Ухвала КЦС ВС № 303/3765/16-ц

Ухвала 15 лютого 2023 року м. Київ справа № 303/3765/16-ц провадження № 61-1676ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та як законний представник від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: орган опіки та піклування Мукачівської міської ради,приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Пуга Анжела Михайлівна, про визнання акціонерного товариства «Альфа-Банк» таким, що втратив право вимоги до спадкодавця, припинення зобов`язання за договором кредиту у зв`язку зі смертю боржника, припинення іпотечного договору, визнання недійсним договору поруки, визнання недійсним договору банківського рахунку та зобов`язання вчинити певні дії, за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа -приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Пуга Анжела Михайлівна, про визнання правочинів недійсними, припинення заборони відчуження нерухомого майна та земельної ділянки, за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання правочину недійсним із моменту його укладення і стягнення коштів, та за зустрічним позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,від імені якого діє ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановив: 02 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у вказаній справі. Касаційна скарга сформована в підсистемі «Електронний суд». Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У разі, якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів. Як вбачається зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини, заявником оскаржується судове рішення як в частині первісного, так і в частині зустрічного позовів. Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в частині оскарження вимог за первісним та зустрічним позовами. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовами у червні 2016 року, а зустрічний позов подано до суду у жовтні 2016 року. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення ОСОБА_1 з позовами) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати. Судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. ОСОБА_1 у позовних заявах фактично було заявлено тринадцять вимог немайнового характеру: 1) про визнання відповідача таким, що втратив право вимоги до спадкоємців; 2) про припинення зобов'язання за кредитним договором від 25 жовтня 2006 року № 305/162-Ж; 3) про припинення зобов'язання за кредитним договором від 18 травня 2007 року № 305/82-Ж-07; 4) про припинення зобов'язання за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 27 березня 2008 року № 305/41-Ж-08; 5) про припинення іпотечного договору від 25 жовтня 2006 року № 305/162-Ж; 6) про припинення іпотечного договору від 18 травня 2007 року № 305/82-Ж-07; 7) про припинення іпотечного договору від 28 березня 2008 року № 305/41-Ж-08; 8) про зобов'язання приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Пуги А. М. зняти заборону на відчуження житлового будинку з приналежними надвірними спорудами та прибудовами; 9) про зобов'язання приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Пуги А. М. зняти заборону на відчуження земельної ділянки; 10) про визнання недійсним договору поруки від 01 липня 2013 року № 305/12-Ж-01; 11) про визнання недійсним договору поруки від 01 липня 2013 року № 305/82-Ж-07-01; 12) про визнання недійсним договору поруки від 01 липня 2013 року № 305/41-Ж-08-01; 13) про визнання недійсним договору банківського рахунку (поточний рахунок № НОМЕР_1 ) від 01 липня 2013 року. Також ОСОБА_1 заявлялась одна вимога майнового характеру про стягнення з відповідача на її користь внесених нею на поточний рахунок коштів у розмірі 17 745, 00 доларів США, що станом на 30 червня 2016 року згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентно 440 963, 25 грн. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складає 1 378, 00 грн. Ураховуючи позовні вимоги за позовами ОСОБА_1 , а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання скарги в частині оскарження вимог за первісними позовами становить 23 150, 47 грн, з яких 14 331, 20 грн - за оскарження тринадцяти вимог немайнового характеру (1 378, 00 грн * 0, 4 * 13 * 200 %) та 8 819, 27 грн - за оскарження однієї вимоги майнового характеру (440 963, 25 грн * 1 % * 200 %). Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявляється одна вимога майнового характеру про звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку шляхом їх реалізації на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження за початковою ціною, не нижче, ніж 1 212 000, 00 грн, з направленням коштів, виручених від реалізації майна на погашення заборгованості перед банком у розмірі 74 446, 95 доларів США. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з зустрічним позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 12-76гс18 дійшла висновку, що оскільки позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Позивач за зустрічним позовом, звертаючись до суду, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, належить сума заборгованості у розмірі 74 446, 95 доларів США. Указана сума боргу станом на дату подання до суду зустрічного позову (03 жовтня 2016 року) згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентна 1 930 409, 41 грн. Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги майнового характеру за зустрічним позовом становить 57 912, 28 грн (1 930 409, 41 грн * 1, 5 % * 200 %). Отже, загальна сума судового збору, яка має бути сплачена заявником за подання цієї касаційної скарги становить 81 062, 75 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Проте в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати, щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Однак, заявником у касаційній скарзі лише процитовано частину другу статті 389 ЦПК України, проте не зазначено конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також згідно з пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Проте заявником у касаційній скарзі не зазначено всіх учасників справи та їх місце проживання, місце перебування чи місцезнаходження, а саме, не вказано відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 та його місце проживання. Крім того, заявник в якості відповідача у справі зазначає АТ «Сенс Банк», хоча згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що відповідачем у справі за позовами ОСОБА_1 та відповідно позивачем за зустрічним позовом є акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), яке ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2021 року було залучено до участі у справі як правонаступник АТ «Укрсоцбанк». Таким чином, ОСОБА_1 слід визначитись з колом учасників справи. Також згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Пунктом 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Касаційна скарга ОСОБА_1 сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами заявником не надано. Крім того, за приписами частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Касаційна скарга від імені ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом Шараничем С. С. Нормою частини четвертої статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На підтвердження своїх повноважень адвокат Шаранич С. С. надає суду копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 01 лютого 2023 року серії АО № 1080221. Однак, у вказаному ордері в графі «Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога» та у графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначені незрозумілі символи. Тому такий ордер не може бути прийнятий судом в якості належного документу на підтвердження повноважень адвоката Шаранича С. С. підписувати касаційну скаргу від імені ОСОБА_1 та представляти її інтереси у Верховному Суді. З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги з доказами надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами (у випадку, якщо нова редакція касаційної скарги буде сформована у системі «Електронний суд») або нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи (у випадку подання нової редакції касаційної скарги у паперовій формі), оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, в якій заявнику слід визначитись з колом учасників справи, зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, та обґрунтувати (мотивувати) наявність цієї підстави (підстав), надати оформлений належним чином відповідний документ на підтвердження повноважень адвоката Шаранича С. С., а також надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов