Постанова Київський апеляційний суд № 754/4438/22

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 754/4438/22 Номер апеляційного провадження 33/824/516/2023 Головуючий у суді першої інстанції Л. М. Бабайлова Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 03 лютого 2023 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_1 - адвоката Конопата Миколи Івановича, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Конопата Миколи Івановича на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не зазначено, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у с т а н о в и в : Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Судом встановлено, що 13.02.2022 о 20 год 10 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 735», державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Маяковського, 61-В в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвленості шкіряного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Конопат М. І. подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з`ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність без його належного повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, направляючи судові повістки - повідомлення на адресу, яка не відповідає дійсному місцю проживання ОСОБА_1 , оскільки він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а судові повістки -повідомлення направлялися йому за адресою: АДРЕСА_3 . Розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд позбавив його можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Суд порушив ч. 1 ст. 83 Закону України «про судоустрій і статус суддів», відмовив особі, яка притягується до адміністративної відповідальності у доступі до правосуддя. Зазначив, що у протоколі про адміністравтине правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 вказано про відмову особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку встановленому законом, однак закону України, яким передбачена відмова водія від проходження огляу на стан алкогольного сп`яніння строна захисту незнає. При цьому звернув увагу, що виключними ознаками алкогольного сп`яніння є шість ознак в сукупності, тобто система в комплексі, а не одна, дві чи три ознаки, а всі разом ознаки і тільки в суворому дотриманні розташування слів в реченні і нічого іншого. Звернув увагу, що у протоколі зазначено, проте у матеріалах справи відсутня інформація з засобу фіксації правопорушення (відео з архіву 470786), судом не встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків. Адвокат зазначив, що у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки працівник поліції повинен був направити таку особу до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду. Наявні у матеріалах справи покази свідків не можуть бути належним доказом, оскільки складені самим працівником поліції на раніше підготовленому бланку. Вказує на те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи акту про відсторонення водія від управління транспортним засобом. Також зазначив, що суддя суду першої інстанції не встановив та не зазначив у резолютивній частині винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Конопат М. І. підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її з викладених підстав. З метою забезпечення присутності сторони обвинувачення під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, а саме перегляду справи судом апеляційної інстанції, Прокурор повідомлявся належним чином про перегляд апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення, проте Прокурор у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явися, 10.01.2023 до суду надійшов лист Киівської міської прокуратури, в якому прокуратура посилається на те, що діючим КУпАП не передбачено обов,язкової участі прокурора у розгляді справ такої категорії, а тому участь Прокурора у даній справі буде виходити за межі повноважень наданих законодавцем органам прокуратури. Ураховуючи строки розгляду апеляційної скарги на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення та положення ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності Прокурора. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Конопата М. І., апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У відповідності до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. При цьому згідно п.3 Розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Так, переглядаючи справу в межах доводів поданої адвокатом Конопатом М. І. апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №241330 від 13.02.2022, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній керував транспортним засобом «BMW 735», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвленості шкіряного покриву обличчя), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двоїх свідків; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді. Усім зазначеним доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 ПДР України та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи містять докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомого, приладу «Драгер». Також матеріали справи містять докази направлення водія для огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Факт відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки він був зобов`язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме за відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч. 1 ст. 130 КупАП. Таким чином відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також суд апеляційної інстанції враховує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, є грубим і досить поширеним правопорушенням. Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників. У матеріалах справи міститься довідка складена інспектором відділу адімінстративної практики управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про відсутність відео від 13.02.2022 по протоколу про адімінстративне правопорушення ААД №241330 з причин його автоматичного видалення із системи внаслідок оголошення воєнного стану на території України. Та обставина, що матеріали справи не містять відео з архіву №470786, на якому було зафіксовано зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення складеному відносно ОСОБА_1 обставини, які мали місце 13.02.2022, не спростовують порушення водієм п. 2.5 ПДР та факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, а також не спростовує факт керування ОСОБА_1 транспортним зсобом. Зазначене не може трактуватися судом як доказ невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, оскільки повністю спростовується наявними у матеріалах справи доказами відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Заперечення ОСОБА_1 щодо обставин події яка мала місце 13.02.2022 свідчить про намір уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують встановлені судом обставини та вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (п. 2 Порядку № 1103). Пунктом 3 Порядку № 1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським процедури проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП та вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при проведенні огляду на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи. Поліцейськими під час проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння незважаючи на застосування технічних засобів (відеозапису) було залучено двох свідків та відібрано у них письмові пояснення. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь - які сумніви у їх достовірності та істинності. Крім того, у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції до КНП КМНКЛ «Соціотерапія». Апеляційний суд вважає, що у матеріалах справи містяться докази, які беззаперечно доводять порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою невиконувати ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан сп`яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення судді суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким суддя надав належну правову оцінку, з такою оцінкою доказів погоджується і суд апеляційної інстанції. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 який стверджує, що працівниками поліції не було запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які об`єктивно узгоджуються між собою і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність в діях водія складу даного адміністративного правопорушення. Та обставина, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом першої інстанції у відсутності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати підставою для скасування постанови судді, оскільки ОСОБА_1 повідомлявся судом про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за адресою, повідомленою ним працівникам поліції при складенні протоколу про адміністравтине правопорушення, а саме: АДРЕСА_3 . Будь - яких заяв до суду першої інстанції щодо іншого місця проживання ОСОБА_1 не надсилав. Також, апеляційний суд вважає необґрунтованим клопотання про виклик в судове засідання свідків, оскільки матеріали справи містять їх письмові пояснення, які засвідчили відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Дані про свідків наявні у протоколі про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Викладення пояснень свідків на заздалегідь заготовлених шаблонах не може бути підставою для визнання вказаних пояснень неналежними доказами, так як законодавчо питання форми пояснення свідків не врегульовано, а крім того, фактичні дані, що містяться в поясненнях свідків об`єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема з даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення, ОСОБА_1 лише відмовився від підпису цього протоколу, про що працівником поліції зроблено відмітку. Сама відмова ОСОБА_1 від підпису у протоколі та отримання його копії не свідчить про недостовірність даних, викладених у ньому. ОСОБА_1 зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення не подавав, дії працівник поліції не оскаржував. Отже, апеляційний суд вважає, що будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, свідків, роз`яснення прав, та інших даних. Будь -яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують. Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського є окремим видом відповідальності за порушенням вимог п. 2.5 ПДР України та є закінченим правопорушенням Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, проте висновків судді вони не спростовують. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Конопата Миколи Івановича залишити без задоволення. Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. Д. Поливач