випадків для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи. Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача та прокурора, оскільки вирішення питання щодо укладення договорів за кошти місцевого або державного бюджетів та відповідальності за допущені порушення становить не тільки державний, але і суспільний інтерес. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи в контексті встановлених обставин щодо нікчемності в оскаржуваних судових рішеннях у цій справі не є очевидно неприйнятними щодо наявності випадку передбаченого підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 278 ГПК України. Крім того, заступник керівника Харківської обласної прокуратури у касаційній скарзі зазначає, що є підстави для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме норми статей 13, 73, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 236 ГПК України, без урахування висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18. Відтак доводи скаржника в аспекті фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, передбаченого, як виняток, за підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України у контексті оскаржуваних судових рішень у цій справі, також не є очевидно неприйнятними. Верховний Суд відзначає, що скаржник навів і підстави для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а отже скарга в цій частині подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Крім того, перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України Верховний Суд встановив таке. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб На час подання позову статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн. Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги оскаржувані судові рішення та вимоги касаційної скарги, скаржник при поданні касаційної скарги у даному випадку мав сплати судовий збір у сумі 5 235,61 грн за вимогу майнового характеру - стягнення коштів у розмірі 174 520,50 грн [174 520,50 грн х 1,5% х 200%]. Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору в розмірі 5 235,61 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом. Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Всупереч зазначеному вище, скаржником до скарги додані лише експрес-накладні щодо направлення документів Східному офісу Держаудитслужби, Слов`янській міській радиі, Комунальному підприємству Слов`янської міської ради "Словміськводоканал", Приватному підприємству "Адора" без листа з описом вкладення та не додано доказів направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів Слов`янській окружній прокуратурі. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом: - надання документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 5 235,61 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом; - надання належних доказів направлення копій касаційної скарги та доданих до неї документів усім учасникам справи. Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги скаржнику. Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання щодо поновлення строку для подання касаційної скарги у цій справі розглядатиметься після усунення недоліку касаційної скарги. Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд, - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 07.02.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі №905/1223/21 - залишити без руху.

2. Надати заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через підсистему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.

3. Роз`яснити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова