Постанова КАС ВС № 120/6586/21-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2023 року м. Київ справа №120/6586/21-а адміністративне провадження № К/990/33559/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 120/6586/21-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дагаз-7» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Шидловський В. Б., Боровицький О. А., Курко О. П.) від 24 листопада 2022 року, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дагаз-7» (далі - ТОВ «Дагаз-7») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 2517750/36605910 від 31 березня 2021 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну за № 13 від 02 березня 2021 року. - стягнути на користь ТОВ «Дагаз-7» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені позивачем судові витрати.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року позов задоволено.

3. Головне управління ДПС у Вінницькій області не погодившись із прийнятим судовим рішенням 17 березня 2022 року подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року залишено без руху у зв`язку з порушеннями пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не додано документ про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

4. Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 22 березня 2022 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд». 5. 28 березня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року апелянту продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на строк 10 днів з моменту отримання даної ухвали. 7. 08 квітня 2022 року апелянтом повторно подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року відмовлено в задоволенні вказаного клопотання. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області повернуто особі, яка її подала. 9. 20 жовтня 2022 року Головне управління ДПС у Вінницькій області вдруге звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року та клопотанням про поновлення строку на його оскарження.

10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року повторно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин для його поновлення.

11. На виконання ухвали суду від 21 листопада 2022 року Головне управління ДПС у Вінницькій області 23 листопада 2022 року надіслало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначає, що у межах встановленого законом строку зверталося до суду із апеляційною скаргою, яку було повернуто з підстав ненадання доказів сплати судового збору. Скаржник наголошує на тому, що у зв`язку з військовим вторгненням російської федерації та запровадженням воєнного стану всі державні кошти спрямовувалися на оборонні заходи, що у свою чергу, відобразилося на зменшенні фінансування державних органів та неможливості своєчасної сплати судового збору.

12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Вінницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на вказане судове рішення.

13. Не погодившись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року, Головне управління ДПС у Вінницькій області 29 листопада 2022 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

14. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

15. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

16. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті. IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

18. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

19. В частині тверджень про неспроможність сплати судового збору у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації на територію України апеляційний суд зазначив, що такі твердження є безпідставними, оскільки податковим органом не надано обґрунтованих пояснень, а також не підтверджено належними та достатніми доказами взаємозв`язок воєнного стану з скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені саме для сплати судового збору, Головному управлінню ДПС у Вінницькій області, як суб`єкту владних повноважень. Також не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та, як вплинули на рівень майнового стану Головного управління ДПС у Вінницькій області, а також не надано жодних доказів незадовільного матеріального стану та неможливості для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги. IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

21. Скаржник зауважує, що факт пропуску строку на апеляційне оскарження та необхідність поновлення такого строку є необхідною умовою для реалізації права на повторне звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою після повернення первісної апеляційної скарги. Указує, що судом безпідставно не враховано ту обставину, що відповідач у найкоротший строк подав повторно апеляційну скаргу зі сплатою судового збору.

22. Окремо звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України пунктом 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24 лютого 2022 року по теперішній час запроваджено воєнний стан, а в період дії воєнного стану на території України, діяли та продовжують діяти відповідні обмеження. IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

24. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

26. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

27. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

29. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

30. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

31. Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

32. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

33. Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

34. При цьому право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Разом з тим, повторно відповідач звернувся із апеляційною скаргою поза межами встановленого строку.

35. Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 804/2979/17, від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18.

36. Вказані обставини відповідачем були оцінені судом апеляційної інстанції як неповажні, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

37. Сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

38. Право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

39. У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

40. У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали суду від 21 листопада 2022 року, відповідач лише зазначав, що повернення первісної апеляційної скарги відбулось через фінансову неспроможність сплатити судовий збір, що, в свою чергу, не повинно позбавляти його можливості на оскарження судового рішення суду першої інстанції.

41. У постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

42. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

43. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

44. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

45. Оскільки викладені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

46. Водночас, надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний із введенням воєнного стану, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

47. Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.

48. Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

49. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

50. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками. Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року у справі № 120/6586/21-а - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов