LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/2959/22

від 10.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/2959/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 10 лютого 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0802811-2407-0609 від 25.06.2021 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300 у розмірі 31548,46 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0802812-2407-0609 від 25.06.2021 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300 у розмірі 130837,14 грн. Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 07.07.2008. Згідно з відомостями з Автоматизованої системи «Податковий блок» за позивачем зареєстрований основний вид економічної діяльності за кодом КВЕД: 4520 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач є власником: - з 20.12.2017 нежитлової будівлі сіносховища, загальною площею 485,8 кв.м., яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; - з 20.12.2017 комплексу нежитлових будівель та споруд, до комплексу в нежитлових будівель та споруд входять: силосна траншея, гноєсховище, конюшня, корівник з прибудовою, загальною площею 2014,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з рішенням 31 сесії сьомого скликанняУшомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13 червня 2019 року №628 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2020 рік" встановлено на 2020 рік ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно з Додатком №2 до зазначеного рішення ставка податку на нежитлові будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства за кодом 1271, становить 0%. 25 червня 2021 року Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 цього Кодексу прийнято податкові повідомлення-рішення №0802811-2407-0609 та №0802812-2407-0609, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 31548,46 грн та у розмірі 130837,14 грн, відповідно. Згідно з розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, до податковихповідомлень-рішень позивачу нараховано зазначений податок на об`єкт оподаткування: - податкове повідомлення-рішення №0802811-2407-0609 від 25.06.2021, на загальну площу об`єкту 485,80 кв.м. із застосуванням ставки податку 1,5 % від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного року, встановивши суму податку на рік у розмірі 31548,46 грн; - податкове повідомлення-рішення №0802812-2407-0609 від 25.06.2021, на загальну площу об`єкту 2014,70 кв.м. із застосуванням ставки податку 1,5 % від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного року, встановивши суму податку на рік у розмірі 130837,14 грн.. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015, запроваджено новий місцевий податок, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Приписами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України). За змістом підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України). У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Згідно підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. Підпунктом 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, які саме об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, не є об`єктом оподаткування. Так, не є об`єктом оподаткування: а) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад; д) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об`єкта на дитину; е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; з) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг; ї) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; й) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров`я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; к) об`єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України; л) об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять та більше дітей. Аналізуючи вищевказані норми ПК України необхідно вказати, що законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширюваному тлумаченню. Прикладом цього є, зокрема, те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами "е" та "і", на відміну від пункту "є". Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ("д"), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу ("е"), сільськогосподарський товаровиробник ("ж"), громадські організації інвалідів та їх підприємства ("з"), релігійні організації ("и"), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ("ґ"), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ("і"), будівлі промисловості ("є") тощо. Так, пункт "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.1 статті 266 ПК України, на який посилається відповідач як на підставу відсутності підстав для звільнення позивача від оподаткування, встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Відтак, є обґрунтованими доводи відповідача, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. Однак, позивач у свою чергу не заперечує відсутність у нього статусу як сільськогосподарського товаровиробника, що б давало можливість застосування пільги з оподаткування відповідно до пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України. Водночас, слід наголосити, що спірним питанням у правовідносинах між сторонами, є правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 роки без врахування пільг, встановлених рішенням 31 сесії сьомого скликання Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13 червня 2019 року №628. Слід зауважити, що відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. За правилами пункту 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України. В силу пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У відповідності до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. За змістом підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Згідно з рішенням 31 сесії сьомого скликання Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13 червня 2019 року №628 «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2020 рік», зокрема встановлено на 2020 рік ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно з Додатком №2 до зазначеного рішення ставка податку на нежитлові будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства за кодом 1271, становить 0%. Рішення Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13 червня 2019 року №628 є чинним, доказів його скасування чи оскарження суду не надано. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності позивача, а саме: нежитлова будівля сіносховища, загальною площею 485,8 кв.м. та комплекс нежитлових будівель та споруд, до якого входять: силосна траншея, гноєсховище, конюшня, корівник з прибудовою, загальною площею 2014,7 кв.м, та які у свою чергу стали об"єктом оподаткування, призначені для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності. Слід зауважити, що відповідачем не оспорюється належність вказаних об`єктів нерухомості до будівель сільськогосподарського призначення. Беручи до уваги викладене та враховуючи, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України Ушомирській сільській раді Коростенського району Житомирської області делеговано право встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, для об`єктів нежитлової нерухомості, а саме будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, згідно з рішенням 31 сесії сьомого скликання Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13 червня 2019 року №628, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків. Отже, контролюючим органом всупереч приписам чинного законодавства застосована відсоткова ставка з податку для об`єктів нежитлової нерухомості передбачена положеннями Податкового кодексу України у розмірі 1,5%, без врахування рішення 31 сесії сьомого скликання Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13 червня 2019 року №628, яким на 2020 рік визначена 0 ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки при оподаткуванні нежитлових будівель сільськогосподарського призначення. Враховуючи викладене, відповідачем не доведено суду правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 25.06.2021 №0802811-2407-0609 та №0802812-2407-0609, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»