Постанова Львівський апеляційний суд № 463/1865/17

Справа № 463/1865/17 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С. І. Провадження № 22-ц/811/1675/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія: 84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Матяш С.І., з участю: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представника ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (правонаступників ОСОБА_6 ) до Львівської міської ради (правонаступника Винниківської міської ради), третя особа ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_7 ), про скасування рішення, в с т а н о в и в: У квітні 2017 року ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулись до суду з позовом, в якому просили скасувати рішення Винниківської міської ради №2041 від 30 липня 2015 року «Про зупинення дії рішення Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради народних депутатів №190 від 22 серпня 1991 року ОСОБА_6 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка знаходилась у користуванні його баби ОСОБА_8 , і вирішено вилучити із землекористування ОСОБА_8 , за згодою, 1000 кв.м. землі та передати її у безстрокове користування ОСОБА_6 для будівництва індивідуального житлового будинку. Однак, це рішення незаконно відмінено рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради №438 від 21 грудня 2004 року, оскільки органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, тому, рішенням Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року скасовано рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради №438 від 21 грудня 2004 року, як таке, що суперечить Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування». Разом з тим, оспорюваним рішенням Винниківської міської ради №2041 від 30 липня 2015 року зупинено дію рішення Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року, що чинить позивачам перешкоди у реалізації прав, наданих первинним рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради народних депутатів №190 від 22 серпня 1991 року, щодо безстрокового користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 . Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2022 року позов задоволено. Скасовано рішення №2041 Винниківської міської ради від 30 липня 2015 року «Про зупинення дії рішення Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року». Рішення суду оскаржила третя особа ОСОБА_4 , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи і не може бути підставою для скасування рішення Винниківської міської ради, оскільки суд не може підмінювати собою орган місцевого самоврядування. Вказує, що рішенням Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року скасовано рішення №438 від 21 грудня 2004 року «Про внесення змін до рішення виконкому Винниківської міської ради №190 від 22.08.1991 року». У зв`язку з невідповідністю прийнятого рішення чинному законодавству, міський голова подав свої зауваження та зупинив дію рішення №1944 від 25 червня 2015 року. Звертає увагу, що при повторному розгляді «вето» міського голови не було подолане, відтак, рішення не набрало законної сили. На переконання апелянта, оспорюване рішення Винниківської міської ради прийняте у відповідності до чинного законодавства. В судове засідання апеляційного суду представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутності сторони відповідача. Заслухавши пояснення представника третьої особи в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивачів, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з наступних підстав. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України). Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України). Відповідно до ч.4 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Разом з тим, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зпу справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради народних депутатів №190 від 22 серпня 1991 року «Про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 », розглянувши заяву ОСОБА_6 про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на землекористуванні його баби ОСОБА_8 , за її згодою, вирішено (пункт 1 рішення): вилучити із землекористування ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 1000 кв.м. землі і надати їх у безстрокове користування внукові ОСОБА_6 для будівництва індивідуального житлового будинку, площею 80,0 кв.м. (а.с.7 т.1). Законність користування ОСОБА_6 земельною ділянкою площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради народних депутатів №190 від 22 серпня 1991 року підтверджено рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2003 року у справі №2-856/2003 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (а.с.8 т.1), яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2003 року та ухвалою Верховного Суду України від 15 грудня 2004 року (а.с.9-10 т.1). Однак, рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради №438 від 21 грудня 2004 року «Про внесення змін в рішення виконкому Винниківської міської ради №190 від 22.08.1991 р. «Про дозвіл на будівництво на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 », за заявою ОСОБА_9 , вирішено: «відмінити п.1 рішення виконкому Винниківської міської ради №190 від 22.08.1991 р. «Про дозвіл на будівництво на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 », як таке, що суперечить чинному законодавству, та зобов`язати ОСОБА_6 погодити дозвіл на вилучення земельної ділянки у співвласника земельної ділянки ОСОБА_9 , яка являється ним, виходячи з договору дарування 1/4 частини будинку від 21.09.1961 р.» (а.с.19 т.1). Разом з тим, рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради №438 від 21 грудня 2004 року було скасоване рішенням 21-ої сесії Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року (а.с.20 т.1). Таким чином, рішенням 21-ої сесії Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року відновлено чинність пункту 1 рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради народних депутатів №190 від 22 серпня 1991 року «Про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 », вказане рішення в судовому порядку не оспорювалось, а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про скасування, як незаконного, рішення Винниківської міської ради №2041 від 30 липня 2015 року «Про зупинення дії рішення Винниківської міської ради №1944 від 25 червня 2015 року», відновивши в такий спосіб порушене право позивачів, яке надане первинним рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради народних депутатів №190 від 22 серпня 1991 року, на безстрокове користування земельною ділянкою площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 . За наведених обставин, в колегії суддів немає підстав для інших висновків по суті вирішення спору, ніж тих, яких дійшов суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 03 лютого 2023 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич