Постанова 4852 № 160/16552/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/16552/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року (суддя Ільков В.В.) у справі №160/16552/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом № 28864-20406/Л-01/8-0400/22 від 23.09.2022 року, щодо проведення з 01.03.2022 року розрахунку та виплати індексації базового ОСНП ОСОБА_1 , без обмеження у межах максимального розміру пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від суми 88% грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-530 від 01.06.2021 року, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», із урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 у справі № 160/6368/22, із розрахунку(23 636,63 грн.(основний розмір пенсії)* 0,14(індексація) = 3 309,13 грн.), та виплаті індексації з 01.03.2022 року у повному обсязі в сумі - 3 309,13 грн., та проіндексованої пенсії без обмеження максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від суми 88% грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-530 від 01.06.2021 року, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 у справі №160/6368/22, із розрахунку (23 636,63 грн.(основний розмір пенсії)* 0,14(індексація) =3 309,13 грн.), та виплачувати індексацію у повному обсязі в сумі - 3309,13 грн., а проіндексовану пенсію з 01.03.2022 року нараховувати та виплачувати із складових пенсійних виплат: 23 636,63 грн. - основний розмір пенсії; 2 000,00 грн. - щомісячна доплата, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; 3 309,13 грн. - індексація, згідно постанови Кабінету Міністрів України №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; із розрахунку (23 636,63 + 2 000+ 3309,13 = 28 945,76), у сумі - 28945,76 гривень, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач зазначав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» передбачено проведення індексації пенсій для найбільш вразливих верств населення. Всупереч зазначеному, відповідачем не проведена з 01.03.2022 року індексація пенсії позивача. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі № 28864-20406/Л-01/8-0400/22 від 23.09.2022 року, у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для здійснення індексації пенсії позивача на підставі положень постанови КМУ №118. При цьому, суд визнав необґрунтованою відмову відповідача у перерахунку пенсії з тих підстав, що підвищення пенсії, у відповідності до положень постанови КМУ №118, здійснюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. З цього приводу суд вказав на те, що право позивача на обрахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром передбачено Законом та підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили та яким вже було вирішено питання щодо обрахунку пенсії позивача без обмеження пенсії максимальним розміром. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скарги, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що дії пенсійного органу щодо обмеження перерахованої на підставі рішення суду пенсії позивача максимальним розміром та її індексації з 01.03.2022 з урахуванням п.2 Постанови КМУ №118 відповідають положенням статті 2 Закону № 3668-VI, а відтак є законними та обґрунтованими. Як зазначає скаржник, згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №118 передбачено, що пенсії військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на отримання пенсії згідно із Законом №2262 підвищуються на коефіцієнт збільшення, тобто на 1,14, у межах максимального розміру пенсії. За тлумаченням відповідача в даному випадку за словосполученням «в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» законодавцем мається на увазі стаття 2 Закону №3668, за яким максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок та підвищень не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 - позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з квітня 2005 і отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії позивачу було призначено виходячи з основного розміру пенсії 88% грошового забезпечення, що встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 під час розгляду справ №160/8378/18 з тими ж сторонами, що і в даній справі. Вказаним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення з 01.01.2016 року перерахунку ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у розмірі 88 % відповідних сум грошового забезпечення, визначених у Довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Дніпропетровській області №83/29267 від 16.03.2018 року, з 01.01.2016 року. В подальшому рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №160/ 12388/21 між цими ж сторонами адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (лист №0400-010202-8/84528 від 24.06.2021) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області від 01.06.2021 року №33/24/С-530, починаючи з 01.12.2019 року, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області від 01.06.2021 року №33/24/С-530 починаючи з 01.12.2019 року, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії. 27.01.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі №160/12388/21 здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 88% (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справа №160/8378/18 від 10.12.2018) від суми грошового забезпечення у загальній сумі 26859,81 грн., визначеного на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 01.06.2021 №33/24/С-530 про розмір грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.12.2019, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку. Листом від 14.03.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про проведення перерахунку пенсії з 01.12.2019 за умовами ст. 13 Закону №2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначено, що рішенням суду від 24.11.2021 по справі №160/12388/21 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% від грошового забезпечення. Позивач 16.03.2022 подав до Пенсійного фонду заяву, в якій просив провести перерахунок і виплату пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.07.2021 року, без обмеження її максимальним розміром. У відповідь листом №11288-6849/Л-01/8-0400/22 від 15.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що розмір пенсії обчислено на виконання рішення з грошового забезпечення, визначеного станом на 19.11.2019, а не на 01.03.2018, як визначено постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Тому підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. відсутні. Дії відповідача у відмові здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням 88% основного розміру пенсії, не нарахуванні і виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., не проведення індексації з 88% грошового забезпечення, позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 року по справі №160/6368/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листами від 14.03.2022 року та від 15.04.2022 року № 11288-6849/Л-01/8-0400/22, щодо: - не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 33/24/С-530 від 01.06.2021 року, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» з урахуванням 88% основного розміру пенсії, без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; - не нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 грн. ОСОБА_1 , згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 з 01.07.2021 року; - не здійснення невідкладної виплати заборгованості яка виникла з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) невідкладно здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-530 від 01.06.2021 року яка надана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» з урахуванням 88% розміру пенсії від розміру грошового забезпечення (із розрахунку 26859,81 грн х 88%/100 =23 636,63 грн), який складає 23 636,63 грн., без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) невідкладно нарахувати та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 2 000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 року, та з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) невідкладно здійснити обчислення, нарахування та виплату різниці (заборгованості) в пенсійному забезпеченні за період з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням 88% розміру пенсії від розміру грошового забезпечення, без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до довідки № 33/24/С-530 від 01.06.2021 року, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області». Рішення суду набрало законної сили 08.08.2022 року. На виконання вказаного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зазначення причин не проведення індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році». Своїм листом від 23.09.2022 року №28864-20406/Л-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення індексації пенсії позивачу, так як розмір пенсії обчислений на виконання рішення суду від 08.07.2022 року у справі №160/6368/22 перевищує максимальний розмір, визначений ст. 43 Закону №2262-ХІІ. Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з позовом до суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Пунктом 2 Постанови КМУ № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. В спірному випадку відповідач не заперечує право позивача на перерахунок пенсії з 01.03.2022 на підставі наведених положень Постанови КМУ № 118, втім, за його позицією, з огляду на аргументи апеляційної скарги, розмір перерахованої пенсії має бути обмежений максимальним розміром. Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року чинній з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн. Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн. Згідно з пунктом другим резолютивної частини вказаного Рішення положення, зокрема, частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року. Отже, починаючи з 20 грудня 2016 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII " слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року". Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17. Обгрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач, у апеляційній скарзі, посилається на положення статті 2 Закону №3668-VI, які є чинними та, за його позицією, мають бути застосовані до спірних правовідносин. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Як зазначалось вище, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. За позицією відповідача у спірних правовідносинах застосуванню підлягають положення статті 2 Закону № 3668-VI. З такою позицією відповідача суд апеляційної інстанції погодитися не може та зазначає наступне. Так, питання розв`язання наявної колізії в частині застосування до спірних правовідносин (предметом яких є правомірність обмеження максимального розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII), норм матеріального права, а саме Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI, було предметом дослідження Верховним Судом, висновки якого викладені в постанові №400/2085/19 від 16 грудня 2021 року. В даному судовому рішенні Суд зазначив таке. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Щодо посилань пенсійного органу на наявність у пункті 2 Постанови КМУ № 118 положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. У спірних правовідносинах наведене положення Постанови КМУ № 118 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем. Отже, незважаючи на наявність у Постанові КМУ № 118 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, у зв`язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містив, позаяк положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано таким, що не відповідає Конституції України. Вирішуючи цей спір, суд також враховує, що згідно зістаттею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У цих рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням індексації, встановленою постановою КМУ №

118. При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги і те, що право позивача на обрахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 року у справі № 160/6368/22). З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №160/16552/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 14.02.2023 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк