Постанова КАС ВС № 340/56/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2023 року м. Київ справа № 340/56/22 адміністративне провадження № К/990/29682/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., за участю: секретаря судового засідання Лупу Ю.Д., представника позивача Сторчоуса О.В., представника відповідача Братухіна О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у касаційному порядку адміністративну справу №340/56/22 за позовом Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.), У С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог 1. 5 січня 2022 року Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки» (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі також - відповідач, скаржник), у якому просив: визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо проведення планової перевірки Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру «Веселі Боковеньки» в період з 10 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу, однак позивач таким правом не скористався. Також, суд не виявив в діях відповідача недотримання вимог щодо процедури проведення перевірки та оформлення контролюючим органом результатів перевірки.

4. Крім того, суд відхилив доводи позивача про те, що він не може бути суб`єктом перевірки так як є неприбутковою організацією, а отже не є суб`єктом господарювання, оскільки пунктом 5 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання це господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом, а відповідно до пункту 4 Положення про Дослідно-селекційний дендрологічний лісогосподарський центр «Веселі Боковеньки», затвердженого Наказом Державного комітету лісового господарства України від 13 серпня 2007 року №434, позивач є юридичною особою та в розумінні статті 55 Господарського кодексу України є суб`єктом господарювання.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

6. Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач під час розгляду справи судом першої інстанції вказував на неотримання ним письмового повідомлення про проведення планового заходу, а відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не подав до матеріалів справи докази виконання ним приписів частини четвертої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) щодо письмового повідомлення позивача про проведення планового заходу, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог щодо процедури проведення перевірки

7. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги докази відправлення повідомлення позивачу про проведення планового заходу, які подані відповідачем до справи разом із відзивом на апеляційну скаргу, оскільки всупереч приписам частини четвертої статті 308 КАС України відповідач не довів неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування вказаним судом норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, положень Закону № 877-V щодо письмового повідомлення про проведення планового заходу державного контролю.

10. Скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції повинен був з`ясувати чи дотримався відповідач вимог частини четвертої статті 5 Закону № 877-V щодо повідомлення про проведення планового заходу державного контролю чи ні, оскільки, за твердженням скаржника, судом не досліджено надані відповідачем докази, а відхилено їх, проявляючи надмірний формалізм, внаслідок чого суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неналежне виконання відповідачем приписів частини четвертої статті 5 Закону № 877-V.

11. У зв`язку із цим, а також зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 4 червня 2021 року у справі № 160/2734/20, скаржник наголошує на необхідності скасування оскаржуваного рішення.

12. Крім того, скаржник звертає увагу на необхідності врахування судом висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 5 грудня 2018 року у справа № П/9901/736/18, щодо уникнення занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

13. Касаційна скарга надійшла до Суду 28 жовтня 2022 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 9 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №340/56/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.

15. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року постановлено закінчити підготовчі дії у справі та призначено справу №340/56/22 до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів на 7 лютого 2023 року на 14:00 год. При цьому зазначеною ухвалою визнано обов`язковою явку представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

16. У судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

17. У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, підтримав доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, та просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій - без змін. Позиція інших учасників справи 18. 3 січня 2023 року до Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

19. Позивач, зокрема зазначає, що Законом № 877-V передбачено обов`язок органів державного нагляду (контролю) здійснювати письмове повідомлення суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Тому, відсутність такого повідомлення є не формальним, а істотним порушенням закону та є підставою для оспорення акта. Сам по собі факт допуску працівників відповідача до проведення планової перевірки та безпосередня участь у ній аж ніяк не позбавляє права оскарження результатів такої перевірки позивачем. 20. 3 лютого 2023 року до Суду надійшов другий відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому, зокрема, зазначається про необхідність урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 5 грудня 2018 року у справі №160/2734/20, щодо можливості подання доказів до суду апеляційної інстанції. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

21. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції України №454 від 27 листопада 2020 року затверджено план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік та передбачено перевірку позивача.

22. Наказом відповідача від 30 липня 2020 року №1237 «Про проведення планового заходу на ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» призначено здійснити перевірку позивача у період з 3 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

23. На підставі направлення відповідача від 30 липня 2021 року №4-958-61 для здійснення з 3 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства направлені уповноважені посадові особи відповідача.

24. За наслідками перевірки складено акт від 16 серпня 2021 року №212/5/5.1/5.2/21, у якому відображено опис виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства.

25. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

30. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.

31. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

33. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

34. Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

35. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом №877-V.

36. Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

37. Згідно із частиною першою статті 5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2020 року №454 затверджено План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік (далі по тексту - План). План внесено до пілотного модуля планування заходів державного нагляду (контролю) Інтегрованої автоматизованої системи та опубліковано на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції України. Одним з пунктів Плану визначено проведення планового заходу (контролю) з питань охорони навколишнього природного середовища регіонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в Дослідно-селекційному дендрологічному лісогосподарському центрі «Веселі Боковеньки», датою початку проведення заходу визначено 3 серпня 2022 року.

39. Правомірність включення позивача до План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік у межах цієї справи не оспорюється.

40. Згідно із частиною четвертою статті 5 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

41. При зверненні з позовом до суду позивач акцентував увагу на тому, що відповідачем не дотримано вимоги частини четвертої статті 5 Закону № 877-V стосовно належного повідомлення про здійснення планового заходу. Вказане, на думку позивача, є підставою для визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення з 3 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства.

42. Вказані доводи позивача були прийняті судом апеляційної інстанції та покладені в основу оскаржуваної постанови від 22 вересня 2022 року, якою рішення суду першої інстанції було скасовано та прийняте нове рішення, про повне задоволення позову Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

43. Однак, колегія суддів Верховного Суду із вказаним не погоджується, виходячи із такого.

44. Дійсно, частиною четвертою статті 5 Закону № 877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

45. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що відповідач не чітко дотримався вимог вказаної норми щодо строків повідомлення позивача про проведення планових заходів.

46. При цьому, суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач допустив відповідача до проведення планової перевірки, то вказані порушення вимог закону не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправними дій відповідача стосовно проведеного заходу планової перевірки та оформлення за її результатами акта.

47. Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке порушення є суттєвим та має наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо проведеного з 3 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року планового заходу державного нагляду (контролю). При цьому, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги докази відповідача, долучені ним до відзиву на апеляційну скаргу, на підтвердження того, що ним на електронну пошту позивача завчасно надсилалося повідомлення про здійснення з 3 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства.

48. Відмовляючи у прийнятті вказаних доказів, суд апеляційної інстанції посилався на положення частини четвертої статті 308 КАС України, відповідно до якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

49. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції щодо застосування частини четвертої статті 308 КАС України.

50. Аналізуючи положення частини четвертої статті 308 КАС України, Верховний Суд у постанові від 4 червня 2021 року у справі № 160/2734/20 зазначив, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

51. Відповідачем не доведено, що ненадання суду першої інстанції доказів направлення повідомлення позивачу про проведення планового заходу нагляду (контролю) відбулося з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Так, відповідач вказує, що він не отримував ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та у нього була відсутня можливість подання відзиву на позовну заяву, однак вказане спростовується матеріалами справи. Зокрема довідкою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 січня 2022 року про доставку електронного листа, яким відповідачу було направлено позовну заяву (отримана відповідачем 5 січня 2022 року о 15:50 год.) та довідкою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року про доставку електронного листа, яким відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 10 січня 2022 року (отримана відповідачем 10 січня 2022 року о 23:17 год.)

52. Водночас колегія суддів Верховного Суду зазначає, що неподання відповідачем доказів до суду першої інстанції щодо письмового повідомлення позивача про проведення планового заходу та неприйняття таких доказів судом апеляційної інстанції, не може бути самостійною підставою для визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо проведення в період з 10 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року планової перевірки Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру «Веселі Боковеньки», виходячи із такого.

53. Скаржник слушно посилається на формальну оцінку судом апеляційної інстанції обставин справи та поверхове тлумачення норм матеріального права, зокрема положень частини четвертої статті 5 Закону № 877-V, та у зв`язку із цим вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 5 грудня 2018 року у справа № П/9901/736/18, про необхідність уникнення занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.

54. Як установлено судами попередніх інстанції та не заперечується сторонами, 3 серпня 2021 року, на виконання наказу від 30 липня 2021 року №1237, на підставі направлення на проведення перевірки від 30 липня 2021 року №4-958-61, позивачем допущено працівників Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру «Веселі Боковеньки».

55. За результатами перевірки складено акт від 16 серпня 2021 року, яким встановлено 5 порушень нормативно-правових актів з питань охорони навколишнього природного середовища. Примірник акта перевірки отримано директором підприємства Підтиканою Г.В. 16 серпня 2021 року, в останній день здійснення державного нагляду (контролю), що підтверджується її особистим підписом.

56. Тобто, позивач не скористався правом не допустити до перевірки відповідача у зв`язку із неотриманням повідомлення про її проведення і така перевірка відбулася з 3 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року та за результатами її проведення складено акт про виявлені порушення нормативно-правових актів з питань охорони навколишнього природного середовища.

57. З огляду на те, що плановий захід державного нагляду (контролю) Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру «Веселі Боковеньки» відбувся з дозволу позивача і його результати оформлені відповідним актом, то належним та ефективним способом захисту порушених, на думку позивача, прав, може бути оскарження рішення, прийнятого на підставі акта про виявлені порушення, а не оскарження дій відповідача щодо неналежного направлення повідомлення. При цьому процедурні порушення, вчинені відповідачем під час проведення перевірки, можуть бути оцінені під час перевірки такого рішення, з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість суб`єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення дійсних фактичних обставин тощо.

58. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово робив висновки про дотримання органами державного нагляду (контролю) вимог частини четвертої статті 5 Закону № 877-V стосовно письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

59. Так, у пункті 27 постанови від 23 грудня 2020 року справі № 815/132/17 Верховний Суд зазначив, що «оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, відсутність доказу направлення повідомлення про проведення перевірки не є підставою для скасування припису за результатами виявлених під час перевірки порушень у сфері природоохоронного законодавства. Колегія суддів зауважує, що у випадку допуску посадових осіб до проведення перевірки предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а тому оскільки позивач допустив посадову особу Державної екологічної інспекції в Одеській області до перевірки та не реалізував свого права на недопуск, наведені позивачем доводи щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки не є підставою для скасування оспорюваного припису».

60. Аналогічний висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №805/3070/17-а.

61. Окрім того, у постанові від 23 січня 2018 року у справі №2а/2570/6273/2011 Верховний Суд зазначив, що, враховуючи положення частини четвертої статті 5 Закону № 877-V, позивач, за умови якщо він вважав, що повідомлення про проведення перевірки необхідно було направляти, в разі його неодержання мав право не допускати посадову особу до здійснення перевірки (складення акта про не допуск до перевірки з відповідними правовими наслідками). Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. У разі невикористання суб`єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів. Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки. Натомість допущені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість суб`єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення дійсних фактичних обставин.

62. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні від 15 квітня 2022 року, зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи формально надано оцінку обставинам справи, неправильно застосовано положення частини четвертої статті 5 Закону № 877-V і не враховано практику суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, про що зазначено вище, та скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.

63. Враховую вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання неправомірними дій.

64. Таким чином, під час касаційного розгляду справи знайшли підтвердження доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положення частини четвертої статті 5 Закону № 877-V, і неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

65. Водночас колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у відзивах на касаційну скаргу, виходячи із такого.

66. Суд погоджується з позивачем про те, що Законом № 877-V передбачено обов`язок органів державного нагляду (контролю) здійснювати письмове повідомлення суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу, а дотримання вказаних вимог може розглядатися як порушення закону. Також Суд погоджується, що сам по собі факт допуску працівників відповідача до проведення планової перевірки та безпосередня участь у ній аж ніяк не позбавляє позивача права на оскарження результатів такої перевірки. Про таке право позивача вказувалося колегією суддів вище, зокрема щодо обрання неправильного способу захисту порушених, на думку позивача, прав. Водночас Суд звертає увагу позивача і на те, що у межах цієї справи ним не оскаржуються результати проведеної відповідачем перевірки.

67. З приводу посилань позивача на висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені у постанові від 5 грудня 2018 року у справі №160/2734/20, щодо можливості подання доказів до суду апеляційної інстанції, то колегія суддів погодилася із правильним застосуванням судом апеляційної інстанції положень частини четвертої статті 308 КАС України. Водночас вказала на те, що відхилення судом апеляційної інстанції доказів відповідача, не спростовує правильності застосування судом першої інстанції положень частини четвертої статті 5 Закону № 877-V.

68. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. Враховуючи викладене вище, суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, тоді як висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.

71. У зв`язку із чим Суд дійшов висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції було скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року необхідно скасувати, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року - залишити в силі. Висновки щодо розподілу судових витрат

72. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні. Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задовольнити. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року скасувати Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Я.О. Берназюк Судді: Н.В. Коваленко Т.Г. Стрелець