Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 459/2568/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 459/2568/22 пров. № А/857/17181/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 16 листопада 2022 року (суддя Дем`яновська Ю.Д., час ухвалення не зазначений, місце ухвалення м.Червоноград, дата складання повного тексту 16.11.2022), в адміністративній справі №459/2568/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови, встановив: У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №760284742 від 06.09.2022, винесену інспектором управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Хом`яком Ю.І. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Також просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати. Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 16.11.2022 у задоволенні позову відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення. При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КУпАП. Вважає скаржник, що суд першої інстанції дослідив фотоматеріали, які є неналежним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Також вказує, що додані відповідачем до відзиву фотографії транспортного засобу позивача не розміщені в мережі Інтернет всупереч прямій вимозі закону, тому обставини правопорушення не можуть доводитися такими доказами, оскільки вони є недопустимими в розумінні ст.74 КАС України. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 16.11.2022 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому зазначає, що зміст апеляційної скарги не відповідає фактичним обставинам справи. Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. 06 вересня 2022 року відносно ОСОБА_1 спеціалістом 1 категорії інспектором з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Хом`яком Юрієм Ігоровичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП №760284742 до повідомлення серії ЛВ №00135446 від 27 серпня 2022 року 10 год. 50 хв., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 7). За змістом вказаної постанови 27.08.2022 року о 10 год. 50 хв. водієм транспортного засобу марки «TOYOTA C-HR HYBRID» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , здійснено зупинку за адресою: м.Львів вул.Федьковича,8, чим порушено вимоги п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: Logic Snstrument Fieldbook К 80V2 EM19481200540. Не погодившись із винесенням вказаної постанови, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена постанова, винесена посадовою особою відповідача, є правомірною, складена з дотриманням вимог ст.280 КУпАП, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Предметом судового дослідження у цій справі за спірними правовідносинами є протиправність постанови інспектора з паркування Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху. Колегія суддів враховує, що згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Положеннями статей 245, 252, 280 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»). Також, згідно із п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 3.34 розділу 33 ПДР визначає, що дорожній знак «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Відповідно до п.1.10 ПДР, зупинка припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Поряд з цим, стоянка припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу. Розділом 33 ПДР передбачено зону дії заборонних знаків, зокрема, для дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» передбачено зону дії від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Згідно п.3 розділу 33 ПДР, дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється на той бік дороги, на якому він встановлений. Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-8 цього Кодексу. Частинами 3-5 ст.279-1 КУпАП встановлено, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно з приміткою до статті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу. Приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Колегія суддів враховує, що на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення спірної постанови від 06.09.2022 року відповідач надав суду матеріали фотофіксації автомобіля марки Toyota C-HR Hybrid, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 35-37). Фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів. Так, згідно доданих відповідачем фотофіксацій видно, що транспортний засіб Toyota C-HR Hybrid, днз. НОМЕР_1 здійснив зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м.Львів вул.Федьковича,8, тобто в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» ПДР. Вказані обставини підтверджуються наявністю одних і тих же нерухомих об`єктів, зокрема будівель. Суд зазначає, що саме прив`язка до нерухомих об`єктів є однією з вимог до проведення фотофіксації порушень правил зупинки, стоянки, паркування, яка передбачена ст.14-2 КУпАП. Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 122 КАС України є можливим за наявності факту, зокрема, того, що зупинка чи стоянка транспортного засобу здійснена з порушенням правил дорожнього руху. Враховуючи, що відповідач довів належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» ПДР, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність винесення щодо ОСОБА_1 посадовою особою відповідача оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення. Що ж стосується доводів апеляційної скарги про недотримання відповідачем вимог щодо розміщення в мережі Інтернет доказів вчинення правопорушення, то такі судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки за результатами проведеної судом перевірки на офіційному веб-сайті http://inspector.lviv.ua/ з використанням відповідного ідентифікатора доступу встановлено доступність до матеріалів фотофіксації (п`ять фотозображень) до оспорюваної постанови. Підсумовуючи встановлене, колегія суддів вважає, що у розглядуваній справі підтверджено достатніми належними та допустимими доказами, що позивач 27.08.2022 року о 10 год. 50 хв. здійснив зупинку транспортного засобу марки «TOYOTA C-HR HYBRID» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м.Львів вул.Федьковича,8 в зоні дії вимог дорожнього знаку 3.34 ПДР «Зупинку заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Тому, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову, яке не спростоване доводами апеляційної скарги. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та основ процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому немає підстав для скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 16 листопада 2022 року в адміністративній справі №459/2568/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 09.02.2023 року