Постанова 4803 № 207/277/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2369/23 Справа № 207/277/20 Суддя у 1-й інстанції - Бистрова Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Биліна Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Биліни Т.І., суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І., за участю секретаря Заворотного К.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мідяного Єгора Олександровича, на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 грудня 2022 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гези А.С. щодо відновлення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила суд визнати неправомірною та скасувати Постанову ВП №67515637 від 15 вересня 2022 року про відновлення виконавчого провадження, винесену Державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гезою Анастасією Сергіївною. В обґрунтування скарги зазначає, що постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гези Анастасії Сергіївни від 15 вересня 2022 року було відновлено виконавче провадження ВП №67515637 з примусового виконання виконавчого листа №207/277/20 виданого 31 серпня 2021 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинськ, яким скаржника було зобов`язано: «не чинити перешкоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначено батькові ОСОБА_2 способи участі у вихованні сина ОСОБА_4 та спілкуванні з ним два дні на тиждень: один день - субота з урахуванням режиму дня для дитини відповідного віку; другий день визначається домовленістю між батьками окремо кожного тижня шляхом письмової домовленості з урахуванням режиму дня для дитини відповідного віку. Спілкування з сином ОСОБА_3 має відбуватися перші три місяці після набрання рішенням законної сили в присутності матері ОСОБА_1 та на визначеній нею території, надалі - території фактичного проживання батька ОСОБА_2 або на його розсуд з урахуванням режиму дня для дитини відповідного віку». Підставою для відновлення виконавчого провадження №67515637 є заява представника стягувача про визнання незаконною постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження. На думку заявника ОСОБА_1 , вказана заява подана виконавцю в порушення ч.4 ст. 16 Закону України Про виконавче провадження, без підтвердження повноважень представника. Крім того на момент відновлення виконавчого провадження 15 вересня 2022 року постанова державного виконавця від 22 серпня 2022 рокупро закінчення виконавчого провадження скасована не була. Також заявник зазначає, що в заяві представника стягувача від 30 серпня 2022 року зазначається, що: « ОСОБА_1 фактично не виконує рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ від 31 серпня 2021 року...... ОСОБА_2 жодного разу з моменту набрання рішенням законної сили та відкриття виконавчого провадження не провів час та не поспілкувався з дитиною. Станом на 30 серпня 2022 року спілкування батька з дитиною повністю відсутнє у будь-якому вигляді». На думку заявника такі твердження не відповідають дійсності, оскільки Актами державного виконавця від 04 грудня 2021 року, 11 грудня 2021 року, 18 грудня 2021 року, 25 грудня 2021 року, 18 січня 2022 року, 22 січня 2022 року, які містяться у виконавчому провадженні, підтверджується належне виконання ОСОБА_1 судового рішення, однак побачення з дитиною, призначені на 21 грудня 2021 року, 04 січня 2022 року, 11 січня 2022 року, 15 січня 2022 року, 25 лютого 2022 року ОСОБА_2 просив перенести або відкласти, про що самостійно направляв відповідні електронні листи до державної виконавчої служби, що також містяться в матеріалах виконавчого провадження, а 18 січня 2022 року, 22 січня 2022 року стягувач ОСОБА_2 взагалі не з`явився на побачення з дитиною, про що державним виконавцем складено Акти, які містяться у виконавчому провадженні. За таких обставин, заявник вважає, що саме бездіяльність ОСОБА_2 у неспілкуванні з дитиною є винною поведінкою, а тому підстав для відновлення виконавчого провадження не існувало. Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 грудня 2022 року в задоволенні вимог зазначеної скарги відмовлено. Не погоджуючись зі вказаною ухвалою ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мідяного Є.О. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову із задоволенням вимог скарги, посилаючись на те, що дане судове рішення є незаконним, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при ухваленні судового рішення судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані обставини, а висновки суду щодо того, що постанова про відновлення виконавчого провадження№67515637 від 15 вересня 2022 року була прийнята державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гезою А.С. відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та в межах повноважень, у зв`язку з чим підстави для визнання таких дій неправомірними та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження відсутні, є помилковим та таким, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який в подальшому рішенням суду було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 зобов`язано не чинити перешкоди ОСОБА_2 брати участь у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у такі способи: - право на спілкування з сином ОСОБА_3 два дні на тиждень з урахуванням відвідування дошкільного (або шкільного) закладу, а також день, який припадає на дні народження рідних, з яких: - один день - субота; - другий день визначається домовленістю між батьками окремо кожного тижня шляхом письмової домовленості; - 01 жовтня, 27 січня та 14 листопада кожного року. Спілкування з сином ОСОБА_3 має відбуватися перші три місяці в присутності матері та представника служби у справах дітей Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, надалі спілкування з сином ОСОБА_3 має відбуватися тільки в присутності матері. Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти про термін виїзду та місце перебування сина за межі міста Кам`янське Дніпропетровської області, шляхом письмового повідомлення (особисто вручити повідомлення або надіслати цінним листом з описом та повідомленням) не пізніше ніж за 10 днів перед виїздом. На підставі вказаного рішення 28 жовтня 2021 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано виконавчий лист №207/277/20. Постановою Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 16 листопада 2021 року, за заявою ОСОБА_2 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №67515637. В подальшому, 22 серпня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Проте, 30 серпня 2022 року від представника стягувача ОСОБА_2 - адвоката Юдіної Н.М. до державного виконавця надійшла заява про відновлення виконавчого провадження №67515637 на підставі ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження". На підставі вищевказаної заяви, 15 вересня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №67515637. Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону). Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною першою ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш, як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частина 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до п. 8, 10,11 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та у місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону. Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про встановлення побачення з дитиною з підстави, передбаченої пунктом 9 статті 39 Закону, до державного виконавця надійшла заява про відновлення виконавчого провадження у зв`язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною, державний виконавець виносить постанову про відновлення виконавчого провадження. Постанова про відновлення виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадженням та до суду, який видав виконавчий документ. Після пред`явлення виконавчого документа до виконання державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені статтею 64-1 Закону. Згідно ч. 1, 2, 5, 6 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та у місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та у місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Так, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини того, що, при вчиненні 15 вересня 2022 року виконавчої дії щодо відновлення виконавчого провадження №67515637, державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Геза А.С. діяла у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6 ст. 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", які визначають, що у разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено повноважень державного виконавця здійснювати перевірку зазначених стягувачем у заяві про відновлення виконавчого провадження фактів щодо перешкоджання боржником побаченню з дитиною. Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що, отримавши заяву стягувача про відновлення виконавчого провадження №67515637, в якій зазначена підстава її подання - невиконання рішення суду боржником ОСОБА_1 , державний виконавець з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження" винесла постанову про відновлення виконавчого провадження для повторного здійснення заходів, передбачених статтею 64-1 вказаного Закону. З урахування наведеного, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що оскаржувана постанова про відновлення виконавчого провадження №67515637 від 15 вересня 2022 року була прийнята державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гезою А.С. у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та в межах її повноважень, а підстав для визнання таких дій неправомірними та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження судом першої інстанції не встановлено, як і не спростовано це і при розгляді апеляційної скарги. Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції належним чином перевірив фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку. З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності судового рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для його скасування, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду, а є переоцінкою досліджених судом першої інстанції доказів. Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мідяного Єгора Олександровича залишити без задоволення. Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 грудня 2022року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Т.І. Биліна Судді: С.А.Зайцева Ж.І.Максюта