LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/8368/21

від 06.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 по справі №480/8368/21 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2023 р.Справа № 480/8368/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 13.06.22 по справі №480/8368/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області , Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: У листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту ГУ ДФС у Сумській обл., відповідач), в якому просив: замінити у виконавчому листі, виданому Сумським окружним адміністративним судом 11.02.2022 боржника Головне Управління ДФС у Сумській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області, як відокремлений підрозділ ДПС України. 08.06.2022 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просив скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 та ухвалити постанову, якою заяву про заміну боржника виконавчому листі задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що 31 грудня 2021 року Державна фіскальна служба України (далі ДФС України) опублікувала на своєму Web-сайті повідомлення про те, що з 01 січня 2022 ДФС України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України. Додатком №3 до Закону України №1928-ІХ від 02 грудня 2021 року «Про Державний бюджет України на 2022 рік» дійсно не передбачено видатків у 2022 році на утримання ДФС України та реалізацію заходів з її реорганізації (ліквідації). Отже, за відсутності бюджетного фінансування ГУ ДФС у Сумській обл., звільнення всіх його працівників, зокрема й тих, які входили до складу Комісії з реорганізації управління, є абсолютно очевидним, що ГУ ДФС у Сумській обл. ніяким чином не може виконати рішення суду як в частині поновлення на роботі, так і в частині виплати середнього заробітку. Посилався на висновки Верховного Суду від 16.06.2020 по справі №910/5953/17. Крім цього зазначив, що висновок суду про відсутність правонаступництва ГУ ДПС у Сумській обл., у зв`язку з тим, що трудові відносини виникли пізніше початку виконання зазначеним управлінням частини функцій ГУ ДФС у Сумській обл. є безпідставними та не ґрунтуються на будь-якій нормі права. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 по справі №480/8368/21 без змін. В обґрунтування відповідач зазначив, що ГУ ДПС у Сумській обл. не визнає правонаступництва прав та обо`язків ГУ ДФС у Сумській обл., стверджував про відсутність передавального акта та акцентував увагу на тому, що ГУ ДПС у Сумській обл. є новоутвореним органом державної влади до якого перейшла лише частина прав та обов`язків. 16.01.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав вимоги апеляційної скарги. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області. Визнано протиправним та скасовано наказ про припинення державної служби позивача від 28.07.20211. ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора з юридичних питань Роменської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Судом видано виконавчий лист. Позивачем подано заяву про заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, яка обґрунтована тим, що з 01.01.2022 ДФС України припинила виконання функцій органу виконавчої влади, що призвело до невиконання ГУ ДФС у Сумській області рішення суду. Вважає, що рішення має бути виконано ГУ ДПС у Сумській області, як правонаступником ГУ ДФС у Сумській області. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які пов`язані з незаконним припиненням державної служби ОСОБА_1 та які були предметом розгляду у даній справі, виникли раніше початку виконання ДПС України частини функцій ДФС України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Приписами статті 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до ч.1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з матеріалів справи у травні 2018 року, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" та наказу ДФС України від 10.05.2018 №295 "Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Сумській області" розпочато реорганізацію Роменської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області шляхом приєднання до ГУ ДФС у Сумській області, тобто саме ГУ ДФС у Сумській області є правонаступником Роменської ОДПІ. Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 ДПС України визначено правонаступником реорганізованої ДФС України у відповідних сферах діяльності. При цьому Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи податкової служби за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком

2. Зокрема утворено Головне управління ДПС у Сумській області, до якого приєднано Головне управління ДФС у Сумській області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 визнано можливість забезпечення здійснення ДПС України покладених на неї обов`язків і повноважень ДФС України, що припиняється. З наведеного вбачається, що у процесі реорганізації ДФС України частина їх функцій була передана ДПС України і у цих правовідносинах ДПС України дійсно є правонаступником майна, прав та обов`язків ДФС України. При цьому правонаступництво не було повним, а лише у окремих сферах діяльності. ДФС України продовжувало виконання своїх функцій і після початку роботи ДПС України. Після прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №682-р від 21.08.2019 та фактичного початку роботи ДПС України ОСОБА_1 неодноразово рішеннями суду від 18.02.2020 справа №480/4515/19, від 21.10.2020 справа №480/3362/20, від 08.06.2021 справа №480/39/21 був поновлений на посаді у Роменській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області. Саме за рішенням від 08.06.2021 позивача було поновлено на посаді та у подальшому видано наказ про припинення державної служби від 28.07.2021 113-О, який визнано протиправним та скасовано судом у справі, яка розглядається. Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що правовідносини, які пов`язані з незаконним припиненням державної служби ОСОБА_1 та які були предметом розгляду у даній справі, виникли раніше початку виконання ДПС України частини функцій ДФС України. Посилання апелянта на те, що за відсутності бюджетного фінансування ГУ ДФС у Сумській обл. ніяким чином не може виконати рішення суду як в частині поновлення так і в частині виплати середнього заробітку, а тому потрібно замінити боржника на ГУ ДПС у Сумській обл., колегія суддів вважає безпідставним, оскільки правонаступництво ГУ ДПС в Сумській обл. не є повним, а лише в окремих сферах діяльності. Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення та встановлена незаконність рішення суб`єкту владних повноважень у зв`язку з порушенням процедури його прийняття, що є підставою для його скасування незалежно від наявності або відсутності повноважень для прийняття оспорюваного рішення. Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 по справі №480/8368/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 13.02.2023

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»