Постанова 4857 № 1.380.2019.003852

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003852 пров. № А/857/15290/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (головуючий суддя Сакалош В.М., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД БЕСТ» про застосування адміністративного арешту,- В С Т А Н О В И В : Головне управління ДФС у Львівській області звернулося в суд першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД БЕСТ», в якому просило застосувати арешт коштів, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати таке і ухвалити нове про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначає, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2019 № 3250 виписано направлення від 19.06.2019 № 6283, № 6284, № 6285, № 6286, № 6287, № 6288, № 7564 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.03.2017 року по 31.03.2019 року, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби. Старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області А.Антоновою, головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області В.Кобрин, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій та окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області М.Лазірко, головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області О.Мякушко, в ході проведення документальної планової перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» за період з 06.03.2017 року по 31.03.2019 року, призначеної наказом ГУ ДФС У Львівській області від 29.05.2019 року № 3250, встановлено відсутність на підприємстві первинних документів за період 2017-2019 роки. Директором підприємства повідомлено, що згідно з протоколом обшуку від 18 квітня 2019 року в межах кримінального провадження № 32017100110000030 від 18.03.2017 року ГСУ ФР ДФС України проведено обшук та вилучено первинні документи ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ», у зв`язку з чим неможливо подальше проведення перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» про що складено акт від 20.06.2019 року № 662/14.12/41194631. ГУ ДФС у Львівській області надіслано лист від 24.06.2019 року № 3572/8/14.12-15 в ГСУ ФР ДФС України про надання для проведення перевірки копій вилучених документів та відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 20.06.2019 №3774 перенесено терміни проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» до дати забезпечення в повному обсязі доступу до перевірки вилучених документів фінансово-господарської діяльності підприємства. ГСУ ФР ДФС України листом від 11.07.2019 року № 22001/7/99-99-23-01-17 проінформовано, що усі вилучені документи на час надання відповіді повернуті представникам підприємств. Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 17.07.2019 №4260 поновлено терміни проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» (ЄДРПОУ 41194631) з 18 липня 2019 року. 19.07.2019 директору ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» - А.Наванкевич вручено наказ ГУ ДФС у Львівській області від 17.07.2019 № 4260 «Про поновлення терміну проведення перевірки» Директор підприємства А.Наванкевич відмовився допустити посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення планової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 19.07.2019 року № 796/14.12/41194631. Враховуючи вищезазначене, провести перевірку ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» немає можливості. Так, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Згідно із вимогами п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Відповідно до пункту 81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього. Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України. Пунктом 94.1 ст.94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Згідно з п.п.94.2.3. п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу контролюючого органу. Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Відповідно до п.3 розд.VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 №632 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято начальником Головного управління ДФС у Львівській області І. Кондро 22.07.2019 року № 36235/10/14.6-16. Із урахуванням вищевикладеного, акт не допуску до перевірки засвідчує факт відмови відповідача від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Апелянт зазначає, що суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог, взяв до уваги лише факт набрання законної сили рішенням про визнання неправомірним наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29 травня 201 року №3250 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТЗОВ «ЗАХІД БЕСТ» (код ЄДРПОУ: 41194631) та наказу Головного управління ДФС у Львівській області №4260 від 17.07.2019 «Про поновлення терміну проведення перевірки», якими призначено документальну планову виїзну перевірку відповідача, до проведення якої він не допустив посадових осіб контролюючого органу, визнані судом протиправними та скасовані, та вказує на, що оскільки накази, на підставі яких проводилася перевірка до якої відповідач не допустив, визнані судом протиправними та скасовані, відсутні законні підстави для проведення перевірки. У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Бест» знаходиться на обліку платників податків у Галицькому управлінні Головного управління ДФС у Львівській області. Товариство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєно код ЄДРПОУ 41194631. На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2019 № 3250 виписано направлення від 19.06.2019 № 6283, № 6284, № 6285, № 6286, № 6287, № 6288, № 7564 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Захід Бест» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.03.2017 по 31.03.2019, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби. Старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області А.Антоновою, головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області В.Кобрин, головним державним ревізором- інспектором відділу перевірок фінансових операцій та окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області М.Лазірко, головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області О.Мякушко, в ході проведення документальної планової перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» за період з 06.03.2017 по 31.03.2019, призначеної наказом ГУ ДФС У Львівській області від 29.05.2019 № 3250, встановлено відсутність на підприємстві первинних документів за період 2017-2019 роки. Директором підприємства повідомлено, що згідно з протоколом обшуку від 18 квітня 2019 року в межах кримінального провадження № 32017100110000030 від 18.03.2017 ГСУ ФР ДФС України проведено обшук та вилучено первинні документи ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ», у зв`язку з чим неможливо подальше проведення перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» про що складено акт від 20.06.2019 № 662/14.12/41194631. ГУ ДФС у Львівській області надіслано лист від 24.06.2019 № 3572 8 14.1 ГСУ ФР ДФС України про надання для проведення перевірки копій вилучених документів та відповідно до наказу ТУ ДФС у Львівській області від 20.06.2019 №3774 перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» до дати забезпечення в повному обсязі доступу до перевірки вилучених документів фінансово-господарської діяльності підприємства. ГСУ ФР ДФС України листом від 11.07.2019 № 22001/7/99-99-23-01-17 проінформовано, що усі вилучені документи на час надання відповіді повернуті представникам підприємств. Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 17.07.2019 №4260 поновлено терміни проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» з 18 липня 2019 року. 19.07.2019 директору ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» - А.Наванкевич вручено наказ ГУ ДФС у Львівській області від 17.07.2019 № 4260 «Про поновлення терміну проведення перевірки». Директор підприємства - А.Наванкевич відмовився допустити посадових ГУ ДФС у Львівській області до проведення планової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 19.07.2019 № 796/14.12/41194631. Враховуючи вищезазначене, провести перевірку ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» немає можливості. Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. - платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно- матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки). Відповідно до пунктів 94.3, 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Згідно із пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Суд першої інстанції зауважив, що підставою для винесення рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій позивач зазначає саме відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки. Проте, згідно матеріалів справи, документальна планова виїзна перевірка відповідача призначена наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 29 травня 2019 року № 3250. У ході перевірки встановлено, що згідно з протоколом обшуку від 18 квітня 2019 року в межах кримінального провадження № 32017100110000030 від 18.03.2017 року ГСУ ФР ДФС України проведено обшук та вилучено первинні документи ТОВ «Захід Бест», у зв`язку з чим неможливо подальше проведення перевірки ТОВ «Захід Бест» про що складено акт від 20.06.2019 року № 662/14.12/41194631. З огляду на це, наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 20 червня 2019 року № 3774 «Про перенесення терміну проведення перевірки» до дати отримання копій всіх вилучених документів або забезпечення доступу до них. Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 17 липня 2019року № 4260 «Про поновлення перевірки» поновлено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Бест». Також, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, залишене постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року без змін, у адміністративній справі № 1.380.2019.003698 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Бест» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3250 від 29.05.2019 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТЗОВ «ЗАХІД БЕСТ». Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №4260 від 17.07.2019 «Про поновлення терміну проведення перевірки». Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 03 лютого 2020 року. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно із частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 29 травня 2019 року №3250 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТЗОВ «ЗАХІД БЕСТ» (код ЄДРПОУ: 41194631) та наказ Головного управління ДФС у Львівській області №4260 від 17.07.2019 «Про поновлення терміну проведення перевірки», якими призначено документальну планову виїзну перевірку відповідача, до проведення якої він не допустив посадових осіб контролюючого органу, скасовані, а відтак відсутні законні підстави для проведення такої перевірки. З огляду на викладене, підстав для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій у зв`язку з не допуском до перевірки посадових осіб контролюючого органу за відсутності законних підстав для її проведення, немає. Також, суд вірно врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 820/1929/17 (касаційне провадження № К/9901/40847/18) арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Верховний Суд в цій постанові вказав, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). При цьому, положення статті 94 Податкового кодексу України не визначають послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів. Системне тлумачення норм цієї статті свідчить, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Положення статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті, а її норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків. У постанові Верховний Суд сформулював такий правовий висновок щодо застосування норми статті 94 Податкового кодексу України: «арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України». Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції зауважив, що оскільки однією з підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідно до норми пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, позивач вправі був звернутися з цим позовом до суду про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій у зв`язку з відмовою посадової особи відповідача в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки. Проте, встановивши під час розгляду справи відсутність законних підстав для проведення такої перевірки, суд дійшов правильного висновку, що підстав для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій у зв`язку з не допуском до перевірки посадових осіб контролюючого органу за відсутності законних підстав для її проведення, немає. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року по справі №1.380.2019.003852 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Ніколін О.М. Гінда повний текст складено 13.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді Гінди О.М. у відпустці