Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/7260/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/7260/22 Номер провадження 33/814/786/23Головуючий у 1-й інстанції Логвінова О.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. Категорія ч.3 ст. 126 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Бродській В.О., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Бухана Валерія Григоровича на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2022 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн на користь держави. Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 19.09.2022 року о 10 год. 30 хв. в м. Харків, проспект Олександрівський, 176 він керував транспортним засобом Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом (ВП №16760398 від 28.03.2019 року Тернівським міським відділом ДВС ГУ в Дніпропетровській області), відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», та відповідно своїми діями вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 адвокат Бухан В.Г., подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2022 року, провадження у справі №552/7260/22 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. На підтвердження своєї позиції посилається на те, що в порушення вимог ст.ст.254, 256 КУпАП протокол серії ААД №077285 від 19.09.2022 року стосовно ОСОБА_1 у його присутності не складався, для ознайомлення та підписання не надавався, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не роз`яснювалися, копія протоколу не вручалася. Матеріали справи не містять відомостей про відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу або отримання його копії. Працівники поліції при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 обмежились лише фотографуванням його документів без складання будь-яких процесуальних документів. Враховуючи це, зазначений протокол є недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням вимог КУпАП та не може бути використаний для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також свідчить про відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях останнього. Окрім того, апелянт посилається на те, що 21.11.2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Буханом В.Г. укладено договір про надання правничої допомоги №1. У той же день ним через систему «Електронний суд» направлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Однак, незважаючи на реєстрацію вказаної заяви у день її надходження, тобто 21.11.2022 року, доступ до матеріалів справи йому надано не було, а 22.11.2022 року судом, незважаючи на наявність клопотання, розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, що призвело до порушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист та неможливість спростування обставин, наявних у матеріалах справи. Разом із тим, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що оскаржувана постанова була винесена без участі ОСОБА_1 та його захисника, 07.12.2022 року адвокатом через систему «Електронний суд» було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 12.12.2022 року через систему «Електронний суд» йому надіслано постанову суду від 22.11.2022 року. Про винесення 22.11.2022 року постанови, йому, як захиснику стало відомо лише 12.12.2022 року, тобто вже після спливу строку на апеляційне оскарження. Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта в цій частині підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник не брали участі в судовому засіданні під час розгляду справи, а копію постанови про адміністративне правопорушення його захисник отримав лише 12.12.2022 року, тому подана ним 21.12.2022 року апеляційна скарга підлягає розгляду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 19.09.2022 року о 10 год. 30 хв. в м. Харків, проспект Олександрівський, 176 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом (ВП №16760398 від 28.03.2019 року Тернівським міським відділом ДВС ГУ в Дніпропетровській області), своїми діями вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №077285 від 19.09.2022 року; постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом ВП №16760398 від 28.03.2019 року. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції в цілому погоджується, з огляду на наступне. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно із п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Постановою державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 28.03.2019 року ВП №16760398 прийнято тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Таким чином, як вбачається із обставин справи, ОСОБА_1 порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», та керував транспортним засобом, будучи особою, тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами. Доводи апелянта про те, що протокол у присутності ОСОБА_1 не складався, для ознайомлення та підписання не надавався, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не роз`яснювалися, копія протоколу не вручалася суд не бере до уваги, адже зазначені обставини не впливають на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи при цьому особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. При цьому, зазначені доводи не є обґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами. Стосовно тверджень апелянта про те, що 21.11.2022 року захисником Буханом В.Г. було направлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак, незважаючи на реєстрацію вказаної заяви у день її надходження, тобто 21.11.2022 року, доступ до матеріалів справи йому надано не було, суд зазначає наступне. Із матеріалів справи не вбачається, що 07.12.2022 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Буханом В.Г. було подано зазначене клопотання. На той момент розгляд справи уже відбувся. Доводи адвоката проте, що клопотання подано 21.11.2022 року, є недоведеними, а тому не свідчать про неправомірність дій суду першої інстанції. Разом із тим, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 про виклик його до суду, яку останній власноручно підписав. Із даної розписки вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час розгляду справи 22.11.2022 року о 13:00 год. Тому, фактично відсутні підстави вважати, що процесуальні права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, були порушені. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому взято до уваги те, що останній даних зазначених у протоколі не спростував, як і не спростував його обов`язок, як боржника, щодо сплати аліментів у передбачені строки та розмірі, а також цікавитися ходом виконавчих дій, вжитих для їх примусового стягнення. Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Тому, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Бухана Валерія Григоровича задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Бухана Валерія Григоровича задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2022 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бухана Валерія Григоровича залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин