Ухвала КГС ВС № 904/3929/22

УХВАЛА 15 лютого 2023 року м. Київ cправа № 904/3929/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №904/3929/22 за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (м. Дніпро) про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі № 904/3929/22 відмовлено в задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про звільнення від сплати судового збору. Повернуто позовну заяву Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря в розмірі 67 447 843,66 грн. та додані до неї документи. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі № 904/3929/22, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 904/3929/22 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі № 904/3929/22 залишено без змін. 30.01.2023 до Верховного Суду від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга (вх.№627/2023 від 30.01.2023) у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 по справі № 904/3929/22 та прийняти нове рішення, яким звільнити Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від сплати судового збору за подання позовної заяви, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3929/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2023. Зі змісту, за текстом касаційної скарги та з її прохальної частини вбачається, що скаржник оскаржує ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 по справі № 904/3929/22. Водночас, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/) у справі № 904/3929/22 міститься лише постанова Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023, якою апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі № 904/3929/22 залишено без змін. Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою ( вх.№651/2023 від 30.01.2023) на електронну пошту Суду (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису), у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 по справі № 904/3929/22 та прийняти нове рішення, яким звільнити Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від сплати судового збору за подання позовної заяви, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3929/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 30.01.2023. Разом з тим, подані скаржником касаційні скарги за формою, змістом та вимогами, що викладені, є ідентичними, тобто по суті є однією касаційною скаргою. Дослідивши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке. Частиною 2 ст. 292 ГПК України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарг на ухвали суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн. Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі. Крім того, відповідно до ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, згідно з яким Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом за-стосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може за-стосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Так, положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору, в свою чергу, склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини. Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться у безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. Крім того, враховуючи положення статті 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим. Відтак, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію. Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 по справі № 904/3929/22 у сумі 2 684,00 грн. При цьому, суд звертає увагу Скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783, - банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), - номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, - код класифікації доходів бюджету - 22030102, - найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі ч.2 ст. 292 ГПК України. Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) подану на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 по справі № 904/3929/22 залишити без руху.

2. Надати Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: - подати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 по справі № 904/3929/22 в сумі 2 684,00 грн;

4. Роз`яснити Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута Скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.В. Жуков